Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/1887/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
секретаря судових засідань Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги.
АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № M77.00301.010473922 від 25.10.2023 року в розмірі 358182,82 грн. та судовий збір у розмірі 5372,75 грн.
В обґрунтуванняподаного позовупокликається нате,що 25.10.2023року міжАТ «ІдеяБанк» зоднієї сторонита ОСОБА_1 з другої сторони підписано кредитний договір № M77.00301.010473922, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 251100 грн., зі сплатою 65 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 07.02.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 358182,82 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. У відповіді на відзив зазначив, що умовами кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. В разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості -термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав. Зазначив, що банком у відповідності до вимог законодавства та умов договору було скеровано на адресу відповідача відповідну вимогу. При цьому, згідно умов договору, така вимога вважається здійсненою належним чином, якщо вона була направлена на адресу позичальника, вказану в кредитному договорі. Додатково вказав, що розрахунок заборгованості відповідача був здійснений належним чином, на підтвердження чого надав детальний розрахунок такої заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи. Подала до відзив, у якому вказала, що у даній категорії цивільних справи встановлено обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів, тобто банк повинен був попередньо направити відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту. Вказала, що на підтвердження направлення вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.12.2024 року за вих. №12.4.2/M77.00301.010473922 на адресу відповідача до позовної заяви додано копію списку відправлень Ф.103 «Укрпошта». Зі змісту відповідного документу вбачається наявність поштового відправлення № 0600992674935 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, з копії списку відправлень не вбачається направлення на адресу відповідача саме вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.12.2024 року. Зміст відправлення № 0600992674935 у списку відправлень Ф.103 «Укрпошта» є невизначеним. Разом з цим, згідно даних трекінгу «Укрпошта», відправлення № 0600992674935 прибуло до логістичного центру у с-ще Іванівка, а не до поштового відділення за місцем реєстрації або місцем проживання відповідача та таке відправлення не було отримано останньою. Таким чином, на переконання відповідача, в матеріалах справи відсутні докази її інформування щодо вимоги про дострокове погашення кредиту. Додатково зазначила, що позивачем при здійсненні розрахунків заборгованості за кредитним договором не було враховано, що нею на виконання вимог вказаного кредитного договору було сплачено 72053,37 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою.
.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено,що 25.10.2023року міжАТ «ІдеяБанк» зоднієї сторонита ОСОБА_1 з другої сторони підписано кредитний договір № M77.00301.010473922, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 251100 грн., зі сплатою 65 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Пунктами 1.1-1.4 договору визначено, що тип кредиту big cash, процентна ставка фіксована 65 %, строк кредиту 60 місяців.
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку.
У додатку № 1 до кредитного договору № M77.00301.010473922 міститься графік щомісячних платежів, який підписаний відповідачем особисто.
Пунктом 1.11.2 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.
В разі направлення Банком вимоги про дострокове погашення заборгованості -термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим (меморіальним) ордером № 7860054 від 25.10.2023 року.
Судом такожвстановлено,що відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений термін та не сплатила нараховані відсотки, у зв`язку з чим сума заборгованості станом на 07.02.2025 року становить 358182,82 грн. та складається із наступного: прострочений борг 246688,03 грн., прострочені проценти 111494,79 грн.
Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 07.02.2025 року.
Крім того,як вбачаєтьсяіз наданоїв матеріалахсправи випискиз особовогорахунку покредитному договору,останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 02.10.2024 року.
Відповідно до п.17 договору всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимоги кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін чи за адресами, зміненими відповідно до п. 12.4. цього договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в цьому договорі, чи змінену відповідно до п. 12.4. цього договору. При цьому, кредитодавець та клієнт вважаються повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсиланням на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа, у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа / факту надсилання електронного листа на вказану в договорі адресу, чи на адресу, змінену відповідно до умов цього договору
У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 04.12.2024 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача. будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Мотиви прийняття рішення судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1статті 627 ЦК Українивизначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно із положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами, визнала умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб невід`ємною складовою кредитного договору № M77.00301.010473922 від 25.10.2023 року та зобов`язалась виконувати їх.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено довідці-розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Посилання відповідача на те, що банк неналежним чином виконав свої обов`язки щодо направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, та те, що така вимога була направлена рекомендованим листом без опису вкладення, суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до п.17 договору всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимоги кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін чи за адресами, зміненими відповідно до п. 12.4. цього договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в цьому договорі, чи змінену відповідно до п. 12.4. цього договору. При цьому, кредитодавець та клієнт вважаються повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсиланням на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа, у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа / факту надсилання електронного листа на вказану в договорі адресу, чи на адресу, змінену відповідно до умов цього договору
Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 288/1595/13, відповідно до якої оскільки умовами кредитного договору не передбачено обов`язку направлення досудової вимоги з описом вкладення. апеляційний суд дійшов помилкового висновку про недотримання позивачем порядку направлення боржнику та поручителю досудової вимоги та відмову у задоволенні вимог про дострокове стягнення заборгованості з цієї підстави.
В свою чергу, посилання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 року у справі № 757/2278/14-ц є нерелевантними, оскільки у справі, що переглядалася Верховним Судом, «сторони кредитного договору від 24 грудня 2009 року № ML-003/323/2007 у підпункті 1.9.1 погодили, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині. Виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.».
Тобто умовою виникнення права вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань було саме одержання, а не направлення, позичальником відповідної вимоги.
Суд враховує, що вимога про дострокове повернення заборгованості була надіслана рекомендованим листом за адресою проживання позичальника, що зазначена нею у кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_2 . Така ж саме адреса зазначена як адреса відповідача у відзиві на позовну заяву.
Згідно з загальнодоступною інформацією, розміщеною на офіційному сайті «Укрпошти» https://offices.ukrposhta.ua/, a також на сайті AT https://postcode.in.ua/ua/postcode/67231, обслуговування користувачів послуг поштового зв`язку у межах населеного пункту села Білка Березівського р-ну, Одеської обл. (індекс 67231) здійснюється із залученням пересувного відділення «Укрпошти» № 35, що розташоване за адресою: вул. Центральна, 72, смт Іванівка, Березівський р-н, Одеська обл.
А тому доводи відповідача про надсилання досудової вимоги за помилковою адресою є безпідставними.
Доводи сторони відповідача про те, що банком не враховано здійснені нею платежі на погашення заборгованості за кредитним договором повністю спростовуються долученим до відповіді на відзив детальним розрахунком заборгованості.
Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують позовних вимог та не впливають на висновок суду щодо задоволення позову.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти, прострочено повернення чергової частини щомісячного платежу, а тому позикодавець, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, правомірно звернувся з позовом про дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 5372,75 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № М77.00301.010473922 від 25.10.2023 року в розмірі 358182 (триста п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Ідея Банк»сплачений судовийзбір врозмірі 5372,75 грн.
Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя Мироненко Л.Д.
Судове рішення № 127608920, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 15.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/1887/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: