Вирок № 127568069, 23.05.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1511/24

Провадження № 1-кп/708/28/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м.Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024250310003601 від 24.10.2024 за яким:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець С. Звижень Бродівського району Львівської області, зареєстрований та фактично проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працевлаштований, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

24.09.2024 військовозобов`язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до довідки військово-лікарської комісії № б/н від 24.09.2024 визнаний придатним до військової служби та не має підстав для відстрочки, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про необхідність явитися 24.09.2024 о 20 годині 00 хвилин до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Однак, ОСОБА_5 , без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився від підписання та отримання вказаної вище повістки датованої 24.09.2024 на 20 год 00 хв з метою подальшого уникнення мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду надав показання, у яких зазначив, що 24.09.2024 він їхав на автомобілі у Черкаси. Біля в`їзду до міста його зупинили та до нього підійшли працівники ТЦК, витягли з автомобіля. Згодом посадили у свій автомобіль і повезли у м. Смілу. Там він протягом якогось часу перебував у приміщенні військомату у великому кабінеті. Через такі дії близько 11-00 годині викликав поліцію, але їх не пустили. Згодом, близько 15-00 год, його працівники ТЦК відвезли у м. Чигирин у лікарню. До них вийшов лікар, який сказав, що забір крові о 16-00 годині вже ніхто не проводить. Також обвинувачений зазначив, що він ВЛК не проходив, бо із собою не мав ніяких документів на підтвердження наявних у нього захворювань та діагнозів. Після цього його відвезли у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де давали повістку. Він просив направити його на ВЛК, тому від отримання повістки відмовився. У працівників ТЦК був висновок ВЛК, але ОСОБА_5 із ним не погодився, оскільки був комісований ще у 2002 році, тому він писав скаргу, проте її не прийняли. Згодом близько 21-00 години йому вручали повістку на цей же день на 20-00 годину, але він просив надати йому можливість забрати автомобіль, який так і залишився у м. Черкаси.

Не зважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, його вина підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, отриманими стороною обвинувачення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Зокрема свідок ОСОБА_8 під час його допиту у судовому засіданні підтвердив, що він є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_6 . Пам`ятає, що 24.09.2024 до них був доставлений ОСОБА_5 , який згідно висновку ВЛК про його придатність до військової служби, права на відстрочку він не мав. Проте останній від отримання повістки відмовився, мотивуючи такі дії його незгодою із висновком ВЛК. Обвинуваченому роз`яснили наслідки відмови, проте свою думку ОСОБА_5 не змінив, після чого був викликаний наряд поліції для документування цієї відмови.

Свідок ОСОБА_9 під час його допиту у судовому засіданні підтвердив, що він є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_6 , обіймає посаду начальника мобілізаційного відділу. 24.09.2024 до їх відділу був доставлений громадянин ОСОБА_5 .Права на відстрочку чи бронювання він не мав, тому був направлений для проходження ВЛК, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. Йому була запропонована для отримання мобілізаційна повістка, проте від її отримання обвинувачений відмовився, у зв`язку із чим до приміщення ТЦК були викликані працівники поліції для фіксації такої відмови. Додатково ОСОБА_5 роз`яснювали наслідки такої поведінки, зокрема притягнення до кримінальної відповідальності, його відмова була зафіксована та складений відповідний акт. Свою відмову ОСОБА_5 мотивував не згодою із ВЛК.

Свідок ОСОБА_10 під час його допиту у судовому засіданні підтвердив, що 24.09.2024 він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Їм на службовий планшет надійшло повідомлення від ОСОБА_11 щодо необхідності фіксації у приміщенні РТЦК та СП відмови громадянина ОСОБА_5 від отримання повістки. У присутності свідка ОСОБА_5 запропонували отримати повістку, але останній відмовився від її отримання. Свою відмову обвинувачений мотивував незгодою із рішенням ВЛК про його придатність до військової служби. Також у цей день їм надходило повідомлення про незаконне утримання ОСОБА_5 у приміщенні РТЦК та СП.

Крім того, суд за клопотанням сторони захисту викликав та допитав під час судового розгляду свідків, зокрема працівників військово-лікарської комісії.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив, що він є лікарем неврологом, головою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Безпосередньо ОСОБА_5 він не пам`ятає, оскільки через них за цей час пройшло дуже багато людей, натомість зазначив, що він як голова ВЛК підписав висновок про придатність ОСОБА_5 до військової служби. За загальним правилом військовозобов`язані, які проходять ВЛК надають лікарям наявні у них документи на підтвердження стану здоров`я та наявних захворювань. Крім того, є загальна база з усіма зверненнями громадянина. Лікарі ВЛК відомості такої бази також ураховують під час огляду особи. Документи щодо проведеного ВЛК потрапляють на підпис до голови ВЛК лише після проходження усіх лікарів та отримання відомостей від них про стан здоров`я та наявні захворювання, після чого голова ВЛК визначає ступінь придатності військовозобов`язаного. Проходження ВЛК без участі особи-військовозобов`язаного неможливо.

Свідок ОСОБА_13 під час її допиту у судовому засіданні підтвердила, що вона є секретарем ВЛК. Самого ОСОБА_5 вона не пам`ятає, оскільки за час її роботи вона бачила багатьох. Її робота полягає у виписці медичної картки і картку обстеження, вона їх оформлювала та зазначала номери кабінетів для проходження лікарів. Потім після проходження військовозобов`язаним усіх лікарів їй документи повертають і вона формує довідку, яку підписує у голови ВЛК та підписувала сама як секретар. Також зазначила, що пройти ВЛК без участі військовозобов`язаного неможливо.

Свідок ОСОБА_14 під час його допиту у судовому засіданні підтвердив, що він є лікарем невропатологом та являється членом ВЛК. Загальна процедура проходження ВЛК передбачає особисте проходження військовозобов`язаним лікарів, які проводять його огляд. Без участі військовозобов`язаного провести огляд неможливо. Для визначення наявності чи відсутності захворювань лікарі можуть використовувати відомості про попередньо проведені огляди та встановлені діагнози.

Також судом безпосередньо у судовому засіданні були досліджені надані стороною обвинувачення письмові та речові докази, які зібрані у визначеному чинним законодавством порядку, є належними та допустимими, та у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зокрема вина ОСОБА_5 підтверджується такими доказами:

- даними повідомлення про кримінальне правопорушення від 25.09.2024 (а.п. 100);

- даними письмових пояснень начальника обліку мобілізаційної роботи заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 від 24.09.2024 (а.п. 101);

- даними роздруківки з інформаційної бази щодо військовозобов`язаного ОСОБА_5 , яким підтверджено його перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.п. 107);

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2024 (а.п. 108-109);

- даними опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 19.11.2024 (а.п. 110);

- даними облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_5 (а.п. 111);

- даними довідки ВЛК від 24.09.2024 № 24.09.2024, відповідно до якої проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 24.09.2024. Діагноз та постанова ВЛК хронічна люмбалгія. На підставі статті 23в графи ІІ Розладу хвороб графи ТДВ - придатний до військової служби (а.п. 112);

- даними картки обстеження та медичного огляду № 8767 від 24.09.2024, якою підтверджений діагноз ОСОБА_5 хронічна люмбалгія, та наданий висновок, що на підставі статті 23в графи Розладу хвороб, Таблиці додаткових вимог придатний до військової служби (а.п. 113);

- даними розписки про отримання повістки на ім`я ОСОБА_5 про відправку 24.09.2024 о 20:00 год, у якій відомості про її отримання ОСОБА_5 відсутні (а.п. 113-1);

- даними акту відмови від отримання повістки від 24.09.2024, складеного на підтвердження факту відмови ОСОБА_5 від отримання повістки на відправку з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому що останній відмовився від її отримання за станом здоров`я. Текст повістки про явку на 24.09.2024 було доведено (озвучено) обвинуваченому. Оповіщення здійснювали начальник відділу обліку та мобілізаційної роботи заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 та інструктор відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 (а.п. 114);

- даними протоколу огляду речових доказів від 19.11.2024 (а.п. 115-116);

- даними постанови про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 19.11.2024 (а.п. 117-118);

- даними книги нарядів ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, яка розпочата 12.09.2024, інвентарний № 216, відповідно до якої ОСОБА_10 був включений 24.09.2024 до слідчо-оперативної групи (а.п. 119-121);

- даними журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карти пам`яті, кодування цифрової інформації ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, яка розпочата 10.08.2024, якими підтверджено, що ОСОБА_10 24.09.2024 отримав нагрудну бодікамеру з інвентарним номером 23 (а.п. 122-124);

- даними оптичного диску із записом з нагрудної бодікамери з інвентарним номером 23 відносно ОСОБА_5 . Під час дослідження судом вказаного відеозапису судом встановлено, що 24.09.2024 обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від отримання повістки на відправку. Наслідки відмови йому були роз`яснені (а.п. 125);

- даними протоколу огляду диска від 22.11.2024 (а.п. 126-127);

- даними постанови про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 22.11.2024 (а.п. 128-129).

За таких обставин суд, допитавши обвинуваченого та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст. 336 КК України доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.

Аналізуючи доводи та заперечення сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення, належності і допустимості, а також суті і значення наданих стороною обвинувачення доказів, суд ураховує, що показаннями свідків під час розгляду справи підтверджена можливість отримання висновку військово-лікарської комісії лише шляхом особистого огляду військовозобов`язаного кожним лікарем ВЛК, після чого у картку обстеження та медичного огляду могли бути внесені відомості про стан здоров`я оглянутого та визначений відповідний діагноз у випадку діагностування будь-яких захворювань. Лише після цього за наслідками оцінки сукупності діагностованих захворювань головою ВЛК може бути визначена ступінь придатності особи до військової служби. Відповідно додатковим спростуванням тверджень ОСОБА_5 у частині не проходження ним військово-лікарської комісії є наявні у картці № 8767 та довідці ВЛК № 244 від 24.09.2024 відомості про встановлений обвинуваченому діагноз хронічна люмбалгія. Наявність такого захворювання була врахована під час проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_5 та під час надання висновку про його придатність та віднесення обвинуваченого до категорії придатних до військової служби.

Крім того суд ураховує, що наявність діагнозу хронічна люмбалгія та відсутність заперечень з боку ОСОБА_5 щодо його придатності до військової служби з урахуванням наведеного діагнозу, належним чином стороною захисту не спростована. А саме, будучи обізнаним із визначеним діагнозом та висновком військово-лікарської комісії, який на думку обвинуваченого не відповідає стану його здоров`я, останній мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку. Проте обвинувачений цим правом не скористався, хоча з моменту проведення огляду пройшло 8 місяців. У той же час судовий контроль за рішенням ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів, а не судів загальної юрисдикції.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, наданим колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 10.04.2025 у справі № 369/2038/22 (провадження № 51-4043км24).

Аналізуючи твердження захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_5 складу злочину, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У свою чергу злочином згідно із диспозицією статті 336 Кримінального кодексу України є ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Безпосереднім об`єктом цього злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов`язується з умовами особливого періоду в державі - із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Стаття 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мобілізацію як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, Збройних Сил, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.

Об`єктивна сторона злочину виражається в бездіяльності - в ухиленні від призову на строкову військову службу, тобто в невиконанні загального обов`язку відбувати військову службу, покладеного на громадян України ст. 65 Конституції України.

Суб`єктивна сторона - прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.

Суб`єкт - особа що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов`язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).

Загальна мобілізація була оголошена на території України відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 та Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» який в подальшому продовжений Указом Президента України за № 469/2024 від 23.07.2024 та був чинним на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину.

Ураховуючи наведене суд не погоджується суд із доводами сторони захисту щодо відсутності у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 336 КК України, у зв`язку із невчасним врученням повістки ОСОБА_5 .

Зокрема, як було встановлено під час судового розгляду, зранку ОСОБА_5 був доставлений для проходження військово-лікарської комісії, яку протягом дня пройшов. До моменту виклику слідчо-оперативної групи йому надавалася повістка на відправку, що було здійснено працівниками РТЦК та СП завчасно та надавало обвинуваченому об`єктивну можливість у випадку її отримання та виконання вимог чинного законодавства бути присутнім 24.09.2024 о 20:00 у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправки. Натомість, після відмови ОСОБА_5 від отримання повістки з посиланням на незадовільний стан здоров`я, працівники РТЦК для фіксації вчинення ним злочину, викликали слідчо-оперативну групи, після приїзду якої розпочалося документування його вчиненого ним кримінального правопорушення. Аналізуючи наведене суд ураховує, що сама протиправна поведінка, яка є підставою для кримінальної відповідальності обвинуваченого, у часі передувала моменту її фіксації та документування, і жодним чином не спростовує можливість виконання ОСОБА_5 свого конституційного обов`язку, пов`язаного із захистом Вітчизни.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання відповідно до положень ст. 66 КК України, судом під час розгляду справи не встановлені.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання та можуть бути враховані під час ухвалення вироку, під час досудового розслідування кримінального провадження стороною обвинувачення не були встановлені.

Мотиви призначення судом покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами та доповненнями), а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд ураховує позицію учасників кримінального провадження; відношення обвинуваченого до вчиненого, зокрема відсутність каяття; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особливості й обставини вчинення злочину; форму вини (прямий умисел); відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та/або лікаря психіатра, одружений,має на утриманні одну малолітню дитину, за місцем проживання характеризується умовно позитивно.

Також при призначенні покарання ОСОБА_5 суд приймає до відома досудову доповідь органу пробації, у якій наведений висновок, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити середній рівень небезпеки для суспільства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_5 у межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки. На переконання суду саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування положень статті 75 Кримінального кодексу України судом не встановлені, оскільки відмова ОСОБА_5 від захисту Батьківщини в умовах загальної мобілізації свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого ним діяння, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим. Такі висновки суду обґрунтовані визначеною законодавцем метою застосування покарання до обвинуваченої особи, яка полягає у запобіганні вчиненні нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та узгоджуються із висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наданими у постанові від 3 грудня 2024 року у справі №591/6556/23.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 під час досудового розслідування не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили судом не встановлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання відраховувати з дня приведення вироку до виконання.

Речові докази, а саме:

- облікову карту військовозобов`язаного ОСОБА_5 ;

- картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_5 ;

- довідку військово-лікарської комісії ОСОБА_5 ;

- розписка з повісткою на ім`я ОСОБА_5 ;

- акт відмови від отримання повістки, які долучені до матеріалів провадження повернути за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- оптичний диск формату DVD-RW з відеозаписом з бодікамери № 23, який долучений до матеріалів провадження залишити у матеріалах судової справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію повного тексту вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_15