Рішення № 127549570, 21.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7690/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованого пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням суми індексації; передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату з 01.03.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням суми індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження його величини максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що є пенсіонером Міністерства оборони України, учасником бойових дій та ветераном військової служби, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262). Вказує, що його пенсія була неодноразово перерахована на підставі рішень судів. Однак, з березня 2025 року Відповідач, хоча і нарахував індексацію пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209), але при виплаті застосував обмеження максимальним розміром, внаслідок чого Позивач не отримує повну нараховану суму індексації (1500,00 грн).

Загальний розмір нарахованої пенсії з індексацією становить 27528,21 грн, а до виплати 26028,21 грн. Позивач вважає таке обмеження протиправним, посилаючись на норми Конституції України, Закону №2262, рішення Конституційного Суду України та практику Верховного Суду щодо неприпустимості обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив. Стверджує, що діяв правомірно, на виконання статті 43 Закону №2262 (щодо максимального розміру пенсії) та Постанови №209, пункт 3 якої передбачає, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень, а також, що пенсії виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану». На думку Відповідача, оскільки розмір пенсії Позивача перевищує максимальний розмір, підстави для виплати пенсії без обмеження відсутні.

Ухвалою від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив подано. Інших заяв по суті справи не надходило.

Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об`єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №380/9798/24 зобов`язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу з 01.03.2024 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням попередніх індексацій.

З 01 березня 2025 року Відповідач здійснив Позивачу перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Згідно з перерахунком пенсії (додаток до позовної заяви), загальний розмір пенсії Позивача з урахуванням індексації (1500,00 грн) становить 27528,21 грн. Однак, до виплати визначено 26028,21 грн, із зазначенням про застосування максимального розміру пенсії.

Позивач звертався до Відповідача із заявою від 14.03.2025 про нарахування та виплату пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації за Постановою №209 без обмеження максимальним розміром.

Листом від 01.04.2025 №6882-6636/0-52/8-1300/25 Відповідач повідомив Позивача, що відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а Постанова №209 передбачає підвищення у межах максимального розміру пенсії та обмеження суми збільшення 1500 грн. Також зазначено, що виплата здійснюється з урахуванням Постанови КМУ №1 від 03.01.2025.

Вважаючи дії Відповідача щодо обмеження розміру пенсії при виплаті індексації з 01.03.2025 протиправними, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 КАС України). Цей принцип, закріплений у статті 8 Конституції України, означає, що держава та її органи діють на основі права, а право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний принцип обмежує суб`єктів владних повноважень у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки та вимагає від них суворого дотримання законодавства.

Право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення у старості та інших встановлених законом випадках, гарантоване статтею 46 Конституції України. Конституція України виокремлює певні категорії громадян, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України, належать громадяни, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також члени їхніх сімей. Держава забезпечує їх соціальний захист.

Необхідність надання таким особам додаткових гарантій зумовлена особливим характером їхньої служби, пов`язаної з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, що підтверджено у Рішеннях Конституційного Суду України (наприклад, від 20.03.2002 № 5-рп/2002).

Спеціальним законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення саме цієї категорії громадян осіб, звільнених з військової служби, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262). Преамбула цього Закону наголошує на меті реалізації конституційного права на державне пенсійне забезпечення та встановленні єдності умов і норм для цієї категорії осіб, а також на гарантіях держави щодо гідного пенсійного забезпечення, включаючи перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення.

Стаття 1-1 Закону № 2262 встановлює, що законодавство про пенсійне забезпечення військовослужбовців базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Принципово важливим є положення частини третьої статті 1-1 Закону № 2262, яке імперативно вказує: "Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»." Це означає, що будь-які зміни, які погіршують або змінюють встановлені Законом № 2262 умови та норми пенсійного забезпечення (включаючи порядок обчислення, розмір, обмеження виплати), мають бути внесені лише через прийняття відповідного закону, що вносить зміни саме до Закону № 2262 або Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 64 Закону № 2262 (в редакції Закону України № 2040-ІХ від 15.02.2022, що набрав чинності з 01.03.2022) передбачає, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209) встановлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115. Таким чином, Позивач має право на індексацію своєї пенсії з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,115 відповідно до Постанови №209.

Відповідач при виплаті пенсії Позивачу з 01.03.2025 застосував обмеження, посилаючись на статтю 43 Закону №2262 (щодо максимального розміру пенсії), статтю 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-ІХ та Постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також на пункт 3 Постанови №209, який встановлює максимальну суму підвищення внаслідок індексації у розмірі 1500 грн та посилається на виплату з урахуванням положень статті 46 Закону про Держбюджет та Постанови №1.

Суд зазначає, що виникла колізія між нормами спеціального Закону № 2262, який встановлює умови та норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, та нормами Закону про Держбюджет і підзаконних актів Уряду, якими запроваджуються обмеження. При вирішенні цієї колізії суд застосовує статтю 7 КАС України щодо ієрархії нормативно-правових актів.

Закон № 2262, як спеціальний закон, що регулює пенсійне забезпечення конкретної категорії осіб, має вищу юридичну силу щодо цих правовідносин порівняно із Законом про Держбюджет, який є загальним законом тимчасової дії.

Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами і не можуть суперечити законам. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнав неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 (в тодішній редакції), які обмежували максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Суд зазначив, що таке обмеження порушує суть конституційних гарантій соціального захисту військовослужбовців. Хоча законодавець згодом вносив зміни до цієї норми, суть правової позиції Конституційного Суду залишається актуальною: обмеження пенсій, призначених за спеціальним законом, у спосіб, що звужує зміст та обсяг існуючих прав, є неконституційним. Верховний Суд у своїй практиці (постанови від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та ін.) також послідовно дотримується позиції про протиправність будь-якого обмеження максимального розміру пенсій, призначених за Законом № 2262, крім випадків, прямо передбачених самим Законом №2262.

Посилання Відповідача на статтю 43 Закону №2262 щодо максимального розміру пенсії є некоректним, оскільки частина сьома цієї статті, яка встановлювала таке обмеження, визнана неконституційною. Подальші спроби законодавця відновити таке обмеження через Закон про Держбюджет чи інші акти суперечать принципу правової визначеності та обов`язковості рішень Конституційного Суду України. Обмеження суми підвищення внаслідок індексації 1500 гривнями, встановлене пунктом 3 Постанови №209, також є втручанням у розмір пенсії, гарантований спеціальним законом, оскільки індексація є складовою пенсійної виплати, спрямованою на підтримання її купівельної спроможності. Суд також критично оцінює посилання відповідача на можливість обмеження соціальних прав в умовах воєнного стану.

Стаття 64 Конституції України встановлює вичерпний перелік прав і свобод, які можуть бути обмежені.

Стаття 46 Конституції України, що гарантує право на соціальний захист, до цього переліку не входить.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо обмеження пенсії Позивача та неповного врахування індексації, передбаченої Постановою №209, при виплаті пенсії.

На підставі системного аналізу наведених норм законодавства, висновків Конституційного Суду України та практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії Позивача при виплаті індексації, передбаченої Постановою №209, є протиправними. Позивач має право на отримання пенсії з урахуванням індексації, встановленої Постановою №209, без застосування будь-яких обмежень максимальним розміром.

Щодо способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне, відповідно до статті 245 КАС України, визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2025 з урахуванням індексації, встановленої Постановою №209, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач є учасником бойових дій та відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованого пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням суми індексації; передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році"

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити нарахування та виплату з 01.03.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням суми індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження його величини максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 травня 2025 року.

Суддя Коморний О.І.