Рішення № 12755897, 30.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/33330.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»

до

третя особа1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»

2)Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

ОСОБА_1

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 72 369, 98 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не зявились; Від відповідача:

Від третьої особи:1)Кляшторний С.С. представник за довіреністю від 15.09.2010 року;

2)не зявились

ОСОБА_1 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»про стягнення здійснених страхових виплат у сумі 72369, 98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.11.2007 року на автодорозі Житомир-Чернівці в с. Юрівка Любарського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Subaru Forester д.н. АА 5631 СА під керуванням ОСОБА_1, що належить ТОВ «Хенкель Україна»та автомобіля Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2

Позивачем було виплачено власнику автомобіля Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 71 219, 98 грн., відповідно до договору страхування транспортного засобу, наданого у заставу ТЗМ № 764023.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 71 219, 98 грн. та витрат повязаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у сумі 1150, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2010 року порушено провадження у справі, залучено ЗАТ «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_1 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 01.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що його не було запрошено для складання додаткового протоколу, а тому останній не може вважатися достовірним. Крім того, відповідач заявив клопотання про залучення третьої особи 1 іншим (солідарним) відповідачем.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 01.11.2010 року подав письмові пояснення з доказами та заперечував проти позовних вимог.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 01.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 08.10.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Так, згідно з наданими відповідачем та третьою особою 2 поясненнями та доказами, цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_1 була застрахована у ЗАТ «Єропейський страховий альянс», про що свідчить поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2229353, що є дійсним з 01.11.2007 року по 31.10.2008 року. Ліміт відповідальності по життю та здоровю за цим договором складає 51000, 00 грн., ліміт по майну 25500, 00 грн., розмір франшизи 510, 00 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2010 року залучено до участі у справі іншого (солідарного) відповідача ЗАТ «Єропейський страховий альянс»та відкладено розгляд справи на 15.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2010 року подав заяву, якою у відповідності до п. 4 ст. 54 ГПК України виклав зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про зміну предмету позову.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 15.11.2010 року заперечував проти позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання 15.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 01.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року відкладено розгляд справи до 30.11.2010 року.

Представник позивача у судове засідання 30.11.2010 року не зявився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечував з раніше зазначених підстав та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 30.11.2010 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки відділу внутрішніх справ Любомирського району Житомирської області та постанови Любарського районного суду Житомирської області від 13.05.2008 року у справі №1-26\08, вбачається, що 10.11.2007 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем Subaru Forester д.н. АА 5631 СА та рухаючись при цьому по автодорозі Житомир Чернівці, не зупинившись на лінії стоп, виїхав з другорядної автодороги на головну, на перехресті автодоріг Житомир - Чернівці та Біла Церква Кременець в с. Юрівка Любарського району, і не надав переваги автомобілю Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній автодорозі в напрямку смт. Любар Любарського району і допустив з ним зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Subaru Forester д.н. АА 5631 СА гр. ОСОБА_3 отримала тілесне ушкодження у вигляді медіального перелому лівого стегна, перелому лівої ключиці, що відносяться до середнього ступеня тяжкості, так як призвели до тривалого розкладу здоровя і не являються небезпечними для життя. Пасажир автомобіля Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому 8-го хребця без порушення функції тазових органів і цілісності спинного мозку, що відноситься до середнього ступеня тяжкості, так як призвели до короткочасного розкладу здоровя і не являються небезпечними для життя.

В предявленому обвинуваченні ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненому повністю.

У звязку із примиренням ОСОБА_1 з потерпілою постановою Любарського районного суду Житомирської області у справі № 1-26\08 від 13.05.2008 року провадження кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу ТЗМ № 764023 від 08.11.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством страховою компанією «Правекс - Страхування»та ОСОБА_2.

Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 360/1, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження в ДТП складає 71 461, 58 грн.

Як вбачається із страхового акту № 7305 від 15.07.2008 року позивачем було прийнято рішення про виплатиту ОСОБА_2 71 219, 98 грн. (сума матеріального збитку - франшиза).

16.07.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 71 219, 98 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4469 від 16.07.2008 року.

Крім того, позивачем було сплачено 1 150, 00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 3453 від 05.06.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_2

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги до винної особи про стягнення 72 369, 98 грн. (71 461, 58 грн. (страхове відшкодування) + 1 150, 00 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження)).

Як встановлено судом у судовому засіданні, транспортний засіб автомобіль ГАЗ Hyundai Tucson д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Subaru Forester д.н. АА 5631 СА, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна».

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»та Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» укладено поліс № ВА/2229353 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль Subaru Forester д.н. АА 5631 СА і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»(страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Отже, укладаючи з Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВА/2229353 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»поклало на відповідача 2 обовязок у випадку настання ДТП спричиненого з її вини, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» у звязку із існуючим між відповідачем 1 та відповідачем 2 договірним зобовязанням, виникло право вимоги у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна», так і до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, а також зазначає, що позивачем правильно визначено розмір збитків з урахуванням ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми відшкодування у розмірі 24 990, 00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 1 зазначає, що його не було запрошено для додаткового огляду транспортного засобу, а тому додатковий протокол огляду транспортного засобу не може вважатися достовірним.

Відповідно до п. 5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» у разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження врученням відповідного виклику під розписку особи, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Крім того, звіт про оцінку автомобіля № 360/1 від 05.06.2008 року, протокол огляду транспортного засобу від 20.11.2007 року та додатковий протокол огляду транспортного засобу від 03.06.2008 року були складені оцінювачем ОСОБА_5, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 05.04.2008 року за напрямком «Оцінка дорожніх транспортних засобів», виданного Фондом Державного майна України.

У звязку з вищезазначеним, суд вважає заперечення відповідача 1 необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 суми відшкодування у розмірі 47 379, 98 грн. (72 369, 98 грн. 24990, 00 грн.) є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ВІдповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1192, 1194 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120; код ЄДРПОУ 31283830), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; код ЄДРПОУ 20036721) страхове відшкодування у розмірі 47 379 (сорок сім тисяч триста сімдесят девять) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 473 (чотириста сімдесят три) грн. 81 коп., та 154 (сто пятдесят чотири) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В; код ЄДРПОУ 19411125), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; код ЄДРПОУ 20036721) страхове відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 249 (двісті сорок девять) грн. 89 коп., та 81 (вісімдесят одна) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 07.12.2010 року.