Рішення № 127587836, 22.05.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/7423/22

2/465/1555/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22.05.2025 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Львівенергозбут» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем постачається електрична енергія на адресу: АДРЕСА_1 , на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. За цією адресою зареєстрований побутовий споживач та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 284116226), зокрема з розділу Актуальна інформація про право власності, власником жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Згідно даних оператора системи розподілу (ПрАТ «Львівобленерго»), переданих ТОВ "Львівенергозбут", за особовим рахунком № НОМЕР_1 фіксувалося споживання електричної енергії. Свої зобов`язання із вчасної оплати спожитих послуг відповідач належним чином не виконувала, борг за електроенергію становить 1549,56 грн. Зазначає, що Товариство зверталося до Франківського районного суду м. Львова з приводу видачі судового наказу про стягнення заборгованості, що виникла по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Однак, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.12.2021 року було відмовлено у видачі судового наказу з тієї підстави, що ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1549 грн. 56 коп. та сплачений судовий збір.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не інформувала, хоча належним чином, неодноразово була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань не подавала, а тому, суд вважає, що справу слід розглядати у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідноіз ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.714ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У ст.56Закону України«Про ринокелектричної енергії» зазначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 року №429 ТОВ «Львівенергозбут» було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Судом встановлено, що згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 284116226 від 11.11.2021 року, відповідач ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Львівенергозбут» постачається електрична енергія на адресу: АДРЕСА_1 , на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. За вказаною адресою зареєстрований побутовий споживач та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З копії договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг вбачається, що відповідно до п. 2.1 цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Пункт 6.2 договору визначає зобов`язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2020 року до 01.10.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , розмір заборгованості споживача становить 1549,56 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дана заборгованість утворилась внаслідок споживання електричної енергії, яка надавалась позивачем відповідачу, яка є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Взаємовідносини між громадянами/фізичними особами-споживачами електричної енергії/ з енергопостачальниками регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року.

Відповідно до п.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Даний договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням ст. ст.633,634,641,642 ЦК України.

У відповідності до п. 4.10 Правил побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

За з містом п.п. 4.12, 4.19 Правил плата за спожиту електроенергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого термін.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані такожЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону предметом регулювання цього Закону, в тому числі, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

За змістом п.5 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги що місяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах.

Згідно з п. 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,№ 312 від 14.03.2018 р. договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Відповідно до п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач не вносить плату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно ізст.63Закону України«Про ринокелектричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Абзацом 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також суд враховує, що законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 30.10.2013 року у справі 6-59цс13, про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надавав послуги з постачання електричної енергії відповідачу суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідача від отримання вказаних послуг, які постачав позивач.

Відповідач, не подавши відзиву на позовну заяву, розмір вказаних нарахувань не спростувала.

Враховуючи вищенаведене, неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо сплати за спожиту електричну енергію, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1549, 56 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 2481,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141,223,247,259,263-265,268,280-282, 353 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 1549 (одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», код ЄДРПОУ: 42092130, адреса: м. Львів, вул. Шевченка, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Величко О.В.