Рішення № 127548664, 19.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Справа № 640/17711/21 Провадження №ЗП/280/538/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропром Постач»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропром Постач» (далі - ТОВ «Електропром Постач», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23.12.2020 №2583 про накладення штрафу в сумі 85000,00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що участь позивача як ліцензіата, щодо якого розглядалось питання про застосування санкцій, на засіданні комісії НКРЕКП, є обов`язковою. Проте, відповідач не повідомив належним чином позивача про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбудеться 23.12.2020, позивач дізнався про слухання та оскаржувану постанову лише після її надходження на початку січня 2021 року. Ця обставина, на думку позивача, свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості взяти участь у процесі прийняття рішення. Таким чином, відповідач допустив порушення порядку прийняття рішення, які є суттєвими, внаслідок чого оскаржуване рішення необхідно визнати протиправним та скасувати. Зазначає, що позивач 09.12.2020 отримав копію Акту, за результатами позапланової перевірки від 24.11.2020 № 507 було усунуто усі порушення, проте на рішення про накладення штрафу це не вплинуло. Також зауважує, що відповідач при прийнятті рішень припустився вибірковості щодо прийняття рішень. Якщо ознайомитись з постановами про накладення штрафів на засіданні від 23.12.2021, не зрозумілий принцип поділу ліцензіатів, що порушили однакові вимоги ліцензійних умов, але отримали різні санкції, частина отримала попередження, частина штраф. Вважає, що такі дискримінаційні норми є порушенням прав ліцензіатітів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, 16.08.2021 надав до суду відзив (вх. №03-14/129409/21), в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Акт перевірки № 502 було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 26.11.2020 та листом від 26.11.2020 №12673/14/7-20 було направлено TOB «Електропром Постач». Відповідно до інформації з сайту Укрпошти, рекомендований лист від 26.11.2020 № 12673/14/7-20 (tracking відправлення 0305716335254) вручено адресату 16.12.2020. Зауважує, що позивачем листом від 16.01.2021 № 792/1-21 (вихідний № 01/03 від 14.01.2021) надало пояснення до Акту перевірки № 502 (в поясненні представник позивача робить посилання на Акт перевірки від 24.11.2020 № 507). Разом з цим, звертає увагу суду, що НКРЕКП листом від 18.12.2020 № 1062/26.1/6-20 повідомила керівників підприємств, зокрема позивача, про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП) яке мало відбутись 23.12.2020 о 10 год. 00 хв. Зазначений вище лист НКРЕКП направило на офіційну електронну пошту: postach@ukr.net. Отже, вважає, що позивач був проінформований заздалегідь про дату та час проведення засідання Комісії, на якому розглядалось питання щодо позивача. Таким чином. позивач мав змогу скористатись правом на участь у засіданні Комісії при розгляді питання порядку денного, яке стосувалось TOB «Електропром Постач». Разом з цим, наголошує, що позивач не скористався такою можливістю, та не виявив бажання прийняти участь у засіданні Регулятора, про накладення на нього штрафу. Вищезазначене повністю спростовує, на думку відповідача, безпідставні твердження позивача щодо порушення Регулятором його права щодо участі в засіданні. Щодо повноважень НКРЕКП на застосування стягнень, а також визначення їх розміру стверджує, що неподання ліцензіатами, зокрема, TOB «Електропром Постач» затверджених НКРЕКП форм звітності взагалі унеможливлює виконання Регулятором покладених на нього повноважень, відповідно до законодавства та, зокрема створює ризик щодо викривлення результатів моніторингу. Одночасно зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 (адміністративне провадження № К/9901/4877/21) зазначено, що «...якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП». Враховуючи вище викладене, Постанову від 23.12.2020 №2583 прийнято з урахуванням вимог ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на TOB «Електропром Постач», застосовано нижню граничну межу санкції відповідно до законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

14.03.2025 матеріали адміністративної справи №640/22274/19 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято справу №640/17711/21 (ЗП/280/538/25) до свого провадження, продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Електропром Постач» (код ЄДРПОУ 42798292) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.02.2019. Видами здійснення Товариством господарської діяльності згідно з КВЕД є: 35.14 Торгівля електроенергією (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 35.11 Виробництво електроенергії; 35.12 Передача електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.21 Виробництво газу; 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

На підставі постанови НКРЕКП від 18.11.2020 №2133 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, суб`єктами господарювання», посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 20.11.2020 №605, у період з 23.11.2020 по 24.11.2020 здійснено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Електропром Постач» за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 24.11.2020 №502.

За висновками позапланової невиїзної перевірки НКРЕКП установлено, що ТОВ «Електропром Постач» не дотрималось вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема:

Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 20.12.2019 №2897, а саме:

пункту 2.2. глави 2 у частині подання ліцензіатом форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом;

пункту 2.3 глави 2 у частині направлення форми звітності №3а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) на електронну пошту на адресу : zvit3m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг;

Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-НКРЕКП моніторинг постачання (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії2, затвердженої постановою НКРЕКП від 29.03.2019 №450, а саме :

пункту 2.1 глави 2 у частині обов`язку електропостачальника подавати до НКРЕКП форму звітності №3-НКРЕКП моніторинг постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом,

пункту 2.3 глави 2 у частині надсилання електропостачальником форми звітності №3-НКРЕКП моніторинг до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді на електронну адресу: monitoring_E@nerc.gov.ua.

Акт перевірки №502 від 24.11.2020 оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27.11.2020 та листом НКРЕКП від 26.11.2020 № 12673/14/7-20 було направлено TOB «Електропром Постач». Відповідно до інформації з сайту Укрпошти, рекомендований лист від 26.11.2020 № 12673/14/7-20 (tracking відправлення 0305716335254), вручено адресату 16.12.2020. Позивач отримання Акту позапланової перевірки також не заперечує.

Листом від 18.12.2020 № 1062/26.1/6-20 НКРЕКП повідомила керівників підприємств, зокрема ТОВ «Електропром Постач», про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП), яке мало відбутись 23.12.2020 об 10 год. 00 хв.

У результаті розгляду на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової невиїзної перевірки від 24.11.2020 №505 винесено спірну постанову від 23.12.2020 №2583, якою вирішено накласти штраф у розмірі 85000,00 грн на ТОВ «Електропром Постач» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови від 23.12.2020 №2583 відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано ТОВ «Електропром Постач» у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Кіровоградській області форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» за вересень 2020 та форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» за вересень 2020 року.

Листом від 16.01.2021 № 792/1-21 (вихідний № 01/03 від 14.01.2021) ТОВ «Електропром Постач» надало пояснення до Акту перевірки № 502.

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Положеннями статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;

2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;

3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;

5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;

6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.

Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.

Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими.

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Отже зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно частини 3 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За нормами підпункту 4 частини 4 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

Суд зазначає, що позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Електропром Постач» встановлено, що позивачем не подано до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді форму звітності №3-НКРЕКП за вересень 2020 року та до Відділу НКРЕКП у Кіровоградській області на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП за вересень 2020 року.

Постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» визначено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов`язані подавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форму звітності №3а-НКРЕКП - постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (далі - форма звітності №3а-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форми звітності №3а-НКРЕКП зазначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а- НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (затвердженій постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 (далі - Інструкція №3а-НКРЕКП). Форма звітності №3а-НКРЕКП-надсилається ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях на адресу: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу: zvit3m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №450 «Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов`язані подавати до НКРЕКП форми звітності, зокрема форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» (далі - форма звітності №3-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форм звітності №3-НКРЕКП зазначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-НКРЕКП-моніторинг постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» (далі - Інструкція №3-НКРЕКП), затверджених постановою НКРЕКП від 29.03.2019 №450.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 глави 2 Інструкції № 3-НКРЕКП-моніторинг електропостачальники щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають форму звітності №3-НКРЕКП моніторинг. Форма звітності №3-НКРЕКП-моніторинг надсилається до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді (у форматі «xls» або «xlsx» на адресу: monitoring_E@nerc.gov.ua.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП №2543 ТОВ «Електропром Постач» зобов`язано у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Кіровоградській області на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» за вересень 2020 року; до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Кіровоградській області на паперових носіях форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» за вересень 2020 року.

Пунктом 10.3 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок контролю), визначено, що у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

Також згідно із пунктом 10.8 Порядку контролю, ліцензіат зобов`язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та не пізніше десяти робочих днів після їх усунення надати до НКРЕКП письмовий звіт з належним чином завіреними копіями стверджуючих документів.

В даному випадку позивач не заперечує факт порушення ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання, в частині подання відповідної звітності, тому суд не з`ясовує це питання додатково, і вважає вказані обставини встановленими.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про те, що ТОВ «Електропром Постач» після отримання копії Акту за результатами позапланової перевірки від 24.11.2020 №505 було усунуто усі порушення, оскільки на час прийняття оскаржуваної постанови такі звіти не були подані, тому пунктом 2 постанови від 23.12.2020 №2583 ТОВ «Електропром Постач» у строк до 25 січня 2021 року зобов`язано надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Кіровоградській області форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» за вересень 2020 та форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» за вересень 2020 року.

Також позивачем з моменту винесення акту позапланової невиїзної перевірки №505 24.11.2020 до дати прийняття оскаржуваної постанови від 23.12.2020 №2583 «Про накладання штрафу на ТОВ «Електропром Постач» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» не надано пояснень чи обґрунтувань щодо виявлених порушень.

Зважаючи на те, що позивач здійснює діяльність з виробництва електричної енергії, відповідачем накладено на ТОВ «Електропром Постач» штраф відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреційних повноважень НКРЕКП та пропорційності санкцій:

«35. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

36. Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

37. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

41. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

42. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

43. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

47. Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85000,00 грн до 1700000,00 грн.

49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

50. В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

76. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

77. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення ТОВ … та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.»

Стосовно посилання позивача на те, що відповідач при прийнятті рішень припустився вибірковості, щодо прийняття рішень суд наголошує, що постанову від 23.12.2020 №2583 прийнято відповідачем з урахуванням вимог статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на TOB «Електропром Постач», застосовано нижню граничну межу санкції відповідно до законодавства.

В зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення та застосування до позивача штрафних санкцій за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропром Постач» (25001, м. Кропивницький, вул. Святослава Хороброго, буд.1А, код ЄДРПОУ 42798292) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак