Вирок № 127560986, 23.05.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1924/25

Пр-ня по справі № 1кп/521/1277/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

23 травня 2025 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12024162470001733 від 24.12.2024 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Батумі, громадянки Грузії, має посвідку на постійне проживання в Україні, яка має вищу освіту (за спеціальністю культуролог), не офіційно працююча на ринку Привоз реалізатор одягу, не заміжня, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судима: 1) 04.03.2020 року Приморським р/с м. Одеси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки; 2)10.08.2020 року Приморським р/с м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_3 , будучи раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 24.12.2024 року, незаконно придбала з метою подальшого збуту невстановлену кількість, але не менше ніж 18,176 г. наркотичного засобу метадон та почала зберігати його при собі в сумці з метою подальшого збуту.

24.12.2024 року, у період часу з 16:59 до 17:34 год., за адресою м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, біля будинку № 3, ОСОБА_3 було зупинено поліцейськими та в неї виявлено та вилучено 136 полімерних згортків з наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, з кількісним вмістом метадону 17,447 гр.

В подальшому, в період часу з 17:40 год. по 18:01 годин, біля будинку № 7, по вул. Івана та Юрія Лип, в м. Одесі, працівниками поліції за участі ОСОБА_3 було встановлено місця зі схованками, де остання попередньо зберігала з метою подальшого збуту, п?ять згортків ізолюючої стрічки чорного кольору, з наркотичним засобом метадон, з кількісним вмістом 0,581 гр., один згорток ізолюючої стрічки чорного кольору з наркотичним засобом метадон, з кількісним вмістом 0,012 гр. та ще один згорток ізолюючої стрічки чорного кольору, з наркотичним засобом метадон, з кількісним вмістом 0,136 гр.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, у загальній кількості 18,176 гр., що у відповідності до Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року, таблиці № 1, відноситься до великих розмірів.

1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, у великих розмірах, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1.Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та показала, що вона протягом приблизно 10 років вживає наркотичні засоби. 24 грудня 2024 року вона вирішила знову замовити собі наркотик через Телеграм канал. Коли спілкувалась з невідомою їй особою, під ніком «Доктор», останній запропонував їй забрати значну партію наркотичного засобу та розкласти їх у схованки (закладки), оскільки в нього в той проміжок часу не було рознощиків. Спочатку ОСОБА_3 відмовлялась але потім, під вмовлянням вказаної особи погодилась. За вказану роботу вона повинна була отримати кошти в сумі 3000-4000 грн. Отримавши в певному місці велику кількість наркотичного засобу (150 маленьких пакуночків), вона почали їх розкладати. Встигла покласти лише три схованки по кількісті пакетиків: 2, 5, 4. Далі, її одразу затримали поліцейські. Вона їм добровільно видала наркотики, які мали при собі та показала де здійснила схованки для збуту. В теперішній час розкаюється у вчиненому, просить суворо її не карати.

2.2.За згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченій правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому, судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність її позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Хоча орган досудового розслідування не зазначив в обвинувальному акті таку обставину, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 одразу після затримання не перешкоджала слідчому у розкритті кримінального провадження, а навпаки, щиро і добровільно надала всю відому їй інформацію щодо способу отримання наркотичного засобу та схованок, які вона зробила. Є очевидним, що без добровільної згоди затриманої ОСОБА_3 виявити вказані схованки було б неможливо. Відповідно, існуючі факти свідчать про активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

3.2.Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив кримінальних правопорушень.

4.Мотиви призначення покарання.

4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

4.2.Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 40 років. Народилась і виросла в м. Батумі Р. Грузія. У 1996 році переїхала в Україну. Має посвідку на постійне проживання в Україні. Отримала вищу освіту за спеціальністю культуролог. Не офіційно працює на ринку Привоз реалізатором. Своєї сім`ї не створила. Проживає спільно з батьками в м. Одесі де і зареєстрована. Раніше судимих в сім`ї не має.

4.3.Обставини, які встановлені судом показують, що обвинувачена вчинила злочин з корисливих мотивів та очевидно під впливом тривалого вживання наркотичних засобів. Як встановлено у суді, ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби протягом 10 років. Тобто, ОСОБА_3 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його небезпечні наслідки і бажала їх настання.

4.4.Незважаючи на вживання наркотиків, ОСОБА_3 усвідомлювала, що погоджуючись на роботу із збуту наркотичних засобів, вона перетинає межу тяжкого злочину. Вона підтримує умови для широкого розповсюдження наркотичних засобів та активно сприяє реалізації в Україні особливо небезпечного для здоров`я засобу, який занадто шкідливо збуджує та/або пригнічує центральну нервову систему і який викликає фізичну або психічну залежність.

4.5. Даючи характеристику ОСОБА_3 , суд окремо виділяє у поведінці останньої певні нахили до скоєння правопорушень. Про це свідчить історія життя обвинуваченої. Так, остання засуджена 04.03.2020 року Приморським р/с м. Одеси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки та 10.08.2020 року Приморським р/с м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки. І хоча вказані вироки не виконані з незалежних від ОСОБА_3 причин, обставини, які вони підтверджують, використовуються судом виключно як існування ризиків вчинення особою кримінальних правопорушень проти власності. З показів обвинуваченої можливо побачити, що крадіжки чужого майна вона вчиняла виключно у стані наркотичного сп`яніння.

4.6.Поряд з викладеними фактами, суд відмічає, що ОСОБА_3 , розуміючи тяжкість правопорушення в якому її обвинувачують і санкцію статті, правдиво і чесно визнала у суді всі пункти обвинувачення.

4.7.Суд вже зазначав раніше у подібних справах1, що суспільна небезпека злочину, пов`язаного із збутом наркотичних засобів і психотропних речовин занадто загальновідома. Такі дії створюють небезпеку для здоров`я людей, які руйнують саму цінність свого власного життя. Окрім того, вживаючи наркотичні засоби (психотропні речовини) створюються передумови задля вчинення інших правопорушень, під дією таких речовин. Про що є підтвердження власна історія життя обвинуваченої. Загалом не можна визнати розумним порушення встановлених правил в частині обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, щонайменше тому, що це заборонено Кримінальним Законом. Дії обвинуваченої є очевидним нехтуванням таких вимог закону.

4.8. Переходячи до питання покарання, суд вважає, що його можливо призначити в межах встановлених у ч. 2 ст. 307 КК, яке буде пов`язане виключно із позбавленням волі. Однак, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та ту обставину, що ОСОБА_3 визнала всі пункти обвинувачення, надала розумні, послідовні покази, не побоялась суттєвих наслідків від свого зізнання, суд вважає, що можливо призначити мінімальне покарання, що передбачене у санкції ч. 2 ст. 307 КК. Підстав для застосування положень ст. 69 КК в особистості обвинуваченої суд не знаходить. Не існує також підстав для застосування ст. 75 КК, оскільки самі властивості злочину та особистість обвинуваченої, не дають ґрунту суду для призначення покарання з іспитовим строком.

4.9.Суд також призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що є частиною обов`язкової санкції у даному випадку.

4.10.Так, як ми відповідаємо на злочин, має серйозні наслідки для нашого майбутнього. Відповідно, суд вважає, що покарання повинно бути не марною жорстокістю, а розумною карою, яке дійсно зможе в майбутньому запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою ОСОБА_3 , так і іншими особами. Саме визначене судом покарання буде наскільки це можливо розумною відповіддю держави на порушення суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

4.11.В частині застосування ст. 71 КК суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_3 двічі засуджена Приморським районним судом м. Одеси у 2020 році. Разом з тим, пробаційна служба 22.09.2020 року зняла з обліку ОСОБА_3 у зв`язку із скоєнням нового злочину.

4.12.Разом з тим, встановлено також, що 22.06.2021 року ОСОБА_3 засуджена також Приморським районним судом м. Одеси за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК і їй призначене остаточне покарання із застосуванням ст. 71 КК. В подальшому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2025 року у зв?язку із змінами у кримінальний закон і усуненням караності кримінального правопорушення, ОСОБА_3 було звільнено від призначеного покарання за вироком від 22.06.2021 року. Відповідно до виконання залишилось лише два вироки які були ухвалені у 2020 році (у березні та серпні).

4.13.Станом на день ухвалення даного вироку, іспитовий строк за вироками від 04.03.2020 року та від 10.08.2020 року (2 роки) закінчився. Враховуючи що кримінальне покарання, призначене за сукупністю вироків усунуто судом, до ОСОБА_3 повинні були бути застосовані вимоги ст. ст. 75, 78 КК та вона повинна була бути звільненна від відбування призначеного судом покарання, оскільки вона у період вказаного іспитового строку не порушувала покладені на неї обов`язки. Навіть якщо припустити, що ОСОБА_3 вчинила новий злочин після ухвалення вироку від 04.03.2020 року, однак вказане питання повинен був вирішити суд із застосуванням положень ст. 71 КК. Вказане питання судом вирішено не було, окрім як у вироку від 22.06.2021 року. Однак, в подальшому 10.04.2025 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, обставини викладені у вироку як злочин вважаються юридично обставинами вчинення правопорушення за КУпАП. Тобто, кримінальна караність діяння усунута. Відповідно, підстав для зупинення перебігу іспитового строку за вироком від 10.08.2020 року не має.

4.14.Суд вважає, що застосування ст. 71 КК у даному випадку буде помилковим, оскільки декриміналізація кримінального правопорушення за епізодом 22 березня 2021 року та не звільнення від покарання ОСОБА_3 з підстав, які не залежали від засудженої, не можуть погіршувати правове становище останньої. В перспективі, пробаційна служба станом на сьогодення повинна звернутись до суду із клопотанням про звільнення особи від призначеного їй покарання, оскільки іспитовий строк, який був визначений останнім вироком від 10.08.2020 року, закінчився у серпні 2022 року. Окрім того, слід враховувати, що на загальний вид та строк покарання фактично застосування даної норми не впливає, оскільки навіть за промовою прокурора суду необхідно призначити остаточне покарання за ст. 71 КК у вигляді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць. Тобто, покарання збільшується виключно на 1 місяць.

4.15.Таким чином, суд не застосовує положення ст. 71 КК, оскільки для цього не має законних підстав навіть при відсутності рішення суду про звільнення особи від призначеного покарання.

5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

5.1.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

5.2. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК, належить покласти на обвинувачену.

5.3.Речові докази 1)Мобільний телефон марки «Iphone» моделі 11 Pro Max, зелено-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картами «Vodafone» та «Київстар», який вилучений у ОСОБА_3 24.12.2024 року під час огляду місця події, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК конфіскувати, як майно яке використане як засіб вчинення кримінального правопорушення; 2)7 згортків з кристалічною порошкоподібною речовиною; експрес тест Methhadone Identificator IDenta LOT: 8533122А, EXP: 08/2025; 129 згортків з кристалічною речовиною білого кольору; 5 згортки з кристалічною порошкоподібною речовиною; 1 згорток з кристалічною порошкоподібною речовиною - відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК підлягають знищенню.

5.4.Враховуючи вид покарання, а також наявні обставини обраного заходу забезпечення кримінального провадження, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін, як гарантію виконання вироку.

5.5.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.1.Визнати ОСОБА_3 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК та призначити їй покарання, у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією майна.

1.2.Початок строку відбування покарання обвинуваченій обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.

1.3.Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_3 до строку покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду за цим кримінальним провадженням з 24.12.2024 року по день набрання законної сили вироком суду.

1.4.З урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 374, ч. 1 ст. 534 КПК, запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою вважати продовженим. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.

1.5.На підставі ч. 2 ст. 534 КПК, вирок суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному та безумовному виконанню.

1.6.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 30.12.2024 року, а саме з: 1) Мобільного телефону марки «Iphone» моделі 11 Pro Max, зелено-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картами «Vodafone» та «Київстар», який вилучений у ОСОБА_3 24.12.2024 року під час огляду місця події.

1.7.Скасувати заборону, накладену ухвалою слідчого судді від 30.12.2024 року у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

1.8.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 30.12.2024 року, а саме з: 1) 7 згортків з кристалічної порошкоподібної речовини; експрес тесту Methhadone Identificator IDenta LOT: 8533122А, EXP: 08/2025; 129 згортків з кристалічною речовиною білого кольору; 5 згортків з кристалічною порошкоподібною речовиною; 1 згортку з кристалічною порошкоподібною речовиною.

1.9.Скасувати заборону, накладену ухвалою слідчого судді від 30.12.2024 року у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

1.10.Речові докази по провадженню: 1) Мобільного телефону марки «Iphone» моделі 11 Pro Max, зелено-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картами «Vodafone» та «Київстар», який належить ОСОБА_3 конфіскувати; 2) 7 згортків з кристалічною порошкоподібною речовиною; експрес тест Methhadone Identificator IDenta LOT: 8533122А, EXP: 08/2025; 129 згортків з кристалічною речовиною білого кольору; 5 згортки з кристалічною порошкоподібною речовиною; 1 згорток з кристалічною порошкоподібною речовиною знищити.

1.11.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 13 530 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять) гривень 30 копійок.

1.12.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

1.13.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

1.14.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

1.15.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: ОСОБА_1

[1]Вирок у справі № 521/15630/21; провадження № 1кп/521/701/22.

1 Вирок у справі № 521/15630/21; провадження № 1кп/521/701/22.