Рішення № 127561715, 23.05.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/574/25

Провадження № 2-а/302/13/25

Категорія 139

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Сита Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Рішко Сергій Іванович до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому представник просив визнати протиправними дії інспектора ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Афоніна А. В., скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4560255 від 22.04.2025 та закрити справу за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, у зв?язку з відсутністю події та складу відповідного складу адміністративного правопорушення, оскільки вважав оскаржувану постанову винесену з порушенням, так як складена за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у ній правопорушення, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 06.05.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даним позовом та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 14-15).

12.05.2025через систему«Електронний суд»надійшла заяваза змістомякої відповідачвисловив запереченняпроти позову,зазначивши,що позовнівимоги єнеобґрунтованими,безпідставними татакими,що задоволеннюне підлягають.Постанова,яка оскаржуєтьсяпозивачем уцій справі,за своїмзмістом повністювідповідає вимогамчинних нормативно-правовихактів тамістить необхіднуінформацію,згідно якоїуповноваженою посадовоюособою ВП№ 2Хустського РУПГУ НПв Закарпатськійобласті буловстановлено подію,склад адміністративногоправопорушення,що зафіксовановідеозаписом знагрудної камериполіцейського,та правомірнопритягнуто позивачадо адміністративноївідповідальності.Дії працівника поліції щодо винесення оскаржуваної постанови є законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 16-20).

20.05.2025 представником позивача подано заяву, в якій просив відхилити доводи відповідача як необґрунтовані та такі, що не спростовують підстав позовної заяви (а.с. 24).

Суд, дослідивши наявні у справі докази, доходить таких висновків.

У відповідності з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.04.2025 серії ЕНА № 4560255, «22.04.2025 о 21 год 39 хв, по вул. Залізнична в селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Caravelle з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, під час перевірки не пред?явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги пункту 9.2 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП» (а.с. 11).

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною 2 статті 122КУпАП передбаченоадміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди

Підпункт «а» пункту 9.2 Правил дорожнього руху встановлює, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керуючи транспортним засобом під час зміни напрямку руху не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, під час перевірки не пред?явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб.

При цьому, зміна напрямку руху це маневр, при якому транспортний засіб змінює свій рух, тобто відхиляється від прямолінійного шляху. Це може бути поворот, розворот або перестроювання.

Статтею 245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У заяві, яка за змістом фактично є відзивом на позов, представник відповідача зазначає про те, що факт здійснення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Разом з тим, у постанові інспектора ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області серії ЕНА № 4560255 від 22.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вказано, що здійснювалася відео-фіксація порушення, не вказано й технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис порушення. Також, у графі 7 постанови «До постанови додаються» не вказано про відеозапис порушення.

З приводу вказаного суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема у постановах від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 07.02.2019 у справі № 161/11151/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, від 12.06.2020 у справі № 805/3899/17-а, від 25.06.2020 у справі № 607/1068/17, у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано, зокрема, докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Відсутність належних доказів свідчить про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення. А візуальне спостереження за дотриманням правил дорожньогоруху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

До того ж, з переглянутого відеозапису вбачається, що ним не зафіксовано порушення водієм вимог щодо необхідності подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час зміни напрямку руху.

Наданий відеозапис відображає фіксацію заїзду транспортного засобу марки Volkswagen Caravelle з державним номерним знаком НОМЕР_1 на територію дворогосподарства. З нього не вбачається яким чином здійснюється в?їзд транспортного засобу, чи по прямій чи з перпендикулярно розташованої дороги.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 77КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вказаним приписам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, заперечуючи позов, не надав відповідних доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Також суд зауважує, що інкриміновані в оскаржуваній постанові дії водія, які проявилися в не пред?явленні ним посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб, не охоплюються диспозицією частини 2 статті 122 КУпАП.

Перевіряючи наведені в позовній заяві доводи шляхом здійснення пошуку на сайті Google карти, судом встановлено, що в селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області відсутня вул. Залізнична, яка зазначена як місце вчинення правопорушення в оскаржуваній постанові та з якої вбачається, що така складена по вул. Захисників України (Возз`єднання).

За змістом частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 3 статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання протиправними дій інспектора ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Афоніна А. В. задоволенню не підлягає, оскільки предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова серії ЕНА № 4560255 від 22.04.2025, на підставі якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії поліцейського щодо її складання.

Крім того, такий спосіб захисту не віднесений до вичерпного переліку спеціальних способів захисту в подібних категоріях справ, який наведено в частині 3 статті 286 КАС України. Достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн (а.с. 1).

Оскільки позов задоволено частково, то на підставі частини 1 статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Закарпатській області на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування його витрат по сплаті судового збору пропорційно до розмірузадоволених позовнихвимог в сумі 403,73 грн.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4560255від 22.04.2025 за частиною 2 статті 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Відмовити у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій протиправними дій інспектора ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Афоніна А. В.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 403,73 грн (чотириста три гривні 73 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2025.

Суддя Пухальський С. В.