Рішення № 127585125, 23.05.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/479/25

23 травня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Акціонерне товариство "Укрсиббанк", в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області №00003492405 від 15.01.2025 року, №00003512405 від 15.01.2025 року, №00003502405 від 15.01.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не укладав жодних кредитних договорів та не мав жодних заборгованостей, відповідно і за жодним кредитним договором не могло бути прощено (анульовано) зобов`язання. Зазначає, що позивачу не надано відповідачем жодних доказів укладення кредитного договору та розміру суми заборгованості. Крім того, позивачу відповідач не надав можливості надати письмові пояснення; позивач не отримував копії наказу про проведення перевірки, копії акту, складеного за результатами перевірки, не отримував та не підписував податкових-повідомлень рішень. Крім цього, просить врахувати, що позивачу не відома структура боргу та за яку саме його складову останній повинен на вимогу Відповідача сплатити податкове зобов`язання (тіло кредиту, проценти, курсову різницю). Відтак, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. На думку позивача, прощена (анульована) сума кредиторської заборгованості як об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не є додатковим благом, якщо різниця між прощеною (анульованою) сумою боргу та сумою курсової різниці є від`ємною. Додатково звернув увагу суду, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Застосування ж вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Ухвалою суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Також, даною ухвалою постановлено зобов`язати відповідача подати до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо позивача, інформацію про структуру прощеного боргу ОСОБА_2 , відомості про податкову адресу позивача (зміни податкової адреси, якщо такі наявні), наказ на перевірку, акт №16226/19-00-24-05/2396415431 від 09.12.2024 (з додатками) - у строк, встановлений для відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 встановлено порушення вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 167, статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага у 2019 році в сумі 174222,28 грн.; пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2019 рік в сумі 14518,52 грн.; - підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Кодексу, до ГУ ДПС у Тернопільській області декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік не подано.

Також, представником Головного управління ДПС у Тернопільській області подано до суду докази, які наведені в ухвалі про відкриття провадження від 04.02.2025.

Ухвалою суду від 06.03.2025 постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (вул.Андріївська 2/12, м.Київ, код ЄДРПОУ 09807750); запропонувати третій особі подати до суду письмові пояснення щодо позову або відзиву - у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали; витребувати у Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12) належним чином завірені копії повідомлення про анулювання боргу 24.12.2019 року, кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1 , а також доказів, що слугували підставою для прощення (анулювання) боргу.

На виконання вказаної ухвали суду від АТ "УКРСИББАНК" надійшла заява з додатками, в тому числі повідомлення АТ "УКРСИББАНК" про анулювання боргу №137-548/678 від 24.12.2019 грн., в якому міститься інформація про структуру прощеного боргу.

Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду письмові пояснення, в яких заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, вважає, що банком підтверджено виконання свого обов`язку щодо повідомлення позивача про прощення (анулювання) основної суми боргу, тобто дотримано умови, з якою положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України пов`язує обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу. Просить врахувати, що позивачем у встановлений строк податкова декларація не подана, як і не нараховано грошові зобов`язання, відтак, на думку представника відповідача, податковий орган дійшов обґрунтованих висновків про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доход фізичних осіб та військового збору, а також застосування фінансових санкцій за неподання подання платником податків податкової декларації.

Крім цього, позивач подав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд у даній справі проводити без його участі в порядку письмового провадження. Позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), Закону України «Про внесення (змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення перевірок» від 09 листопада 2023 року №3453-ІХ, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) від 29.10.2024 №2339-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2019 по 31.12.2019. контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено Акт №16226/19-00-24-05/2396415431 від 09.12.2024 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019", яким встановлені наступні порушення податкового законодавства: - абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 167, статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага у 2019 році в сумі 174222,28 грн., - пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2019 рік в сумі 14518,52 грн.; - підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Кодексу, до ГУ ДПС у Тернопільській області декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік не подано.

15.01.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення - рішення №00003512405, яким за порушення п.179.1 ст.179, п.п.49.18.4 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

15.01.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення - рішення №00003492405, яким за порушення абзацу "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, ст. 167, ст.179 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 217777,85 грн.

15.01.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення - рішення №00003502405, яким за порушення п.16-1 Підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 18148,15 грн.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення - рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Як визначено статтею 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

У спірному випадку наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області №2339-п від 29.10.2024 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » визначено підстави проведення перевірки. Зазначений наказ був направлений на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 та отриманий особисто 21.11.2024, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Стосовно нарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Як встановлено пунктом 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За пп. 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Крім того, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 826/12872/17.

За змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання щодо обов`язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, відповідач виходив з даних ЦБД ДРФО, даних ГУ ДПС по формі 1-ДФ, відповіді АТ "УКРСИББАНК" від 02.10.2024 №17-2-03/11147.

Зокрема, згідно відомостей з ЦБД форми 1-ДФ в період з 01.1.2019 по 31.12.2019 фізична особа - платник податку ОСОБА_1 отримав додаткове благо - анулювання боргу банком в сумі 967901,55 грн.

Підпунктом «б» пункту 176.2 статі 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Довідник ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за ознакою доходу « 126» передбачає відображення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).

Поряд із цим, за змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Законом України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (далі Закон №321-VIII, набрав чинності 07.05.2015) підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України доповнено абзацом другим, за змістом якого сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Наведені вище норми вказують на те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Тому боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.

Як встановлено судом, АТ «УКРСИББАНК» повідомив Головне управління ДПС у Тернопільській області, що фізична особа ОСОБА_1 фактично отримував дохід за ознакою « 126» - дохід, нарахований у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

АТ «УКРСИББАНК» відображено суму анульованого основного боргу в розмірі 967901,55 грн. за 4-й кв. 2019 року в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. На виконання абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI з наступними змінами та доповненнями банк - АТ «УКРСИББАНК», повідомив платника податку боржника ОСОБА_1 про прийняте рішення щодо анулювання частини заборгованості.

Зокрема, як слідує з матеріалів справи, повідомлення АТ "УКРСИББАНК" №137-548/678 від 24.12.2019, скероване на адресу ОСОБА_1 про анулювання боргу в порядку пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України вручене позивачу під підпис особисто 24.12.2019.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказана сума у відповідності до пп. «д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2019 рік.

Відтак, як встановлено судом, позивачу здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), у зв`язку з чим сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як платник податку, зобов`язаний подати контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага, отриманого від АТ «УКРСИББАНК» внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості.

Статтею 167 ПК України визначено ставки податку з доходів фізичних осіб. Так згідно з пунктом 167.1 вказаної статті ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами,

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що законність податкового повідомлення-рішення №00003492405 від 15.01.2025, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 217777,85 грн, в т.ч. 174222,28 грн основного платежу та 43555,57 грн штрафної санкції.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №00003512405 від 15.01.2025, яким застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 340,00 грн; №00003502405 від 15.01.2025, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 18148,15 грн, в т.ч. 14518,52 грн основного платежу та 3629,63 грн штрафної санкції, суд виходить із того, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.6 пункту 1-6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для нарахування та утримання військового збору, так само як і податку на доходи фізичних осіб, у даному випадку є наявність факту отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага. За таких обставин правомірним є визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Аналогічна правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин відповідних норм права у взаємозв`язку із обставинами справи, що подібні до цієї справи, висловлена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №260/769/19.

З огляду на зазначене дохід платника податку фізичної особи-резидента, отриманий у вигляді додаткового блага, включається до загального річного (місячного) оподаткованого доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%, тому сума військового збору нарахована позивачу контролюючим органом також правомірно.

Підпунктом «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено обов`язок платників податку подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Згідно підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПК України).

Враховуючи, що позивач у встановлений строк не подав декларацію, притягнення його до відповідальності за це порушення є правомірним.

Відтак, з огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку про законність оскаржуваних даних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, спірні рішення відповідача є такими, що прийняті у межах повноважень, відповідно до закону та відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому підстави для їх скасування відсутні.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 23 травня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ:44143637).

Головуюча суддяДерех Н.В.