ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
25.11.2010Справа №2-23/4900-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» (97020, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Северна, буд. 1)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Пруди» (97240, АР Крим, Совєтський район, с. Пруди, вул. Керченська, буд. 18)
про стягнення 88543,40 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Салов В.М., представ. за довір. від 02.06.2010р.
Від відповідача – не з’явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Пруди» заборгованості у розмірі 88543,40 грн., а саме: 55360,00 грн. суми основного боргу, 3860,81 грн. індексу інфляції, 1642,59 грн. 3-х процентів річних, 27680,00 грн. штрафних санкцій. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 885,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором суборенди земельної ділянки б/н від 18.09.2008 р., укладеного між ТОВ «Октябрьське» та ТОВ «Укрзернопром-Пруди», в результаті чого у відповідача виникла зазначена позивачем заборгованість.
22.11.2010р. від представника відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він вказує, що договір суборенди, на який посилається позивач у позовній заяві укладений з грубим порушенням норм ЦК України, не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та є таким, що не набрав законної сили.
Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
18.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Пруди» (суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає у суборенду, а суборендар приймає земельну ділянку, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.2.1 договору ціллю суборенди земельної ділянки площею 512га є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: вирощування зернових культур на орендовані площі, розташованій поблизу с.Знаменка, Восходненської сільської ради, Красногвардійського району, АР Крим.
Відповідно до розділу 3 договору вартість суборенди земельної ділянки визначається сторонами за результатами сільськогосподарського року та фіксується у акті, який підписується сторонами до 29 липня 2009р. Вартість користування земельною ділянкою складає 9300,00грн. Суборендар зобов’язаний перерахувати суму, яка відмічена у акті протягом 2 банківських днів з моменту підписання такого акту.
Додатковою угодою, укладеною між сторонами 18.02.2009р., сторони домовились, що за користування земельною ділянкою відповідач оплачує 151360,00грн.
13.08.2009р. сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт №01 на суму 93000,00грн. та №02 на суму 55360,00грн.
Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивач тільки 50000,00грн. та 43000,00грн.
Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Пруди» за договором суборенди складає 55360,00грн.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що договір суборенди від 18.08.2008р. не набрав законної сили, оскільки відповідач частково оплачував заборгованість за договором, тобто визнав і наявність договірних зобов’язань.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором суборенди земельної ділянки від 18.08.2008р. у сумі 55360,00 грн., яка є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає стягненню.
На підставі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.4 договору передбачено що за безпідставну відмову від виконання своїх зобов’язань винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 50% від вартості визначених послуг.
Штраф у розмірі 27680,00грн. розрахована позивачем вірно, обґрунтована та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних у сумі 1642,59грн. та індекс інфляції у сумі 3860,81грн. розраховані позивачем вірно і підлягають стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
В судовому засіданні 25.11.2010 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 30.11.2010р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Пруди» (97240, АР Крим, Совєтський район, с. Пруди, вул. Керченська, буд. 18, р/р 2600416147 в АТ «Райффазен банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324081, код ЗКПО 35942119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» (97020, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Северна, буд. 1, р/р 260057639 в АТ «Райффазен банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324081, код ЗКПО 31783582, ІПН 317835801174, св-во 00642151) 55360,00 грн. основного боргу, 27680,00 грн. штрафу, 3860,81 грн. індексу інфляції, 1642,59 грн. 3% річних, 885,44грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.
Судове рішення № 12758737, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 25.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4900-2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: