Рішення № 12755648, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/47522.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»

ДоПриватного підприємства «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»

Простягнення 22480,99 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Топчій О.П. –дов. № б/н від 15.09.10 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»до Приватного підприємства «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»про стягнення 20495, 40 грн. основного боргу, 245, 94 грн. інфляційних втрат, 112, 73 грн. трьох відсотків річних, 602, 15 грн. пені та 1024, 77 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. щодо оплати поставленого товару, а також 15,56 грн. за отриману від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві довідку.

Ухвалою суду від 28.09.10 р. було порушено провадження у справі № 37/475 та призначено її розгляд на 08.11.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 08.11.10 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 28.09.10 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання 08.11.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.10.10 р., які підтверджують отримання Приватним підприємством «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»18.10.10 р. та 21.10.10 р. ухвали про порушення провадження у даній справі від 28.09.10 р.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 28.09.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/475 на 22.11.10 р. та повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.10 р. позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 12117027 4 від 11.11.10 р., згідно з яким ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»15.11.10 р. отримало ухвалу суду від 08.11.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»(постачальник) та Приватним підприємством «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»(покупець) був укладений договір поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця поліграфічні матеріали (товар), для використання у видавничій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити зазначений товар.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., асортимент, кількість та вартість товару узгоджуються сторонами на підставі заявки покупця та поставку кожної партії, що направляється на адресу постачальника та вказується в додатках (специфікаціях) або накладних, які підтверджують передачу-прийом товару від постачальника до покупця та є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного договору, ціна на товар обумовлюється в додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. та 3.4. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., оплата поставленого товару здійснюється покупцем в українських гривнях, в наступному порядку: покупець здійснює 100 % оплату кожної партії товару на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту його поставки; загальна заборгованість по оплаті не повинна перевищувати середньомісячного об’єму оплачених покупцем поставок, який розраховується з початку дії даного договору; у випадку зміни курсу долара по відношенню до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день оплати товару, відповідно змінюється ціна та загальна вартість товару; в даному випадку покупець здійснює оплату за отриманий товар на підставі виставленого постачальником нового рахунку-фактури; датою оплати вважається день надходження всієї суми платежу (п. 3.2.1.) на рахунок постачальника.

У відповідності до п. 4.1. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., поставка товару здійснюється за умовами EXW (Інкотермс –2000), м. Київ, вул. Волинська,60.

Згідно з п. 4.3. вищевказаного договору, товар за даним договором постачається партіями у відповідності з заявками покупця (п. 2.1. договору) з урахуванням обмежень передбачених п. 3.2.2. даного договору; у випадку порушення покупцем п. 3.2. даного договору постачальник має право призупинити поставку товару до виконання покупцем умов передбачених вказаним пунктом.

Відповідно до п. 4.5. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., датою поставки вважається фактичне відвантаження товару зі складу постачальника, про що свідчить підпис покупця у видатковій накладній.

Згідно з п. 4.6. вищезазначеного договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 4.7. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. визначено, що поставка товару здійснюється щомісячно у відповідній кількості, вказаній у додатку № 2, який є невід’ємною частиною договору.

На виконання вищезазначених умов договору ТОВ «КС-КИЇВ»виставило ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»рахунки-фактури № СФ-0000043 від 21.06.10 р. на суму 1566,60 грн., № СФ-0000046 від 22.06.10 р. на суму 11041,80 грн., № СФ-0000055 від 30.06.10 р. на суму 7887,00 грн. та поставило товар за видатковими накладними № РН-0000034 від 22.06.10 р. на суму 1566,60 грн., № РН-0000033 від 22.06.10 р. на суму 11041,80 грн. та № РН-0000049 від 30.06.10 р. на суму 7887,00 грн. (належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи). Загальна сума поставки склала 20495,40 грн.

Відповідачем поставлена продукція була прийнята, про що свідчать підписи на видаткових накладних його уповноваженої особи та видані ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»довіреності на отримання матеріальних цінностей № 349 від 22.06.10 р. та № 363 від 30.06.10 р. (належним чином засвідчені копії зазначених довіреностей додано до матеріалів справи).

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, тоді як ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконало, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20495,40 грн.

05.08.10 р. ТОВ «КС-КИЇВ»направило ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»претензію (вихідний № т28/07/10-1 від 28.07.10 р.) з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар за договором поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. у триденний строк з дня отримання даної претензії. Однак зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин ТОВ «КС-КИЇВ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Приватного підприємства «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»про стягнення 20495, 40 грн. основного боргу, 245, 94 грн. інфляційних втрат, 112, 73 грн. трьох відсотків річних, 602, 15 грн. пені та 1024, 77 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. щодо оплати поставленого товару, а також 15,56 грн. за отриману від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві довідку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за даний товар розрахунок не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «КС-КИЇВ» щодо стягнення з ПП «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»основного боргу за договором поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. у розмірі 20495,40 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «КС-КИЇВ»просить суд також стягнути з відповідача 245,94 грн. інфляційних нарахувань та 112,73 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, то з нього за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню відповідно 245,94 грн. інфляційних нарахувань та 112,73 грн. трьох відсотків річних.

Також ТОВ «КС-КИЇВ»просить суд стягнути з відповідача 602,15 грн. пені та 1024,77 грн. штрафу в розмірі 5 % за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманого товару за договором поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. договору поставки № РМ100621/01 від 21.06.2010 р., при порушення порядку розрахунків за поставлений товар (п. 3.2. даного договору), покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення; крім цього, у випадку затримки по оплаті більше 10 (десяти) днів, постачальник сплачує штраф у розмірі 5 % (п’яти) процентів від вартості неоплаченого товару.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача за порушення грошового зобов’язання за договором № РМ100621/01 від 21.06.2010 р. відповідно 602,15 грн. пені та 1024,77 грн. штрафу.

Позивач у позові просив стягнути з відповідача 15,56 грн. за отриману від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві довідку.

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладачів, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки сплата позивачем 15,56 грн. за отриману від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві довідку є витратою, пов’язаною з судовим розглядом справи, то вимога щодо її стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»до Приватного підприємства «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 129 від 20.09.10 р. в сумі 224,97 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 224,81 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,16 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «ДЕВ’ЯТЬ БАЛІВ»(03194, м. Київ, вул. Зодчих, 28, кв. 83, код ЄДРПОУ 34585311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»(03028, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 31057214) 20 495 (двадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 40 коп. основного боргу, 245 (двісті сорок п’ять) грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 112 (сто дванадцять) грн. 73 коп. трьох процентів річних, 602 (шістсот дві) грн. 15 коп. пені, 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 77 коп. штрафу, 15 (п'ятнадцять) грн. 56 коп. за довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КС-КИЇВ»(03028, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 31057214) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0 (нуль) грн. 16 коп., що перераховане платіжним дорученням № 129 від 20.09.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.