Рішення № 12755551, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/27025.11.10 За позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в

інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві ради та

Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміур»

Про стягнення 38631,40 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Богомаз А.К.

від відповідачане з’являвся

від прокуратури Смізюк О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміур»про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору №30/605 від 26.12.08р. в сумі 38631,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача-2 та Прокуратури у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники Відповідача та Позивача-1 у всі судові засідання не з’являлися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило; про поважні причини неявки в судові засідання їх повноважних представників суд не повідомлений; письмових пояснень або відзиву на позов ними не подано.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 25.11.10р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення присутніх представників позивача-2 та прокуратури, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

26.12.2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(Позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деміур»(Відповідач) було укладено договір № 30/605 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, відповідно до якого Відповідачу було надане в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 142,4 кв.м. за адресою: м. Київ, провулок Філатова, 3/1 для розміщення редакції (Приміщення).

Пункт 9.1. Договору встановлює строк дії договору оренди: з 26.12.2008р. до 26.12.2009р.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України»та п. 9.2.-9.3. Договору встановлено, що цей договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено. Також в Договорі самі сторони встановили, що продовження терміну дії Договору здійснюється на підставі рішення комісії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по розподілу нежилих приміщень та наданню їх в орендне користування.

В матеріалах справи відсутні докази, що строк дії Договору оренди було продовжено у погоджений сторонами спосіб, або іншим способом, в тому числі і на підставі рішення суду.

Отже, Договір припинив свою дію з 26.12.2009р. в зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до Акту від 01.08.10р. орендоване Відповідачем по Договору приміщення було знято з нарахування з 01.08.10р в зв’язку з тим, що працівниками Позивача-2 встановлено, що приміщення Відповідачем фактично не використовується.

Відповідачем також не надано суду доказів повернення Позивачу-2 орендованого за Договором Приміщення за актом приймання-передавання, як це передбачено умовами Договору та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», або іншим погодженим сторонами способом.

В матеріалах справи також відсутні докази, що Відповідач звертався до Позивача-2 щодо повернення йому орендованого за Договором Приміщення, і Позивачем-2 було йому відмовлено.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків господарської діяльності, і яка становить: за перший місяць оренди 3038,02 грн., з ПДВ - 3645,62 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п. 4.5. Договору, платежі за поточний місяць, що зазначені у пункті 4.1. цього договору, вносяться Орендарем на рахунок Орендодавця до 20-го числа поточного місяця.

Орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату та інші платежі, що визначені цим договором, до дня фактичної передачі Орендодавцю об'єкту оренди по акту приймання-передачі (п. 4.13 Договору).

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору за фактичне користування приміщення поза строком дії Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно, визначає, в чому є порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовної заяві необхідність захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»районні у містах ради та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління нерухомим майном, що належить до комунальної власності територіальних громад і районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх і виконання.

Згідно ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Позивач-2 в своїй діяльності підзвітна та підконтрольна Печерській районній у м. Києві раді (Позивачу-1).

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування.

Рішенням Печерської районної у м. Києві ради №14 від 27.03.2008 року із змінами та доповненнями Позивачу-2 надано повноваження укладати, на підставі розпоряджень Позивача-1, договори оренди нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва.

Цим же Рішенням встановлено, що отримана за оренду нежитлових приміщень плата розподіляється наступним чином: 50% загальної суми надходжень без податку на додану вартість перераховуються до загального фонду районного бюджету, а податок на додану вартість - до державного бюджету; 45% від загальної суми надходжень разом з податком на додану вартість перераховуються на підставі укладених договорів та актів виконаних робіт для забезпечення утримання об'єктів житлового господарства, що належать до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, в належному санітарно-технічному станів; решта 5% - надходжень залишаються в розпорядженні Позивача-2.

Прокуратура Печерського району міста Києва в позові та в наданих суду усних поясненнях зазначає, несвоєчасне та неповне надходження до бюджету району плати за оренду об'єктів комунальної власності призводить до порушення економічних інтересів держави, оскільки перешкоджає належному фінансуванню соціально-економічних програм району, що в межах даної справи виникло в результаті недобросовісних дій Відповідача щодо невиконання ним умов Договору.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Прокуратурою та Позивачем-2 розрахунок заборгованості Відповідача з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору в розмірі встановленої Договором орендної плати з індексацією та ПДВ, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 23.08.10р. становить 38631,40 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Прокуратури, підтримані Позивачем-2 про стягнення з Відповідача суми заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору, що станом на 23.08.10р. становить 38631,40 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та підтримані позивачем-2 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача до Державного бюджету України стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміур»(м. Київ, вул. Академіка Філатова, 3/1; ідентифікаційний код 23513009) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(м. Київ, пров. Січневий, 7; ідентифікаційний код 35692211) 38631 (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 40 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміур»(м. Київ, вул. Академіка Філатова, 3/1; ідентифікаційний код 23513009) в доход Державного бюджету України 386 (триста вісімдесят шість) грн. 31 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміур»(м. Київ, вул. Академіка Філатова, 3/1; ідентифікаційний код 23513009) в доход Державного бюджету України (на рахунок 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 24262621, Банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу: 22050003) 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 30.11.10р.