Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2010 р.Справа № 15/142-10-3905 Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Діасамідзе А.Д.
За участю представників:
від позивача - Кочмар В.В.,
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” до Комунального підприємства „Міські дороги” про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2658888,23 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „Міські дороги” заборгованості за договором поставки № 25 від 02.03.2007 р. в сумі 2658888,23 грн., посилаючись на наступне.
02 березня 2007 року між позивачем, який виступив постачальником, та відповідачем, який виступав у якості замовника, був укладений договір № 25 на поставку будівельних матеріалів, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу будівельні матеріали, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.
Відповідно до п. 1.2. договору кількість, асортимент, строки поставки товару визначаються в додатках та доповнення до договору, які погоджуються сторонами та є невід'ємною частиною договору. Приблизний асортимент товару був визначений позивачем та відповідачем у додатку до договору поставки матеріалів № 25 від 02.03.2007 року.
Згідно до п. 3.2. договору оплата за поставлений товар повинна бути здійснена на протязі 90 днів з моменту підписання акта приймання-передачі товару.
Так, позивач вказує, що на виконання умов вказаного договору ним було поставлено та передано відповідачу товар на загальну суму 23535428,41 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № 47 від 30.03.2007 року на загальну суму 7761,01 грн.;
- видатковою накладною № 56 від 19.04.2007 року на загальну суму 251319,65 грн.;
- видатковою накладною № 59 від 30.04.2007 року на загальну суму 2946732,12 грн.;
- видатковою накладною № 82 від 31.05.2007 року на загальну суму 351185,40 грн.;
- видатковою накладною № 81 від 31.05.2007 року на загальну суму 2249668,79 грн.;
- видатковою накладною № 106 від 18.06.2007 року на загальну суму 403726,84 грн.;
- видатковою накладною № 107 від 19.06.2007 року на загальну суму 613168,94 грн.;
- видатковою накладною № 133 від 30.07.2007 року на загальну суму 1986855,53 грн.;
- видатковою накладною № 134 від 30.07.2007 року на загальну суму 645543,70 грн.;
- видатковою накладною № 164 від 31.08.2007 року на загальну суму 440084,44 грн.;
- видатковою накладною № 163 від 30.08.2007 року на загальну суму 1112274,97 грн.;
- видатковою накладною № 187 від 28.09.2007 року на загальну суму 435547,21 грн.;
- видатковою накладною № 186 від 28.09.2007 року на загальну суму 153667,69 грн.;
- видатковою накладною № 211 від 10.10.2007 року на загальну суму 74768,44 грн.;
- видатковою накладною № 215 від 30.10.2007 року на загальну суму 992949,18 грн.;
- видатковою накладною № 239 від 30.11.2007 року на загальну суму 722617,61 грн.;
- видатковою накладною № 256 від 27.12.2007 року на загальну суму 80865,02 грн.;
- видатковою накладною № 255 від 27.12.2007 року на загальну суму 649328,92 грн.;
- видатковою накладною № 15 від 31.01.2008 року на загальну суму 50591,50 грн.;
- видатковою накладною № 16 від 31.01.2008 року на загальну суму 347210,53 грн.;
- видатковою накладною № 25 від 29.02.2008 року на загальну суму 89900,60 грн.;
- видатковою накладною № 48 від 31.03.2008 року на загальну суму 681178,79 грн.;
- видатковою накладною № 67 від 25.04.2008 року на загальну суму 245465,99 грн.;
- видатковою накладною № 92 від 30.05.2008 року на загальну суму 185363,45 грн.;
- видатковою накладною № 106 від 27.06.2008 року на загальну суму 929795,17 грн.;
- видатковою накладною № 123 від 30.07.2008 року на загальну суму 538487,93 грн.;
- видатковою накладною № 141 від 29.08.2008 року на загальну суму 628939,84 грн.;
- видатковою накладною № 171 від 30.09.2008 року на загальну суму 702458,00 грн.;
- видатковою накладною № 166 від 30.09.2008 року на загальну суму 126000,00 грн.;
- видатковою накладною № 192 від 30.10.2008 року на загальну суму 282873,50 грн.;
- видатковою накладною № 193 від 30.10.2008 року на загальну суму 575671,70 грн.;
- видатковою накладною № 210 від 28.11.2008 року на загальну суму 539346,80 грн.;
- видатковою накладною № 211 від 28.11.2008 року на загальну суму 198988,50 грн.;
- видатковою накладною № 232 від 30.12.2008 року на загальну суму 214946,12 грн.;
- видатковою накладною № 233 від 30.12.2008 року на загальну суму 102823,50 грн.;
- видатковою накладною № 41 від 30.04.2009 року на загальну суму 3076,50 грн.;
- видатковою накладною № 50 від 29.05.2009 року на загальну суму 61679,00 грн.;
- видатковою накладною № 65 від 30.06.2009 року на загальну суму 1265,00 грн.;
- видатковою накладною № 105 від 31.08.2009 року на загальну суму 64215,23 грн.;
- видатковою накладною № 122 від 30.09.2009 року на загальну суму 174709,96 грн.;
- видатковою накладною № 142 від 30.10.2009 року на загальну суму 676313,72 грн.;
- видатковою накладною № 158 від 30.11.2009 року на загальну суму 316185,84 грн.;
- видатковою накладною № 168 від 29.12.2009 року на загальну суму 213334,19 грн.;
- видатковою накладною № 33 від 31.03.2010 року на загальну суму 122939,70 грн.;
- видатковою накладною № 33 від 31.03.2010 року на загальну суму 122939,70 грн.;
- видатковою накладною № 34 від 31.03.2010 року на загальну суму 335564,80 грн.;
- видатковою накладною № 53 від 30.04.2010 року на загальну суму 109606,40 грн.;
- видатковою накладною № 54 від 30.04.2010 року на загальну суму 89692,35 грн.;
- видатковою накладною № 70 від 31.05.2010 року на загальну суму 29561,60 грн.;
- видатковою накладною № 97 від 30.06.2010 року на загальну суму 413765,96 грн.
Однак, оплату за поставлений товар було здійснено відповідачем лише частково, а саме на суму 20876540,18 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 2658888,23 грн., що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 16 серпня 2010 року.
Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється виконати прийняті на себе зобов'язання щодо оплати фактично отриманих товарно-матеріальних цінностей, позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових прав.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2010 р. порушено провадження у справі № 15/142-10-3905 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 65 т. 2), посилаючись на те, що позивачем у позовній заяві при зазначенні суми боргу враховано двічі вартість поставленого товару за видатковою накладною № 33 від 31.03.2010 року на загальну суму 122939,70 грн., оскільки вказану видаткову накладу зазначено позивачем двічі.
В свою чергу позивачем було подано клопотання про залучення до матеріалів справи копії видаткової накладної № 26 від 29.02.2008 р. на суму 292705,74 грн., яка підтверджує поставку відповідачу товару на вказану суму.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
02 березня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” (постачальник) та Комунальним підприємством „Міські дороги” (замовник) був укладений договір № 25 на поставку будівельних матеріалів, згідно п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов’язується поставити відповідачу (замовнику) будівельні матеріали, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити поставлений товар. Кількість, асортимент і строки поставки товару визначаються у додатках і доповненнях до даного договору, які узгоджуються сторонами і є невід’ємною частиною даного договору (п. 1.2).
Згідно п. 2.1 вказаного договору ціна договору визначається у відповідності з додатками і доповненнями до договору після фактичного отримання товару, що підтверджується актом прийому-передачі. Орієнтовна вартість даного договору складає 8000000 грн., в т.ч. ПДВ -20% (п. 2.2. договору).
У відповідності з п. 2.3 договору замовник сплачує вартість поставленого товару по цінам, які попередньо узгоджені сторонами, складені на підставі калькуляції за одиницю товару та вказані у додатках і доповненнях до даного договору.
Згідно до п. 3.1. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником у відповідності з діючими законодавством України.
Оплата за товар здійснюється замовником впродовж 90 днів з дня підписання акту прийому-передачі товару.
П. 5.1 договору визначено, що датою поставки являється дата отримання замовником товару і підписання сторонами акту прийому-передачі товару.
Поставка здійснюється засобами замовника за його рахунок (п. 5.2 договору).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, вищевказаний договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вказує позивач та як з’ясовано судом, на виконання вищевказаного договору позивачем було поставлено відповідачу наступний товар:
- згідно видаткової накладної № 47 від 30.03.2007 року на загальну суму 7761,01 грн.;
- згідно видаткової накладної № 56 від 19.04.2007 року на загальну суму 251319,65 грн.;
- згідно видаткової накладної № 59 від 30.04.2007 року на загальну суму 2946732,12 грн.;
- згідно видаткової накладної № 82 від 31.05.2007 року на загальну суму 351185,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № 81 від 31.05.2007 року на загальну суму 2249668,79 грн.;
- згідно видаткової накладної № 106 від 18.06.2007 року на загальну суму 403726,84 грн.;
- згідно видаткової накладної № 107 від 19.06.2007 року на загальну суму 613168,94 грн.;
- згідно видаткової накладної № 133 від 30.07.2007 року на загальну суму 1986855,53 грн.;
- згідно видаткової накладної № 134 від 30.07.2007 року на загальну суму 645543,70 грн.;
- згідно видаткової накладної № 163 від 30.08.2007 року на загальну суму 1112274,97 грн.;
- згідно видаткової накладної № 164 від 31.08.2007 року на загальну суму 440084,44 грн.;
- згідно видаткової накладної № 186 від 28.09.2007 року на загальну суму 153667,69 грн.;
- згідно видаткової накладної № 187 від 28.09.2007 року на загальну суму 435547,21 грн.;
- згідно видаткової накладної № 211 від 10.10.2007 року на загальну суму 74768,44 грн.;
- згідно видаткової накладної № 215 від 30.10.2007 року на загальну суму 992949,18 грн.;
- згідно видаткової накладної № 239 від 30.11.2007 року на загальну суму 722617,61 грн.;
- згідно видаткової накладної № 255 від 27.12.2007 року на загальну суму 649328,92 грн.;
- згідно видаткової накладної № 256 від 27.12.2007 року на загальну суму 80865,02 грн.;
- згідно видаткової накладної № 15 від 31.01.2008 року на загальну суму 50591,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № 16 від 31.01.2008 року на загальну суму 347210,53 грн.;
- згідно видаткової накладної № 25 від 29.02.2008 року на загальну суму 89900,60 грн.;
- згідно видаткової накладної № 26 від 29.02.2008 р. на загальну суму 292705,74 грн.;
- згідно видаткової накладної № 48 від 31.03.2008 року на загальну суму 681178,79 грн.;
- згідно видаткової накладної № 67 від 25.04.2008 року на загальну суму 245465,99 грн.;
- згідно видаткової накладної № 92 від 30.05.2008 року на загальну суму 185363,45 грн.;
- згідно видаткової накладної № 106 від 27.06.2008 року на загальну суму 929795,17 грн.;
- згідно видаткової накладної № 123 від 30.07.2008 року на загальну суму 538487,93 грн.;
- згідно видаткової накладної № 141 від 29.08.2008 року на загальну суму 628939,84 грн.;
- згідно видаткової накладної № 171 від 30.09.2008 року на загальну суму 702458,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № 166 від 30.09.2008 року на загальну суму 126000,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № 192 від 30.10.2008 року на загальну суму 282873,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № 193 від 30.10.2008 року на загальну суму 575671,70 грн.;
- згідно видаткової накладної № 210 від 28.11.2008 року на загальну суму 539346,80 грн.;
- згідно видаткової накладної № 211 від 28.11.2008 року на загальну суму 198988,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № 232 від 30.12.2008 року на загальну суму 214946,12 грн.;
- згідно видаткової накладної № 233 від 30.12.2008 року на загальну суму 102823,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № 41 від 30.04.2009 року на загальну суму 3076,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № 50 від 29.05.2009 року на загальну суму 61679,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № 65 від 30.06.2009 року на загальну суму 1265,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № 105 від 31.08.2009 року на загальну суму 64215,23 грн.;
- згідно видаткової накладної № 122 від 30.09.2009 року на загальну суму 174709,96 грн.;
- згідно видаткової накладної № 142 від 30.10.2009 року на загальну суму 676313,72 грн.;
- згідно видаткової накладної № 158 від 30.11.2009 року на загальну суму 316185,84 грн.;
- згідно видаткової накладної № 168 від 29.12.2009 року на загальну суму 213334,19 грн.;
- згідно видаткової накладної № 33 від 31.03.2010 року на загальну суму 122939,70 грн.;
- згідно видаткової накладної № 34 від 31.03.2010 року на загальну суму 335564,80 грн.;
- згідно видаткової накладної № 53 від 30.04.2010 року на загальну суму 109606,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № 54 від 30.04.2010 року на загальну суму 89692,35 грн.;
- згідно видаткової накладної № 70 від 31.05.2010 року на загальну суму 29561,60 грн.;
- згідно видаткової накладної № 97 від 30.06.2010 року на загальну суму 413765,96 грн.
При цьому слід зазначити, що поставлений позивачем товар відповідачем було отримано через уповноважені особи, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей та вбачається з підписів уповноважених осіб на вищевказаних видаткових накладних.
Між тим, як з’ясовано судом та не спростовано сторонами, сума поставленого товару за вищевказаним накладними, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, складає 23462723,37 грн., а не 23535428,41 грн., як стверджує позивач у позові. Більш того, факт здійснення позивачем поставки товару за вищевказаними видатковими накладними в рамках укладеного між сторонами договору № 25 від 02.03.2007 р. відповідачем не оспорюється.
Разом з тим в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних № 166 від 31.08.2007 року на суму 1773,94 грн.; № 188 від 28.09.2007 року на суму 3371,40 грн. та № 215 від 30.10.2007 року на суму 3993,79 грн. Однак, оскільки вказаними видатковими накладними позивач не обґрунтовує позовні вимоги, хоча вони і додані позивачем до позову, суд не приймає до уваги ці видаткові накладні як докази поставки відповідачу будівельних матеріалів за спірним договором № 25. Адже за приписами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, лише у разі наявності про це клопотання заінтересованої сторони. Також в процесі розгляду позивачем не було змінено предмет позовних вимог.
До того ж слід зазначити, що на вказаних видаткових накладних відсутня вказівка щодо підстави здійснення поставки.
Не приймаються до уваги суду також додані позивачем до позовної заяви копії видаткових накладних 5/14 від 31.01.2007 р. на суму 40137,90 грн., № 5/15 від 31.01.2007 р. на суму 7384,26 грн., № 5/39 від 28.02.2007 р. на суму 7241,82 грн., оскільки за вказаними видатковими накладними поставку товару було здійснено до укладення сторонами договору № 25 від 02.03.2007 р., заборгованість по якому позивач просить стягнути з відповідача.
В свою чергу на оплату поставленого товару позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки.
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, вартість поставленого позивачем товару було сплачено відповідачем частково на суму 20876540,18 грн. Так, враховуючи вищевикладене та встановлену судом суму поставленого товару, заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором складає 2586183,19 грн.
Посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків від 16.08.2010 р., який складено та підписано уповноваженими представниками сторін, згідно якого сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2658888,23 грн., суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
По-перше, вказаний акт складено сторонами на загальних підставах, а не по спірному договору № 25 від 02.03.2007 р. Тому визнання відповідачем боргу перед позивачем на спірну суму боргу згідно вказаного акту звірки не свідчить про наявність у відповідача такої заборгованості саме за договором № 25 від 02.03.2007 р. Цей акт звірки розрахунків є бухгалтерським документом та підписаний лише головними бухгалтерами підприємств, але як доказ наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за спірним договором він може бути лише за умови підтвердження факту здійснення поставки товару на спірну суму боргу первинною документацією.
Отже, з огляду на те, що матеріалами справи і сторонами підтверджено факт здійснення позивачем поставки товару в рамках договору № 25 від 02.03.2007 р. на суму 23462723,37 грн. і оплати цього товару лише в сумі 20876540,18 грн., відповідно з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 2586183,19 грн.
Так, відмовою сплатити позивачу зазначену суму заборгованості за вище вказаним договором поставки відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Разом з тим невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем повної вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2586183,19 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.
У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” до Комунального підприємства „Міські дороги” про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2658888,23 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Комунального підприємства „Міські дороги” (65043, м. Одеса, вул. Троїцька, 45; код ЄДРПОУ 32642110; р/р 26009321349701 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельна дільниця „Одесголовпостач” (65026, м. Одеса, вул. Елісаветинська, 23; код ЄДРПОУ 05514198; р/р 26007311921 в АБ „Південний”, МФО 328209) заборгованість за договором № 25 від 02.03.2007 року на поставку будівельних матеріалів в сумі 2586183/два мільйони п’ятсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят три/грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500/двадцять п’ять тисяч п’ятсот/грн. 00 коп.; 229/двісті двадцять дев’ять/грн. 55 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Повний текст складено та підписано 29.11.2010 р.
Суддя
Судове рішення № 12756345, Господарський суд Одеської області було прийнято 22.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/142-10-3905. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: