Ухвала суду № 12757008, 08.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

08 грудня 2010 року справа № 5020-4/232 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя (99001,м. Севастополь, вул. Дзігунського, 19)

до Відкритого акціонерного товариства “Нахімовське ремонтно-будівельне управління” (ідентифікаційний код 03335221, 99012, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Горпіщенка, будинок 18-А)

про визнання боржника банкрутом                     Суддя О.С.Погребняк

за участю представників:

заявника: Полоса І.В. –представник, довіреність № 3 від 11.01.2010;

боржника - не з’явився.

суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства “Нахімовське ремонтно-будівельне управління”.

Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та мотивована відсутністю боржника за його місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 26.11.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Нахімовське ремонтно-будівельне управління”.

Боржник у судове засідання не з’явився, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, яка міситься в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Представнику заявника у судовому засіданні були роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Нахімовське ремонтно-будівельне управління” станом на 11.10.2010 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя по відшкодуванню фактичних затрат на виплату пільгових пенсій за первод з жовтня 2009 року по жовтень 2010 в сумі 12340,18 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи постановами Окружного адміністративного суду м. Севастополя, виконавчими листами виданими з метою примусового виконання постанов суду.

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом малого Відкритого акціонерного товариства “Нахімовське ремонтно-будівельне управління” в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв’язку з відсутністю боржника за його місцезнаходженням, посилаючись при цьому на постанови та Акти державного виконавця, якими зафіксовано факт відсутності боржника.

Заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частиною 2 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, передбачено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок ведення процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема боржників, керівні органи яких відсутні за адресою місцезнаходженням юридичної особи, або боржників, які не надають протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкові декларації, документи бухгалтерської звітності.

В той же час, відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно з частинами 1, 3 статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначений порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника у розумінні вимог статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В даному випадку, заявником не надано суду належних доказів на підтвердження відсутності боржника за адресою місцезнаходження.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити, що однією з підстав визнання банкрутом відсутнього боржника в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або інші ознаки відсутності господарської діяльності боржника.

В той же час, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя від 17.08.2010 вих. № 3274/9/15-1, Відкрите акціонерне товариство “Нахімовське ремонтно-будівельне управління” звітує згідно вимог законодавства –останній звіт був наданий 12.07.2010.

Суд звертає увагу на той факт, що у довідці Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя від 17.08.2010 вих. № 3274/9/15-1 зазначено про відсутність фінансово-господарської діяльності.

Однак, суд вважає, що за відсутності зазначених в законі первинних підстав для визнання боржника банкрутом –відсутність боржника за його місцезнаходженням та ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, така обставина, як відсутність фінансово-господарської діяльності боржника не може являтись самостійною підставою для визнання банкрутом відсутнього боржника.

Із змісту статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вбачається, що наявність чи відсутність фінансово-господарської діяльності може прийматись до уваги лише за наявності первинних підстав для визнання банкрутом відсутнього боржника.

Наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для подальшого продовження справи про банкрутство в порядку, передбаченому статтею 52 Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Нахімовське ремонтно-будівельне управління” підлягає припиненню відповідно до вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”, статтями 80 пункт 1-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Провадження у справі № 5020-4/232 припинити.

Суддя підпис О.С. Погребняк