Рішення № 12756110, 09.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                 Справа № 6/308

За позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 29 851 грн. 88 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Меженська О.О., дов. № 6 від 08.06.09;

від відповідача –Орехова Г.І., дов. № 03/5-1096 від 25.12.09;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 29 851 грн. 88 коп.

Відповідач за відзивом на позову заяву від 18.11.10 № 892 та доповненням до відзиву проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення шкоди у заявленій сумі, оскільки виявлені в 2010 році порушення були встановлені працівниками позивача ще в 2006 році. Крім цього, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено, що складування відходів здійснювалося саме відповідачем.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Вергелівська». За результатами перевірки встановлено, що відповідачем були припущені факти засмічення декількох земельних ділянок. Даний факт на думку позивача підтверджується актом перевірки від 10-17.03.10.

На підстав вказаного акту, з урахуванням припущених порушень позивачем на підставі законів України «Про відходи», «Про охорону земель», був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 29 851 грн. 88 коп.

З метою отримання суми шкоди позивач направив відповідачу претензію, яку останній не визнав.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріли справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

·          наявність шкоди;

·          протиправна поведінка заподіювача шкоди;

·          причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

·          вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як свідчать матеріали справи, 10 - 17 березня 2010 року працівниками Державної екологічної інспекції було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Луганськвугілля»ВП «шахта Вергелівська».

За результатами перевірки, яка проводилася в присутності директора відокремленого підрозділу Бавики О.І. було складено акт за яким зокрема зазначено, що в урочище Перевальського лісництва, вздовж автодороги до промислового майданчика східного вентиляційного стволу та інших розміщено відвальні породи попередніх років, що є порушенням ст.ст.. 17.33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Вказаний акт був отриманий відповідачем та підписаний без зауважень

За результатами перевірки позивачем на підставі відповідних Методик був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 29 851 грн. 88 коп.

Крім цього з метою отримання шкоди у розмірі 29 851 грн. 88 коп. позивач направив відповідачу претензію від 14.07.10 № 76 з проханням сплатити суму заподіяної шкоди, яка відповідачем була оспоренна відповіддю від 12.08.10.

Відповідно до норм діючого законодавства та наведених вище підстав, особа винна у заподіянні шкоди повинна її відшкодувати але строк заявлення до відшкодування та пред’явлення вимог про відшкодування шкоди законодавством не встановлений.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що у відповідача виник обов’язок щодо сплати розміру заподіяної шкоди.

А відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач може виступати як кредитор, а відповідач як боржник.

З метою отримання суми шкоди позивач, до подачі позову до суду направив відповідачу претензію.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та вказує, що позивачем не доведено, що засмічення земельних ділянок біло здійснено саме відповідачем.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку позивачем до стягнення заявлена шкода право на отримання якої виникло у позивача лише після направлення позивачу претензії від 14.0.07.10 відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Тобто, на момент звернення із позовом, у позивача не був пропущений строк позовної давності щодо вимог про стягнення шкоди.

Крім цього, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про відходи»власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Але відповідачем такі повідомлення не направлялися і виявлені відходи у встановленому законом порядку не були визначні безхазяйними.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання матеріальної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України). Держава в особі уповноважених органів також є учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Приймаючи до уваги матеріали справи, слід вказати, що розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно, також підтверджено що порушення законодавство було припущено саме відповідачем та останнім не доведено іншого, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з цим, доводи відповідача за запереченнями слід відхилити, як такі що не відповідають фактичним матеріалам справи.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в, код 32473323, на користь Держави, шкоду у розмірі 29 851 грн. 88 коп. заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, на балансовий рахунок № 33112331700258 спеціального фонду місцевого бюджету Червонопрапорської сільської ради Перевальського району Луганської області, код 24046917 УДК м. Перевальськ Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ позивачу.

3.Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в, код 32473323, на користь:

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 державне мито в сумі 298 грн. 52 коп.

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

          Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення –10.12.10.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                           Т.В. Цибулько