Рішення № 12755709, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/49602.12.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Велкам»

про стягнення заборгованості з орендної плати 3210,63 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Кошман А.С. - за довіреністю №82 від 30.08.10 р.

від відповідача: не з’явився

02.12.10 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву до Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Велкам» про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 3210,63 грн.

В обґрунтування позову, Позивачем зазначено, що Відповідачем не виконуються належним чином зобов’язання за договором оренди № 2301 від 26.10.05 р. щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів. Внаслідок чого у Відповідача станом на 18.10.10 р. виникла заборгованість у розмірі 3210,63 грн, з них 2 696, 72 грн - сума основної заборгованості, 238,11 грн - пеня та 275,80 грн - збитки від інфляції.

Ухвалою суду від 05.11.10 порушено провадження у справі № 40/496 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.12.10.

У судовому засіданні 02.12.10 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

26.10.05 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна Украйни по м. Києву (Орендодавець) та Спільним підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Велкам»(Орендар) було укладено договір оренди №2301 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), площею 17,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська,1 (7-й поверх), що знаходиться на балансі Державного підприємства «УКРВОДСЕРВІС»(Балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.07.05 р. 49 700 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісного приміщення підприємства –орендаря.

Орендодавець згідно з п.7.1 Договору зобов’язався передати Відповідачу в оренду Майно згідно з Договором по акту приймання-передачі Майна, який підписується одночасно з цим Договором. А Відповідач –прийняти в строкове платне користування Майно та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2 Договору).

Передача Відповідачу в оренду нерухоме майно підтверджується Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 26.10.05 р.

Розділом 10 договору оренди, а саме: пунктом 10.1. встановлено, що договір укладено строком з 26.10.05 по 26.09.06р. включно.

01.02.10 р. між Сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Позивач листом №30-05/1923 від 05.02.10 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по орендним платежам до бюджету за оренду приміщення та нарахування пені, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –липень 2005 р.: 414,17 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за перший місяць оренди –жовтень 2005 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень 2005 р. (п.3.2. Договору).

Відповідно до Додаткового договору №1 від 12.03.07 р. про внесення змін до договору оренди № 2301 від 26.10.05 р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку –січень 2007 р.: 717,34 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 р.

Перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (р/р 260070054101 в ВАТ «КБ «Славутич»м. Києва, МФО 321466) ( п.3.3. Договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених чинним законодавством (п.3.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості у розмірі 2696,72 грн не сплатив.

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п.3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

А у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Орендар зобов’язується подавати регіональному відділенню ФДМ України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та, на вимогу Орендодавця, на розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера Орендаря ( п.5.6. Договору).

У разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), Орендар зобов’язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна Балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання (п.5.14. Договору).

За таких обставин суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції у розмірі 275,80 грн та пені –238,11 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Велкам» (Україна, 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд. 25, ідентифікаційний код 21638190) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача –ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна) суму основної заборгованості –2696,72 грн (дві тисячі шістсот дев’яносто шість гривень сімдесят дві копійки), пеню у розмірі 238,11 грн (двісті тридцять вісім гривень одинадцять копійок) та збитки від інфляції –275,80 грн (двісті сімдесят п’ять гривень вісімдесят копійок).

3. Стягнути з Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Велкам» (Україна, 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд. 25, ідентифікаційний код 21638190) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 07.12.2010р.