Рішення № 127568388, 16.05.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20402/24

Провадження № 2/752/2436/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року Комунальне підприємство органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенергія» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 травня 2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем з надання комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 до 31 жовтня 2021 є виконавцем з надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021, у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем з надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Відповідно до Договору №37-19 про передачу майна територіальної громади м.Києва в оренду від 24 квітня 2019 року, орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1

03 грудня 2019 року між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 було укладено Договір №8031019-0202 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого, договір набуває чинності з 24 квітня 2019 року та діє до 23 квітня 2022 року (п.8.1 Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 Договору). Жодною із сторін заяв про припинення дії Договору не надходило, тому Договір вважається пролонгованим у відповідності до п.8.4 Договору.

Зазначає, що відповідач вчасно не сплачував за спожиті послуги у результаті чого, станом на момент подачі позовної заяви, утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, плати з постачання теплової енергії та гарячої води, а також зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання централізованого опалення.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг не погашає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача: заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року в розмірі 1969 грн. 41 коп; інфляційну складову боргу нараховану на суму 1969 грн.41 коп., що становить - 705 грн. 70 коп; 3% річних нарахованих на суму 1969 грн. 41 коп, що становить - 157 грн.81 коп; суму заборгованості з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 у розмірі 69 849 грн. 11 коп; інфляційну складову боргу нараховану на суму 69 849 грн. 11 коп, що становить - 22 561 грн. 83 коп; 3% річних нарахованих на суму 75 967 грн. 82 коп, що становить - 5224 грн.81 коп; заборгованість плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в розмірі 92 грн. 10 коп; заборгованість плати з постачання теплової енергії в розмірі 186 грн. 30 коп; заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання централізованого опалення у розмірі 189 грн.; заборгованість з плати за централізоване постачання гарячої води до жовтня 2021 року; інфляційну складову нараховану на суму 557 грн. 84 коп, що становить 227 грн 26 коп, 3 % річних нарахованих на суму 557 грн. 84 коп, що становить 54 грн 13 коп; заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року в розмірі 52 339 грн 77 коп; інфляційну складову нараховану на суму 52 339 грн. 77 коп, що становить 16443 грн 09 коп, 3 % річних, що становить 3869 грн 87 коп, а також сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви разом з копіями доданих документів направлялась за зареєстрованою адресою місця проживання, однак на адресу суду двічі повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом приходить до наступних висновків.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.11.2023 № 7340/7381, предметом діяльності КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», крім іншого, є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії (п.2.2).

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 Комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 по 31 жовтня 2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01 листопада 2021 у зв`язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення і постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

На підставі договору №602-18 від 11 жовтня 2018 про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01 серпня 2018 до дати укладання цього договору - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Відповідно до Договору №37-19 про передачу майна територіальної громади м.Києва в оренду від 24 квітня 2019 року, орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1

03 грудня 2019 року між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 було укладено Договір №8031019-0202 на постачання теплової енергії. Відповідно до п.8.1 Договору, договір набуває чинності з 24 квітня 2019 року та діє до 23 квітня 2022 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 Договору).

Заяв про припинення дії Договору матеріали справи не містять, тому Договір вважається пролонгованим у відповідності до п.8.4 Договору.

Відповідач тривалий час не сплачував за послуги теплової енергії, абонентське обслуговування пуслуги з постачання теплової енергії, централізоване постачання гарячої води, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до наданих розрахунків становить:

- за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року в розмірі 1969 грн. 41 коп;

- за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 у розмірі 69 849 грн. 11 коп;

- з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в розмірі 92 грн. 10 коп;

- з плати з постачання теплової енергії в розмірі 186 грн. 30 коп;

- з плати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання централізованого опалення у розмірі 189 грн.;

- з плати за централізоване постачання гарячої води до жовтня 2021 року в розмірі 557 грн. 84 коп;

- за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року в розмірі 52 339 грн 77 коп;

Загальний розмір заборгованості складає 125 183,53 грн.

Відомості про те, що відповідач не споживає надані житлово-комунальні послуги та/або відмовлявся від них у матеріалах справи відсутні

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Перелік житлово-комунальних послуг наведений у пункті 1 частини 1 статті 5 вищевказаного Закону, до котрих, зокрема, належить послуга з управління багатоквартирним будинком та включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року за № 45 визначається, що власник та наймач (орендар) квартири, з-поміж іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії» встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 р. № 1198 передбачено, що споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до ч.3 ст.815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень цивільного законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку.

Приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, є спільним майном багатоквартирного будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід`ємною частиною.

За рахунок тепловиділення розподільчих трубопроводів, що розташовані у підвалах чи інших приміщеннях МЗК створюються нормальні умови для функціонування мереж водопостачання та водовідведення та інших інженерних комунікацій.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором №37-19 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 24 квітня 2019 року.

27 грудня 2019 року між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 було укладено Договір №8031019-0101 про надання послуги постачання гарячої води до нежитлових приміщень. Відповідно до п.8.1 Договору, договір набуває чинності з 24 квітня 2019 року та діє до 23 квітня 2022 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У Постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц Верховний Суд дійшов висновку, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору чи іншого документу про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17, де було сформовано висновок щодо застосування норм права (пункт 79).

Таким чином, на підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунки заборгованості, які не спростовані відповідачем.

Контррозрахунку з посиланням на відповідні докази, який давав би підстави стверджувати зворотне, відповідачем суду не надано, що в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України є їх процесуальним обов`язком.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з розрахунком заборгованості здійсненого позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем обліковується заборгованість заспожиті послуги, з постачання теплової енергії за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року в розмірі 1969 грн. 41 коп; за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 у розмірі 69 849 грн. 11 коп; з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в розмірі 92 грн. 10 коп; з плати з постачання теплової енергії в розмірі 186 грн. 30 коп;з плати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання централізованого опалення у розмірі 189 грн.; з плати за централізоване постачання гарячої води до жовтня 2021 року в розмірі 557 грн. 84 коп; за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року в розмірі 52 339 грн 77 коп, , у загальному розмірі 125 183,53 грн.

З огляду на те, що з досліджених доказів достовірно встановлено, що позивачем належним чином виконувались умови договору щодо надання житлово-комунальних послуг за адресою: м.Київ, проспект Науки буд.10, прим. №41, нежилі приміщення, орендарем яких є відповідач, а відповідачем неналежним чином виконувався обов`язок по оплаті наданих йому позивачем послуг внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом КП «Київтеплоенерго» просило суд стягнути із ОСОБА_1 : інфляційну складову боргу нараховану на суму 1969 грн.41 коп., що становить - 705 грн. 70 коп; 3% річних нарахованих на суму 1969 грн. 41 коп, що становить - 157 грн.81 коп; інфляційну складову боргу нараховану на суму 69 849 грн. 11 коп, що становить - 22 561 грн. 83 коп; 3% річних нарахованих на суму 75 967 грн. 82 коп, що становить - 5224 грн.81 коп; інфляційну складову нараховану на суму 557 грн. 84 коп, що становить 227 грн 26 коп, 3 % річних нарахованих на суму 557 грн. 84 коп, що становить 54 грн 13 коп; інфляційну складову нараховану на суму 52 339 грн. 77 коп, що становить 16443 грн 09 коп, 3 % річних, що становить 3869 грн 87 коп.

Дослідивши довідку-розрахунок заборгованості, надану КП «Київтеплоенерго» в частині складової вимоги заборгованості - інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на суми боргу, суд прийшов до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

При цьому, судом враховується, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних в межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року не підлягають стягненню з відповідача.

За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до частини другою статті 625 ЦК України, судом встановлено, що інфляційна складова нарахована на суму 1969 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КП «Київтеплоенерго» становить 4312,70 грн, та 3% річних становлять 1493,99 грн., інфляційна складова боргу нарахована на суму 69 849 грн. 11 коп та становить - 4158,43 грн.; 3% річних нарахованих на суму 75 967 грн. 82 коп, становлять - 1444,78 грн.; інфляційна складова нараховану на суму боргу 557 грн. 84 коп та становить 26,75 грн, 3 % річних нарахованих на суму 557 грн. 84 коп, становлять 10,51 грн; інфляційна складова нарахована на суму 52 339 грн. 77 коп та становить 2984,03 грн., 3 % річних нарахованих на суму 52 339 грн. 77 коп становлять 1059,66 грн, а всього 15 490,85 грн.

Отже, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, що документально підтверджено. У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позову в сумі 3 028,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову частково (80,65 %), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 442,08 грн.

Керуючись, ст.ст. 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:

заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року в розмірі 1969 грн. 41 коп;

заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 у розмірі 69 849 грн. 11 коп;

заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в розмірі 92 грн. 10 коп;

заборгованість зі сплати за постачання теплової енергії в розмірі 186 грн. 30 коп;

заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання централізованого опалення у розмірі 189 грн.;

заборгованість з оплати за централізоване постачання гарячої води до жовтня 2021 року в розмірі 557 грн. 84 коп;

заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року в розмірі 52 339 грн 77 коп;

інфляційну складову нараховану на суму 1969 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язанняв розмірі 4312,70 грн та 3% річних 1493,99 грн.,

інфляційну складову боргу нараховану на суму 69 849,11 грн. в розмірі 4158,43 грн. та 3% річних в сумі 1444,78 грн.;

інфляційну складову нараховану на суму боргу 557 грн. 84 коп в розмірі 26,75 грн та 3 % річних в сумі 10,51 грн;

інфляційну складову нараховану на суму 52 339 грн. 77 коп в розмірі 2984,03 грн. та 3 % річних нарахованих на суму 52 339,77 грн. в сумі 1059,66 грн, а всього стягнути 140 674 (сто сорок тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 38 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001,м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений 23 травня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк