Рішення № 12756103, 09.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10 Справа № 6/307

За позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Державного підприємства “Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 888 грн. 77 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Меженська О.О., дов. № 6 від 08.06.09;

від відповідача - Стреляна Л.І., дов. № 01/4-10-663 від 28.12.09;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 888 грн. 77 коп.

Відповідач за відзивом на позову заяву від 18.11.10 проти позову заперечує та зокрема посилається на те, що неможливо перевірити розрахунки позивача у звязку із відсутність необхідних відомостей покладених за основу.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством «Первомайськвугілля»в особі ВП «Шахта Гірська». За результатами перевірки встановлено, що відповідачем припущений факт самовільного зайняття земельних ділянок без правовстановлюючих документів, прилеглих до дороги під розміщення відходів кінцевої продукції видобування вугілля (порода) площею 251 кв.м; шлаку паливного (зола) площею 340 кв.м; відходів комунальних площею 306 кв.м. Даний факт на думку позивача підтверджується актом перевірки від 25,26.03.10.

На підставі вказаного акту, з урахуванням припущених порушень позивачем на підставі законів України «Про відходи», «Про охорону земель», був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 888 грн. 77 коп.

З метою отримання суми шкоди позивач направив відповідачу претензії, які оплачені не були.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріли справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

·наявність шкоди;

·протиправна поведінка заподіювача шкоди;

·причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

·вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як свідчать матеріали справи, 25,26 березня 2010 року працівниками Державної екологічної інспекції було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Первомайськвугілля»в особі ВП «шахта Гірська».

За результатами перевірки, яка проводилася в присутності директора відокремленого підрозділу Малишевського В.А. було складено акт за яким зокрема зазначено, що на земельній ділянці на якій розміщено автодорогу до плаского породного відвалу встановлено самовільне зайняття земель прилеглих до дороги під розміщення відходів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. 48 Закону України «Про охорону земель». Вказаний акт був отриманий відповідачемта підписаний без зауважень. Крім цього, поясненням директора шахти Гірська ОСОБА_1 підтверджено факт складування породи поза зоною відвалу у звязку із тяжкими погодними умовами.

За результатами перевірки позивачем на підставі Методики визначення розміру шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 888 грн. 77 коп.

Крім цього з метою отримання шкоди у розмірі 888 грн. 77 коп. позивач направив відповідачу претензії від 08.07.10 з проханням сплатити суму заподіяної шкоди.

Відповідно до норм діючого законодавства та наведених вище підстав, особа винна у заподіянні шкоди повинна її відшкодувати але строк заявлення до відшкодування та предявлення вимог про відшкодування шкоди законодавством не встановлений.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що у відповідача виник обовязок щодо сплати розміру заподіяної шкоди.

А відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач може виступати як кредитор, а відповідач як боржник.

З метою отримання суми шкоди позивач, до подачі позову до суду направив відповідачу претензію.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання матеріальної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України). Держава в особі уповноважених органів також є учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Приймаючи до уваги матеріали справи, слід вказати, що розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно, також підтверджено що порушення законодавство було припущено саме відповідачем та останнім не доведено іншого, у звязку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з цим, доводи відповідача за запереченнями слід відхилити, як такі що не відповідають фактичним матеріалам справи.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18а, код 32320594, на користь Держави, шкоду у розмірі 888 грн. 77 коп., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, на балансовий рахунок № 33119331700057 спеціального фонду місцевого бюджету м. Гірське м. Первомайськ Луганської області, код 24053509 УДК м. Первомайськ Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ позивачу.

3.Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18а, код 32320594, на користь:

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення 10.12.10.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько