Рішення № 12757001, 07.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 грудня 2010 року справа № 5020-6/077

За позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання

«Павлоградський хімічний завод»

(51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідростройінвест»

(99059, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 6, кв. 10)

про стягнення 117331,18 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Палько О.М., довіреність №25/256-123 від 31.08.2010;

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідростройінвест»про стягнення 117331,18 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за договором поставки в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 03.11.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010 надав уточнення позовних вимог, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання 16.11.2010, 25.11.2010, 07.12.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у відзиві на позов позовні вимоги визнав повністю.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв’язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідростройінвест»(Покупець) і Державним підприємством «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»(Постачальник) був укладений договір №336709-Щ поставки щебеневої продукції (далі –Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцеві щебеневу продукцію (далі –Товар), а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити Товар. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється, визначається у специфікаціях на кожну окрему партію товару, які є невід’ємною частиною цього договору. Відомості про Товар зазначаються також у відповідних рахунках –фактурах та накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. Договору Постачальник відвантажує Покупцю Товар за цінами, що визначені у специфікаціях на кожну окрему партію Товару. Оплата товару Покупцем здійснюється за загальною ціною кожної партії товару шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Розрахунки за поставлений товар проводяться протягом 20 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктами 8.1.-8.2. Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2009, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідачу було поставлено товар на суму 174725,88 грн., що підтверджується копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи (арк. с. 26-28).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в розмірі 68593,76 грн.

26.03.2010, 10.06.2010, 05.10.2010 позивачем на адресу відповідача були направлені листи з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 106132,12 грн. (арк. с. 30-32).

18.10.2010 позивачем на адресу відповідача були направлені два акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 (арк. с. 33).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді складає 106132,12 грн. і залишається на даний час непогашеною.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 106132,12 грн. такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з останнього штраф у розмірі 7429,25 грн.

Згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 5.1. Договору у випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього Договору сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7429,25 грн. –такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3769,81 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3769,81 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до частини п’ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 117331,18 грн., з яких: 106132,12 грн. –сума основного боргу, 7429,25 грн. –штраф, 3769,81 грн. –3% річних, підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідростройінвест»(99059, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 6, кв. 10, код ЄДРПОУ 35482681, р/р 26008341 в філії ЗАТ «ПУМБ»м. Сімферополь, МФО 308092) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»(51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112, р/р 26000030000628 в відділенні №122 ПАТ «ВиЭйБиБанк»м. Дніпропетровськ, МФО 380537) 117331,18 грн. (сто сімнадцять тисяч триста тридцять одна грн. 18 коп.), з яких: 106132,12 грн. –сума основного боргу, 7429,25 грн. –штраф, 3769,81 грн. –3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідростройінвест»(99059, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 6, кв. 10, код ЄДРПОУ 35482681, р/р 26008341 в філії ЗАТ «ПУМБ»м. Сімферополь, МФО 308092) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»(51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112, р/р 26000030000628 в відділенні №122 ПАТ «ВиЭйБиБанк»м. Дніпропетровськ, МФО 380537) витрати по сплаті державного мита у сумі 1173,32 грн. (одна тисяча сто сімдесят три грн. 32 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 08.12.2010