Рішення № 12755593, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/43406.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Картавцев Я.В. (довіреність від 02.09.2010р.);

від відповідача: Жук Р.В. (довіреність № 480 від 01.12.2010р.);

У судовому засіданні 06.12.2010р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Страхової компанії «Кредо-Класик»матеріальної шкоди у розмірі 25500, 70 грн..

Ухвалою суду від 12.11.2010р. здійснено заміну відповідача правонаступником, яким у даній справі є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Згідно з заявою від 12.11.2010р. позовні вимоги уточнені, в межах заявленого позову позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 25500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ НАСК «Оранта»на підставі договору № 662 добровільного страхування транспортного засобу від 29.11.2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автобуса Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «СК «Кредо-Класик»позивачем було направлено останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 25 500 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив що ним було направлено запит страхувальнику з метою встановлення факту правомірного використання застрахованого транспортного засобу водієм за участю якого сталась ДТП, однак відповіді не отримано.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором добровільного страхування транспортного засобу № 662 від 29.11.2007р. у ВАТ НАСК «Оранта»застраховано автобус марки Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК, страхувальником по договору є Єрошкін Василь Іванович, вигодонабувачем –АКБ «Укрсоцбанк».

Згідно довідки УДАІ УМВС в Житомирській області (вих. 6/34 від 17.01.2008р.) 12.01.2008р. о 19 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 153 км, сталась дорожньо-транспортна пригода –зіткнення автобуса марки Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК, яким керував Єрошкін В.І. з автомобілем марки Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ, яким керував Помагайбо Е.П..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Помагайбо Е.П. вимог пункту 16.12 Правил дорожнього руху України якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Броварського районного суду Київської області від 01.02.2008р. справа № 3-1638, 2008 рік.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до акту № 10/90 автотоварознавчого дослідження складеного 28.01.2008р. суб'єктом оціночної діяльності –Кульбабою В.М., дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 54072, 93 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 12.01.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 20/20 від 08.02.2008р. за договором добровільного страхування транспортного засобу № 662 від 29.11.2007р. на користь вигодонабувача –АКБ «Укрсоцбанк»виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 53340, 61 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 311 від 12.02.2008р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автобусу марки Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК, застрахований ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3219782.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів, що автомобіль Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВВ/3219782)) суду не представлено, жодних доказів що Помагайбо Е.П. неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє:

- довідка УДАІ УМВС в Житомирській області (вих. 6/34 від 17.01.2008р.) складена компетентним органом за документами представленими учасниками ДТП;

- у постанові Броварського районного суду Київської області від 01.02.2008р. за розглядом матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності Помагайба Е.П. жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП (зіткнення автобусом Daimler-Chrysler, державний номер ВК 3371 АК) не встановлено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ, встановлена у судовому порядку, підтверджується Постановою Броварського районного суду Київської області від 01.02.2008р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ будь-якою особою що володіє ним на законних підставах, була застрахована у ЗАТ СК «Кредо-Класик»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/3219782).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Citroen Berlingo, державний номер АА 3204 ЕЕ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/3219782), а до ВАТ НАСК «Оранта»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 662 від 29.11.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «СК «Уніка»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3219782) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 0 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Уніка»розмір збитків у сумі 25 500 грн. є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред’явленої позивачем регресної вимоги за вих. 7-24/080050 від 04.06.2009р. відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 255 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(юрид. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 14-В, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20033533) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) 25 500 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 08.12.2010