Рішення № 12759529, 08.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа№ 18/116 (2010)

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Галичіндустріал", м.Львів,

до відповідача:відкритого акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Львів,

про: стягнення 160634,90 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність від 01.09.2010 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Галичіндустріал" до відкритого акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" про стягнення 160634,90 грн. Ухвалою від 26.10.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.11.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору від 05.05.2008 р. лише частково здійснив оплату за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 153493,49 грн. Крім того, відповідачу нараховано інфляційні збитки 6346,60 грн., 3% річних 794,80 грн.

В судовому засіданні 24.11.2010 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами виходячи із наступного. Вважає, що позивачем порушено умови договору в частині передання разом з товаром сертифікату якості. Вказує також на те, що право власності на товар до нього ще не перейшло, а тому готовий його повернути позивачу.

В судове засідання 08.12.2010 р. представник відповідача не зявився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір від 05.05.2008 р. (надалі Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобовязується поставити будівельні матеріали (труби стальні) згідно із заявкою покупця (відповідач у справі), а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар.

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 174454,44 грн., що підтверджується:

-видатковою накладною №РН-0000053 від 29.08.2008 р. на суму 21169,10 грн. та довіреністю №109 від 29.08.2008 р.,

-видатковою накладною №РН-0000054 від 29.08.2008 р. на суму 6744,00 грн. та довіреністю №113 від 29.08.2008 р.,

-видатковою накладною №РН-0000057 від 29.08.2008 р. на суму 5548,67 грн.,

-видатковою накладною №РН-0000068 від 31.10.2008 р. на суму 2083,86 грн. та довіреністю №329 від 31.10.2008 р.,

-видатковою накладною №РН-0000069 від 04.11.2008 р. на суму 103248,00 грн. та довіреністю №331 від 03.11.2008 р.,

-видатковою накладною №РН-0000001 від 12.02.2009 р. на суму 31562,50 грн. та довіреністю №24 від 05.02.2009 р.,

-видатковою накладною №РН-0000002 від 12.02.2009 р. на суму 388,20 грн. та довіреністю №24 від 05.02.2009 р.,

-видатковою накладною №РН-0000003 від 28.05.2009 р. на суму 3710,11 грн. та довіреністю №140 від 18.05.2009 р.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 20960,95 грн., що підтверджується копією банківської виписки, яка долучена до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 153493,49 грн. Всупереч вимогам ухвал суду від 26.10.2010 р., 10.11.2010 р. відповідач не проводив звірку взаємних розрахунків. Доказів погашення заборгованості не представив.

Відповідач не надав суду доказів того, що поставлений товар не відповідає умовам договору за якістю чи кількістю, не звертався до позивача з будь-якими претензіями щодо недотримання чи порушення умов Договору.

Позивачем на адресу відповідача надсилався лист-претензія №10 від 03.11.2009 р. про оплату вартості поставленого товару. 09.08.2010 р. відповідач отримав зазначену вимогу, надіслану повторно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було долучено до матеріалів справи. Зазначене підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 24.11.2010 р.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №09/2010-1 від 01.09.2010 р. За цим договором адвокат бере на себе зобовязання надати правову допомогу клієнту (позивач у справі) з питань стягнення заборгованості з ВАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1". Квитанцією №Н96412 від 22.10.2010 р. позивачем перераховано адвокату ОСОБА_1 11250,00 грн. за надання правової допомоги згідно з договором №09/2010-1 від 01.09.2010 р. Статус ОСОБА_1 як адвоката підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1, виданим кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області 18.11.2009 р.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи пункт 1.1 Договору між сторонами у справі виникло зобовязання з поставки товару, в силу якого постачальник (позивач у справі) зобовязався поставити будівельні матеріали (труби стальні) згідно із заявкою покупця (відповідач у справі), а покупець зобовязався прийняти і оплатити товар.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача з огляду на наступні обставини та доводи.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного при значення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7, встановлено такі правила. Приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість та комплектність продукції, яка поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів чи деяких з них не зупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, яка надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Правові наслідки невиконання продавцем обовязку передати документи, що стосуються товару, визначені статтею 666 Цивільного кодексу України. Так, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як установлено судом та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 24.11.2010 р., відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо відсутності супровідних документів (сертифіката якості), з пропозиціями у розумний строк передати йому такі документи, відповідач прийняв товар та частково оплачував його вартість. За таких обставин у позивача виникло право вимоги до відповідача в частині оплати вартості поставленого товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки строк виконання зобовязання між сторонами не було встановлено у Договорі, позивач реалізував своє право вимоги у спосіб, визначений частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, шляхом надісланні листа-претензії про оплату вартості поставленого товару, у відповідача виник обовязок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 153493,49 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 794,80 грн. 3% річних, та 6346,60 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 625, 662, 666, 712 Цивільного кодексу України, пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного при значення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7, статтями 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (адреса: вулиця Конюшинна, будинок 14, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 03335511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галичіндустріал" (адреса: вулиця Скнилівська, будинок 81, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79071; ідентифікаційний код 35145335) 153493,49 грн. основного боргу, 6346,60 грн. інфляційних збитків, 794,80 грн. 3% річних, 1607,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 11250,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя