Єдиний державний реєстр судових рішень
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1879/21
Провадження № 2-р/945/1/25
Ухвала
про відмову у роз`ясненні судового рішення
23 травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки,
ВСТАНОВИВ:
15.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області із заявою про роз`яснення судового рішення та просить суд: надати роз?яснення рішення суду від 14 квітня 2025 року у справі № 945/1879/21 щодо:
визначення поняття «нейтральна територія»;
порядку організації присутності психолога або педагога;
способу фіксації домовленостей сторін щодо зміни графіка зустрічей;
врахування бажання самої дитини;
на кого лягають витрати по забезпеченню даного рішення;
чи дозволено знаходитись поряд особам зі сторони позивача, що не виявили особисто для себе ніяких бажань по даному позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд проаналізувавши доводи заяви про роз`яснення судового рішення дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Виходячи із цієї норми, підстави для роз`яснення судового рішення існують тоді, коли рішення суду є незрозумілим, і без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз`яснення судового рішення є по суті одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим самим судом.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які суперечили б або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Подібні висновки зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 800/507/17 (провадження № 11-263сап18).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Так, рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у справі № 945/1879/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки задоволено частково.
Ухвалено усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши такий порядок спілкування:
в перехідний період, впродовж перших шести місяців від дня набрання рішенням законної сили, кожну другу неділю місяця з 11:00 до 14:00 у присутності психолога або педагога на нейтральній території, у місцях, які відповідають віковим потребам дитини, з можливістю зміни графіка зустрічей за домовленістю сторін або з огляду на стан здоров`я дитини, погодні умови, з дотриманням правил безпеки;
після закінчення перехідного періоду, кожну другу неділю місяця з 10:00 до 18:00 на нейтральній території, у місцях, які відповідають віковим потребам дитини, з можливістю зміни графіка зустрічей за домовленістю сторін або з огляду на стан здоров`я дитини, погодні умови, з дотриманням правил безпеки, з можливістю відвідування дитиною місця проживання бабусі за бажанням дитини;
спільно з онукою відвідувати святкування днів народження ОСОБА_2 з 15-00 години по 19-00 годину, незалежно від дня тижня.
Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у справі № 945/1879/21, в ньому чітко зазначені мотиви ухвалення рішення, визначені конкретні дні та години зустрічей та умови спілкування бабусі та дитини.
Як вбачається із заяви про роз`яснення судового рішення, відповідач просить суд роз`яснити визначення слова «нейтральна територія», яке є загально вживаним та не відноситься до юридичних понять та категорій; порядок організації присутності психолога або педагога; спосіб фіксації домовленостей сторін щодо зміни графіка зустрічей; врахування бажання самої дитини; питає на кого лягають витрати по забезпеченню даного рішення і чи дозволено знаходитись поряд особам зі сторони позивача, що не виявили особисто для себе ніяких бажань по даному позову.
При цьому, відповідач не зазначає, що виникли складнощі у виконанні вказаного рішення саме через порушені в заяві питання в учасників справи чи у виконавця, оскільки вимоги заяви фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання рішення суду та внесення в нього додаткових даних.
Питання організації виконання рішення суду не підлягають вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Також суд звертає увагу, що рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у справі № 945/1879/21 не оскаржено, що означає що учасники справи погодились з тим, що судове рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим.
Отже, оскільки фактично ставиться питання про зміну рішення, внесення до нього нових даних, про встановлення способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у справі № 945/1879/21.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 261, 268, 271, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 у справі № 945/1879/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала складена та підписана 23.05.2025.
Суддя І.В. Павленко
Судове рішення № 127560737, Миколаївський районний суд Миколаївської області було прийнято 23.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 945/1879/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: