Постанова № 12757457, 06.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2010 р. Справа № 45/77-10 (н.р. 27/239-09)

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватної фірми "Орнатус", м. Харків (вх. № 3862 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. у справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09)

за позовом Закритого акціонерного товариства Виробничого об'єднання "Одеський консервний завод", м. Одеса

до Приватна фірма "Орнатус", м. Харків

про стягнення 64 441,21 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ЗАТ Виробниче об'єднання "Одеський консервний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути на свою користь з відповідача, ПФ "Орнатус", суму грошової заборгованості, що виникла внаслідок невиконання ПФ "Орнатус" умов договору постачання № 188 - к від 08.01.2008 року в розмірі 51250,00 грн., пеню в сумі 13191,21 грн. за порушення грошового зобов'язання, витрати по сплаті державного мита в розмірі 644,42 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. по справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПФ "Орнатус" на користь ЗАТ Виробничого об'єднання "Одеський консервний завод" 51250,00 грн. основного боргу, 10819,02 грн. пені, 620,69 грн. державного мита та 227,31 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині 2372,19 грн. пені.

Відповідач, ПФ "Орнатус", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04 жовтня 2010 року по справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09).

Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав.

Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.12.2010р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення за вих. №№ 014460/1, 014460/2 про вручення копій ухвал Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження уповноваженим особам позивача та відповідача.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі, і сторони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 08 січня 2008 року між позивачем - Закритим акціонерним товариством Виробничого об’єднання "Одеський консервний завод" та відповідачем - Приватною фірмою "Орнатус" укладено договір постачання № 188-к (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого позивач («Постачальник») зобов’язався поставити, а відповідач («Покупець») придбати на умовах даного Договору товар.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору позивач 27.10.2008 року виписав розрахункову накладну № 6322 на оплату 146250,00 грн. (аркуш справи 14) та в цей же день поставив відповідачеві товар на зазначену суму, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією доручення № 19/55 від 16.10.2008р., виданого ПФ «Орнатус»уповноваженій особі Фірми –Путову С.М. (аркуш справи 15).

Пунктом 2.5. Договору сторонами обумовлено строк оплати за товар, що постачається в рамках договору, зокрема не пізніше 14-ти календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Приймаючи рішення у даній справі господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідач в порушення умов Договору вартість отриманого товару в повному обсязі та у встановлений Договором строк не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 51250,00 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги та проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 51250,00 грн. заборгованості, оскільки зазначені позивачем доводи та надані на їх підтвердження документальні матеріали не спростовані відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обов’язок доказування законодавчо покладений на сторони.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що проведена відповідачем часткова сплата вартості товару згідно картки рахунку позивача склала суму 95000,00 грн. (аркуш справи 17), а проведені відповідачем платежі здійснені із порушенням строків, визначених пунктом 2.5. Договору.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. Договору сторонами передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи порушення з боку відповідача строків оплати вартості отриманого товару, позивач на підставі пункту 4.1. Договору та норм чинного законодавства нарахував відповідачеві пеню в розмірі 13191,21 грн. та заявив вимогу про стягнення цієї суми.

Колегія суддів вважає, що господарський суд розглядаючи дану вимогу, повністю врахував та проаналізував з достатньою повно тою законодавство, яке регулює застосуван ня спеціальної позовної давності у спірних правовідносинах, в зв’язку з чим правомірно визначився про часткове задоволення вимог позивача в цій частині в сумі 10819,02грн. При цьому, господарський суд обґрунтовано визначився, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2372,19 грн., задоволенню не підлягають, так як заявлені без урахуванням обмежень, встановлених статтями 232 Господарського кодексу України та 258 Цивільного кодексу України, якими визначено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції відповідач у своїй апеляційній скарзі в якості єдиної підстави для його скасування послався на те, що в порушення норм процесуального права господарський суд розглянув дану справу без участі його представника, який неналежним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в зв’язку з чим позбавив відповідача можливості надати документи в обґрунтування своїх заперечень проти позову. На підтвердження цих обставин відповідач зазначив, що ухвалу про відкладення розгляду справи від 27.09.2010р. направлено відповідачу лише 05.10.2010р., що вбачається зі штампу на поштовому конверті, а відповідач отримав дану ухвалу лише 06.10.2010р., тому представник не міг бути присутнім у судовому засіданні 04.10.2010р. при вирішенні даного господарського спору по суті. Враховуючи те, що свої обґрунтовані доводи щодо правової позиції по справі відповідач не зміг надати суду першої інстанції, відповідач повідомив про такий намір Харківський апеляційний господарський суд у вигляді доповнень після прийняття апеляційної скарги до провадження.

Однак вказані твердження відповідача суперечать наявним у справі документам, а правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що місцевим господарським судом у відповідності до вимог статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України та статті 129 Конституції України у повному обсязі використано свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а також створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема сторони належним чином повідомлено про час та місце судового засідання. Ухвала господарського суду від 27.09.2010р., якою було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день, а справу відкладено на 04.10.2010р., направлена сторонам 28.09.2010р., про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотній стороні ухвали. Докази несвоєчасного отримання цієї ухвали, на які йдеться посилання в апеляційній скарзі, відповідачем не надані.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (рівність перед законом і судом) та 4-3 (змагальність) Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02.12.2010р. об 11:30 год. Дану ухвалу направлено сторонам в день її прийняття, про що свідчить штамп на зворотній стороні ухвали, та отримано уповноваженим представником Приватної фірми «Орнатус»12.11.2010р., що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за вих. № 014460/1.

Однак відповідачем не надано суду апеляційної інстанції жодних додаткових доказів, які б спростовували висновки господарського суду по суті спору, а також не направлено представника у судове засідання 02.12.2010р. без пояснення причин його неявки, хоча судом апеляційної інстанції вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Обґрунтовані доводи щодо правової позиції по справі у вигляді доповнень після прийняття апеляційної скарги до провадження, про які йдеться мова в апеляційній скарзі, відповідачем також не надані.

Отже, всі матеріали справи свідчать про те, що відповідачеві було надано достатньо часу для надання своїх заперечень проти позову та для надання доказів в спростування доводів позивача, що свідчить про забезпечення судами принципів рівності та змагальності сторін, але відповідач наданим йому правом не скористався.

Разом з цим, в ході перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваного відповідачем рішення, колегію суддів виявлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема рішення прийнято не тим суддею, який призначив справу до розгляду. За наявності такого процесуального порушення рішення суду підлягає обов’язковому скасуванню незалежно від того, що воно є, по суті, правильним та обґрунтованим.

Так, із матеріалів справи вбачається, що після того, як ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2009р. про залишення позову без розгляду у справі № 27/239-09 (суддя Мамалуй О.О.) було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р., а справу направлено до господарського суду для розгляду справи по суті позовних вимог, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2010р. справу № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) (суддя Калініченко Н.В.) призначено до розгляду на 19.04.2010р. об 11:00 год.

Однак 09.04.2010р. ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) (суддя Калініченко Н.В.) зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. по справі № 27/239-09.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2010р. касаційну скаргу Приватної фірми "Орнатус" залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. по справі № 27/239-09 залишено без змін, а справу 04.06.2010р. направлено до господарського суду Харківського області.

Після того, як обставини, що зумовили зупинення провадження у справі були усунуті, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2010р. провадження у справі поновлено, а справу № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) призначено до розгляду суддею Добреля Н.С., а 04.10.2010р. цим же суддею прийнято рішення у даній справі по суті спору.

Однак колегія суддів визначає, що матеріали справи не містять процесуального документу про передачу справи від судді Калініченко Н.В. для розгляду судді Добрелі Н.С.

Наявність цих обставин є незаперечною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, адже порушення норм процесуального права, зазначених у пунктах 1-6 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. у справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) слід скасувати у повному обсязі та згідно з пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України прийняти нове рішення, згідно з яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 51250,00 грн. основного боргу, 10819,02 грн. пені, 620,69 грн. державного мита та 227,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки ці вимоги підтверджуються наданими доказами та не спростовані відповідачем у встановленому порядку. В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2372,19 грн. пені у позові слід відмовити, як безпідставно заявленим. Судові витрати, пов"язані із розглядом справи, покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 44, 49, статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 5 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Орнатус", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2010р. у справі № 45/77-10 (н.р. 27/239-09) скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Орнатус" (61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, буд. 9/11, п/р № 26001016814333 в відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618, код 24136224) на користь Закритого акціонерного товариства Виробничого об’єднання "Одеський консервний завод" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, р/р № 26001133787 в ООД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351, код 30087693) 51250,00 грн. основного боргу, 10819,02 грн. пені, 620,69 грн. державного мита та 227,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2372,19 грн. пені - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя