Рішення № 12755401, 25.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10 Справа № 26/190/09

Суддя

за позовом – Відкритого акціонерного товариства «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів»(вул. Привокзальна, 25, с. Гусарівка, Барвінківський район, Харківська область, 64780)

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»(вул. Димитрова, 44, м. Запоріжжя, 69084)

про стягнення 451924,80грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача –Чупіков А.О., довіреність №б/н від 29.04.2010.

від відповідача – Железняк О.В., довіреність №7 від 06.05.2010.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 451924,80 грн., з них: 400167,60грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 7940,40грн. –3% річних, 43816,80грн. пені, за договором №18 від 06.12.2007.

Ухвалою суду від 29.10.2009 р. порушено провадження у справі № 26/190/09, судове засідання призначено на 30.11.2009 р.

29.09.2010. справу повернуто з Вищого господарського суду України. Розгляд справи призначено на 02.11.2010. Ухвалою від 02.11.2010. судове засідання було відкладено на 25.11.2010.

24.11.2010. до суду надійшла заява від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 521934,40грн., з них: 377374,20грн. основного боргу, 60379,80грн. інфляційних втрат, 13554,50грн. 3% річних, а також пеню у розмірі 70625,90грн.

Заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 25.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача мотивовано наступним. На виконання умов укладеного між сторонам договору №18 від 06.12.2007. відповідачеві було відвантажено товар у кількості 36000 тон піску на загальну суму 1965600,00грн. Станом на 01.10.2008. сторони повністю виконали свої зобов’язання за договором. Після цього, листом від 07.10.2008. №29/6089, відповідач попросив додатково поставити 6500-7000 тон кварцового піску понад договірні зобов’язання. У зв’язку з чим, позивач без одержання передплати, відвантажив на адресу відповідача 6991,00 тон піску у жовтні-листопаді 2008 року. Відповідач частково здійснив оплату у сумі 2000 000,00грн. Залишились несплаченими 4840,00 тон поставленої продукції. На підставі ст.ст. 216, 217, 230-232 ГК України, ст. ст. 258, 549-551, 610, 625 ЦК України просить позов з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог задовольнити, стягнути з відповідача основний борг 377374,20грн., 60379,80грн. інфляційних втрат, 13554,50грн. 3% річних, а також пеню у розмірі 70625,90грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав просить відмовити, оскільки вважає, що вартість поставлених 36000 тон піску в межах договору з урахуванням залізничного тарифу оплачена повністю. Також сторони не досягли істотної умови щодо ціни товару, поставленого поза договором №18 від 06.12.2007. Крім того, вважає, що оскільки договір закінчив свою дію, позивач не має права вимагати сплати транспортних витрат.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2007. між Відкритим акціонерним товариством «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів» –поставщик (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат»–покупець (відповідач у справі) укладено договір №18, за умовами якого поставщик зобов’язується поставити покупцю продукцію, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар – пісок. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом 100% передплати на розрахунковий рахунок «Поставщика»за 17 днів до початку періоду згідно з вимогами Мінтранс.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару повинна здійснюватись жд. транспортом на умовах FCA станція Гусарівка. Усі транспортні витрати відносяться на покупця.

Строк дії договору встановлено з моменту підписання та до 31.12.2008. (п. 8.1. договору)

Станом на 01.10.2008. сторони повністю виконали свої зобов’язання за договором. Тобто, відповідач повністю сплатив грошові кошти за поставлену продукцію.

Листом від 07.10.2008. №29/6089, відповідач попросив позивача провести у жовтні-листопаді 2008 року додаткову поставку кварцового піску у кількості 6500-7000 тон понад договірні зобов’язання по 2008 році.

17.02.2009. відповідачем було частково сплачено грошові кошти за споставлену продукцію у сумі 200000,00грн.

Несплаченими залишились 4840,00 тон поставленої продукції.

Факт поставки продукції відповідачу у кількості 4840,00тон у період з 28 жовтня по 14 листопада 2008 року підтверджується квитанцією про приймання вантажу ст. Гусарівка Донецької залізниці. Доказами сплати позивачем залізничного тарифу є виписки з реєстру надходження авансових платежів за вантажоперевезення Красноліманської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці.

У зв’язку з неоплатою відповідачем своїх зобов’язань по поставці піску у кількості 4840,00 тон, позивач просить стягнути вартість поставленої продукції у сумі 377374,20 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Між Відкритим акціонерним товариством «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів»- (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» (відповідач у справі) виникли господарські правовідносини щодо поставки продукції, а саме кварцевого піску.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦКУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.04.2009. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про сплату боргу в розмірі 377374,20 грн.

Але, від відповідача відповіді не надійшло.

Таким чином, вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 377374,20 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 70625,90 грн. пені 13554,50 грн. 3% річних та 60379,80грн. інфляційних втрат.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних та інфляційні втрати заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми пені 70625,90грн. суд відмовляє позивачу, як така, що нарахована необґрунтовано. Оскільки позивачем не зазначено ніяких правових норм або пункту договору на підставі яких було нараховано пеню, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення суми пені –70625,90грн.

Отже, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»(вул. Димитрова, 44, м. Запоріжжя, 69084; код ЄДРПОУ 00222226) на користь Відкритого акціонерного товариства «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів»(вул. Привокзальна, 25, с. Гусарівка, Барвінківський район, Харківська область, 64780; код ЄДРПОУ 05748915) 451308 (чотириста п’ятдесят одна тисяча триста вісім)грн. 50 коп., з них: 377374 (триста сімдесят сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 20 коп. основного боргу, 13554 (тринадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири)грн. 50коп. 3% річних, 60379 (шістдесят тисяч триста сімдесят дев’ять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 4513 (чотири тисячі п’ятсот тринадцять) грн. 08 коп. державного мита, 204 (двісті чотири) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя О.О. Юлдашев