Рішення № 12756097, 09.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                 Справа № 6/306

За позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Державного підприємства “Свердловантрацит”, м. Луганськ

про стягнення 17 759 грн. 70 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Меженська О.О., дов. № 6 від 08.06.09;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 17759 грн. 70 коп.

Відповідач за відзивом на позову заяву від 17.11.10 № 399 проти позову заперечує та зокрема посилається на те, що даний спір не підвідомчий господарському суду та повинен розглядатися в порядку положень КАС України.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством «Свердловантрацит»в особі ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова». За результатами перевірки встановлено, що відповідачем був припущений факт засмічення трьох земельних ділянок, що розташовані на територіях дільниці погрузки відокремленого підрозділу відходами гірничодобувної промисловості (породою). Даний факт на думку позивача підтверджується актом перевірки від 03.06.10 та актом обстеження засміченої земельної ділянки, які підписані та отримані представником відповідача. Крім цього, за припущені порушення щодо посадової особи відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.10 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вказаних актів, з урахуванням припущених порушень позивачем на підставі законів України «Про відходи», «Про охорону земель», був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 17 759 грн. 70 коп.

З метою отримання суми шкоди позивач направив відповідачу претензію, яка оплачена не була.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріли справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідача за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

·          наявність шкоди;

·          протиправна поведінка заподіювача шкоди;

·          причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

·          вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як свідчать матеріали справи, 03.06.10 працівниками Державної екологічної інспекції в Луганській області було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Свердловантрацит»в особі ВП «шахта ім. Я.М.Свердлова».

За результатами перевірки, яка проводилася в присутності виконуючого обов’язки директора відокремленого підрозділу Лопушанського В.А. було складено акт за яким зокрема зазначено, що на території погрузки відокремленого підрозділу встановени факт засмічення земельної ділянки відходами гірничодобувної промисловості, що є порушенням ст. 46 Закону України «Про охорону земель». Вказаний акт був отриманий відповідачем          та підписаний без зауважень. Крім цього, за результатами перевірки складено акт обстеження засмічених земельних ділянок від 03.06.10.

За результатами перевірки позивачем на підставі Методики визначення розміру шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.097 № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.07 № 140, зареєстрованої в Мін’юсті України 25.04.07 за № 422/13689) був здійснений розрахунок шкоди на загальну суму 17 759 грн. 70 коп.

В той же час, за результатами перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо винної посадової особи відповідача та винесено постанову від 21.06.10 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 1 700 грн. 00 коп.

Крім цього з метою отримання шкоди у розмірі 17 759 грн. 70 коп. позивач направив відповідачу претензію від 08.07.10 № 74 з проханням сплатити суму заподіяної шкоди.

Відповідно до норм діючого законодавства та наведених вище підстав, особа винна у заподіянні шкоди повинна її відшкодувати але строк заявлення до відшкодування та пред’явлення вимог про відшкодування шкоди законодавством не встановлений.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що у відповідача виник обов’язок щодо сплати розміру заподіяної шкоди.

А відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач може виступати як кредитор, а відповідач як боржник.

З метою отримання суми шкоди позивач, до подачі позову до суду направив відповідачу претензію.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання матеріальної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України). Держава в особі уповноважених органів також є учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Приймаючи до уваги матеріали справи, слід вказати, що розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно, також підтверджено що порушення законодавство було припущено саме відповідачем та останнім не доведено іншого, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з цим, доводи відповідача за запереченнями слід відхилити, як такі що не відповідають фактичним матеріалам справи.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1, код 32355669, на користь Держави, шкоду у розмірі 17 759 грн. 70 коп., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, на балансовий рахунок № 33116331700072 спеціального фонду місцевого бюджету м. Свердловськ Луганської області, код 24048566 УДК м. Свердловськ Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1, код 32355669, на користь:

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 державне мито в сумі 177 грн. 60 коп.

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 10.12.2010.

Суддя                                                   Т.А. Василенко

Помічник судді                                                                                           Т.В. Цибулько