Рішення № 12755791, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/38603.12.10 За позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 18883,61 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаІвлєва Л.П., довіреність № 165 від 07.06.2010

від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Поляков»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього 18883,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1351 від 04.09.2009р.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/386 та призначено розгляд на 03.12.2010 р.

03.12.2010р. представник позивача повідомив суд про те, що відповідач визнав позов, шляхом часткового погашення боргу, про що надав заяву про уточнення позовних вимог та докази сплати, також повідомив про наявність акту звірки розрахунків, підписаний обома сторонами.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1351 від 04.09.2009р. (далі договір), згідно якого позивач зобовязався передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари (далі товар), а покупець зобовязався прийняти та оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних (п.1.1).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 18883,61 грн., про що свідчать видаткові накладні, долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті у судовому засіданні.

Відпуск товару проведено на умовах відстрочення платежу в термін 14 днів, про що зазначено в п.4.2 договору.

Проте відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 18883,61 грн.

Наявність заборгованості також підтверджена актом звірки взаєморозрахунків за травень 2010 року, підписаний та завірений печатками позивача та відповідача.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 18883,61 грн. боргу та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

03.12.2010 позивач подав в судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив суму позову в частині стягнення основного боргу, оскільки відповідачем було сплачено частину основного боргу у сумі 500,00 грн. вже після порушення провадження у справі. Позивач просив суд стягнути з відповідача 18383,61 грн. боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 200,00 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»(18030, м. Черкаси, вул. Берегова 4-А, код ЄДРПОУ 32268131) 18383 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 61 коп., 200 (двісті) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 500,00 грн. основного боргу провадження припинити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 08.12.2010)