Рішення № 12755268, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р.                     Справа № 40/248                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача приватного підприємства „Геракліт”, м. Донецьк

про стягнення 34646 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Манжула А.М. - юрисконсульт

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з приватного підприємства „ Геракліт” основного боргу з орендної плати в сумі 33 558 грн. 70 коп. та пені в сумі 1 087 грн. 30 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань згідно договору оренди державного нерухомого майна № 2321/2005р. від 23.12.05р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Тому неприбуття у судове засідання представника відповідача за поважними причинами не перешкоджає розгляду спору по суті та винесення рішення, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.12.05р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області, далі Орендодавець, та приватним підприємством „Геракліт”, далі Орендар, було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 2321/2005р., із строком його дії з 23.12.05р. до 11.12.06р. та правом його майбутньої пролонгації, як це зазначено у пункті 10.6.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору та додатків до нього, Орендодавець за актом прийому-передачі б/н передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно у вигляді будівлі колишнього квасильного цеху загальною площею 2 104,2 кв.м. та будівлі колишньої перевалки загальною площею 791,00 кв.м, яке розташованє за адресою: м. Донецьк, вул. Рогачевського, 1.

Вказане нерухоме майно перебуває на балансі ДПП „Плодоовоч”, далі – Балансоутримувач. Мета передачі нерухомого майна – для розміщення складу. Сторонами визначено розмір орендної плати за місяць, яка дорівнює 2431 грн. 45 коп. Нарахування орендної плати відбувається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. за 786, із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 3.3 договору орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету щомісячно не пізніше 25 числа місяця. Листом від 30.06.10р. за № 17-06-03-07037 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором, однак основний борг до наступного часу не погашено.

Свої зобов’язання за договором оренди відповідач не виконав, у зв’язку з чим за ним за період з березня 2010 року по серпень 2010 року утворився основний борг з орендної плати в сумі 33558 грн. 70 коп., який позивач і намагається стягнути.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді пені, розмір якої, не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України. Підпунктом 9.1 пункту 9 договору встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно чинного законодавства України, що кореспондується з вимогами встановленими у пункті 3.5 договору щодо можливості стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань .

Оскільки мале місце несвоєчасне внесення орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 1 087 грн. 30 коп. за період прострочення з 26.04.10р. по 26.07.10р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного:

Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до спірних правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Звірка розрахунків між сторонами не проведена. Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Відповідач орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив, і позивачем доказами у справі доведені вказаний факт. За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 33558 грн. 70 коп. за період з березня 2010 року по серпень 2010 року, обґрунтований та підлягає задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено доказами у справі. Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наданий представником позивача розрахунок пені відповідає вказаним вимогам. Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мало місце несвоєчасне виконання основного зобов’язання.

Тому позов щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 1 087 грн. 30 коп. за період прострочення з 26.04.10р. по 26.07.10р., також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача на користь державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.12.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759, ч. 2 ст. 795 ЦК України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 173,174, 202, 203, ч. 6 ст. 232, 286 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до приватного підприємства „ Геракліт” задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Геракліт”, 83030, м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. Рогачевська, буд 1, ід. код 32636840, на користь:

- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області (р/р 31115094700003, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у Будьонівському і Пролетарському районах м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686940, МФО 834016), основний борг з орендної плати в сумі 33 558 грн. 70 коп., пеню в сумі 1087 грн. 30 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України державне мито в сумі 346 грн. 46 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний тект рішення складено - 09.12.10р.