Постанова № 12757333, 07.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.12.2010 р. справа №26/279/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:Мідяний Є.О. за довіреністю б/н від 30.11.2010р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від21.09.2010 року

у справі№ 26/279/10 (суддя Юлдашев О.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя простягнення заборгованості в розмірі 105519,80грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 105519,80грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.10р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя були задоволенні частково та стягнуто основний борг в розмірі 100670грн.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в сумі 87434грн.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 21.09.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 25.10.2010р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Заслухавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2010р. між сторонами був укладений договір №20/05/10, відповідно до п. 2.1 якого продавець (позивач) зобов»язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити товар в обумовлений догоовром строк. При цьому, ассортимент, кількість та ціна товару визначаються у специфікаціях, які визнаються сторонами додатками до данного договору та є його невід»ємною частиною.

За умовами п. 3.1 договору, загальна його вартість скаладє 87 434грн., а оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок продавця чи будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодаству, в тому числі шляхом передачі продавцю простого векселя на протязі 3 днів з моменту отримання товару.

Договір набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором ( п. 9.2 договору).

Позивачем згідно видаткових накладних №РН-0000111 від 19.05.2010., №РН-0000112 від 20.05.2010., №РН-0000115 від 20.05.2010., №РН-0000116 від 20.05.2010., №РН-0000120 від 25.05.2010. поставлено відповідачу товару на загальну суму 105519,80грн., які підписані обома сторонами без зауважень.

Товар отриманий Присяжнюк Оксаною Миколаївною відповідно до довіреностей №1, №2, №3, №4, №5, про що свідчать відповідні відмітки на накладних.

Відповідач свої грошові зобов»язання з оплати поставленного та неповерненого товару, на думку позивача, виконав неналежним чином, у зв»язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 28.07.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судова колегія вважає, що поставка товару на суму 87434 грн. за видатковими накладними була здійснена саме на виконання умов договору 20/05/10 від 20.05.2010р., виходячи з наступного: у листі №12/1 від 19.05.2010р. (арк. с. 53) позивач підтверджує здійснення поставки товару на суму 87434 на підставі договору. Крім того, в акті приймання-передачі векселя №1 від 20.05.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, зазначено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. передала вексель на суму 87 434грн. в рахунок оплати зобов»язань, які виникли за вищевказаним договором із видаткових накладних №112 від 20.05.2010р., №115 від 20.05.2010р., №116 від 20.05.2010р.

Вексель був виданий відповідачем відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 Закону України “Про вексельний обіг в Україні”, а позивач не звертався з доказами про визнання його недійсним в рамках вексельних правовідносин, які склалися між сторонами в зв»язку з підписанням акту від 20.05.2010р. За актом приймання-передачі векселя №1 від 20.05.2010р. передбачене виконання умов договору саме за вищевказаними накладними. При цьому, зазначення номерів накладних без нулів не свідчить про невірне їх визначення, оскільки номер та дата накладних співпадають.

Отже, відповідачем виконані належним чином відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, грошові зобов»язання щодо оплати отриманого за договором товару в розмірі 87434грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поставку товару на суму 87434грн. за фактичними правовідносинами, неправомірно не прийняв в якості оплати вексель на дану суму і стягнув з відповідача основний борг в розмірі 87 434грн., що є підставою згідно приписів ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду в цій частині, а у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 87 4343грн. позивачу відмовляється.

Щодо позовних вимог про стягнення суми в розмірі 18085,80грн. за видатковими накладними №РН-0000111 від 19.05.2010р. на суму 4849,80грн., №РН-0000120 від 25.05.2010р. на суму 13236грн., то судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність фактичних правовідносин відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та так як відповідач не довів суду виконання належним чином своїх грошових зобов»язань на суму 13236грн. в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, то суд першої інстанції правомірно стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя борг в розмірі 13 236грн., а також припинив провадження по справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 4849,80грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2010 року у справі № 26/279/10 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення боргу в розмірі 100670грн. з прийняттям нового рішення про стягнення боргу в розмірі 13236грн. і відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 87434грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2010 року у справі №26/279/10 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2010 року у справі № 26/279/10 скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення боргу в розмірі 105519,80грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя (69051, м. Запоріжжя, вул. Володарського, 26, ЗКПО 34441115) борг в розмірі 13236грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 180,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 40,45грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення боргу в розмірі 87 434грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2010р. по справі №26/279/10 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль К», м. Запоріжжя (69051, м. Запоріжжя, вул. Володарського, 26, ЗКПО 34441115) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 527,60грн.

Зобов»язати господарський суд Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим: 1 у справу; 2 позивачу; 3 відповідачу; 4 ДАГС; 5ГС Запоріз. обл.