Ухвала суду № 127560103, 08.05.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1916/23

Провадження № 1-кп/466/383/25

У Х В А Л А

іменем України

08 травня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

склад учасників справи:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141090000569 від 01.07.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141090000569 від 01.07.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

01.05.2025 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття.

В обґрунтування заяви зазначив, що працівники правоохоронних органів вчинили підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття та звернув увагу на наступні обставини:

- закупний ОСОБА_6 перебував у тривалих дружніх відносинах із ОСОБА_4 , тривалий час спілкувалися, товаришували, що підтверджується зокрема і записами НСРД, тим самим увійшов у довіру та використав свої близькі відносини для підбурювання до вчинення злочину;

- матеріали справи підтверджують той факт, що ініціатива вживання наркотичних засобів неодноразово виходила саме від ОСОБА_6 (закупного), обвинувачений жодного разу не ініціював зустрічі з закупним та не проявляв ініціативи щодо зустрічі;

- обвинувачений жодного разу не пропонував закупному придбати наркотичні засоби;

- у всіх (двох) епізодах, задокументованих працівниками поліції в межах даного кримінального провадження як збут наркотичних засобів, у тому числі в усіх оперативних закупках, приймала участь одна й та ж особа ОСОБА_6 , який діяв за вказівкою працівників поліції;

- правоохоронними органами було двічі залучено «штатного понятого» ОСОБА_7 , який виступав понятим при проведенні слідчих дій відносно ОСОБА_4 , а саме: під час проведення НСРД 10.01.2022 року, а також ОСОБА_7 був залучений у якості понятого при огляді місця події та обшуку 28.11.2022 року;

- за результатами проведення НСРД 10.01.2022 року ОСОБА_4 не було затримано, з метою припинення його злочинної діяльності, а навпаки проведено ще ряд НСРД в тому числі спробу закупки наркотичних засобів 28.11.2022 року тобто через 11 місяців після документування першої нібито закупки, що фактично свідчить про провокацію обвинувачених працівниками міліції своїми діями на скоєння злочину та відповідно до практики ЄСПЛ є неприпустимим;

- в результаті НСРД 10.01.2022 року у ОСОБА_4 не було проведено обшуку чи його затримання, також відсутні докази, які б свідчили про передачу наркотичних речовин саме ОСОБА_4 закупнику ОСОБА_6 . При цьому немає доказів передачі коштів ОСОБА_6 за нібито придбання у ОСОБА_4 наркотичних речовин 10.01.2022 року;

- в результаті обшуку 28.11.2022 року у квартирі не було виявлено наркотичних речовин, які могли б бути продані іншим особам, а лише виявлено залишки наркотичних речовин на згортках фольги у мінімальній кількості, які залишилися після їх вживання особисто ОСОБА_4 ;

- за результатами обшуку 28.11.2022 року у ОСОБА_4 не було виявлено грошових коштів, які передавалися закупнику працівниками поліції для здійснення закупки наркотичних засобів 28.11.2022 року, що свідчить про відсутність факту придбання (закупки);

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_4 раніше займався протиправною діяльністю, зокрема щодо продажу наркотичних засобів.

В судовому засіданні:

- обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття.

- захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав заяву про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття. Просив постановити ухвалу про проведення перевірки на предмет законності дій працівників поліції.

- прокурор ОСОБА_3 просила суд постановити ухвалу щодо перевірки законності дій з боку правоохоронних органів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: контрольована поставка; контрольована та оперативна закупка; спеціальний слідчий експеримент; імітування обстановки злочину.

Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року у справі «Раманаускас проти Литви», зазначено, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише пасивним розслідуванням злочинної діяльності, а з метою викриття злочину та отримання доказів впливають на особу, схиляючи її до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Згідно з постановою Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №321/1009/16-к, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій. При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №295/7911/18, з моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.

З огляду на викладене вище, з метою підтвердження або спростування доводів сторони захисту щодо можливої провокації особи обвинуваченого на вчинення злочину, з метою його подальшого викриття, суд вважає за необхідне надіслати до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття, - для проведення відповідної перевірки та прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 370-372 КПК України, -

постановив:

Надіслати до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття, - для проведення відповідної перевірки та прийняття відповідного процесуального рішення, про яке повідомити суд у встановлені законом строки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Суддя ОСОБА_1