Рішення № 12754841, 06.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р.Справа № 08/39-38. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропанхім", с. Голишів Луцького району до відповідача: фермерського господарства "Гримікс", смт. Любешів про стягнення 37602 грн. 89 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Данильчук А.О. –представник (дов. №69 від 28.05.2010р.)

від відповідача: не з’явились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Гримікс" 37602,89 грн., в тому числі 36390 грн. заборгованості по оплаті відпущених на виконання умов укладених між сторонами договорів №25/05/10 від 25.05.2010р. та №04/05/10 від 11.06.2010р. в травні-червні місяцях 2010 року товарно-матеріальних цінностей, 766,13 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та порушення термінів розрахунків (за період прострочки платежів з 03.08.2010р. по 15.11.2010р. та з 02.10.2010р. по 15.11.2010р.), 298,39 грн. суми інфляційних та 148,37 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 03.08.2010р. по 15.11.2010р. та з 02.10.2010р. по 15.11.2010р. згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача надавши суду витребувані останнім документи, пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об’ємі поклавши при цьому на ФГ "Гримікс" обов’язок відшкодування товариству "Агропанхім" понесених останнім у зв’язку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу). В обґрунтування пред’явленого до відповідача позову представник позивача посилається на укладення між сторонами договорів купівлі-продажу, відпуск ТзОВ "Агропанхім" на виконання їх умов ФГ "Гримікс" товарно-матеріальних цінностей, отримання товарів відповідачем та непроведення останнім при цьому належних розрахунків спрямованих на їх оплату, виникнення у зв’язку з цим заборгованості в сумі 36390 грн.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 22.11.2010р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ФГ "Гримікс" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: смт. Любешів, вул. Лісна, 1, рекомендованою кореспонденцією та була вручена останньому 29 листопада 2010 року про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 19).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, маючи достатньо часу на ознайомлення з матеріалами справи, підготовку відповідних пояснень та заперечень, не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ФГ "Гримікс" не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2010 року та 11 червня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропанхім", с. Голишів Луцького району та фермерським господарством "Гримікс", смт. Любешів було укладено договори купівлі-продажу відповідно за №25/05/10 та №04/05/10 у відповідності до умов котрих товариством "Агропанхім" було взято на себе зобов’язання щодо відпуску (передачі у власність) відповідачу мінеральних добрив, засобів захисту рослин та мікродобрив в обумовлених між сторонами асортименті та кількості.

На виконання умов зазначених договорів позивачем згідно видаткових накладних №РН-00360 від 25.05.2010р. на суму 33550 грн. та №РН-00464 від 11.06.2010р. на суму 2840 грн. було відпущено фермерському господарству "Гримікс", а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 36390 грн.

Одержання товарно-матеріальних цінностей визначеною вартістю господарством "Гримікс" здійснювалось через уповноваженого представника останнього –Михайлюка Григорія Олексійовича згідно виписаних ФГ "Гримікс" на його ім’я довіреностей №25 від 25.05.2010р. та №14 від 10.06.2010р.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього в судовому засіданні оригіналами зазначених видаткових накладних та довіреностей (а.с. 10, 11).

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. №293/1318 (із наступними змінами і доповненнями), а також з листом Міністерства фінансів України від 31.10.2000р. №053-29151 "Про використання довіреностей приватними підприємцями" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ –накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що зазначені накладні на відпуск товариством "Агропанхім" відповідачу, а також довіреності на отримання ФГ "Гримікс" від позивача товарно-матеріальних цінностей містять всі визначені чинним законодавством обов’язкові реквізити, в повному об’ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх згідно умов підписаних договорів купівлі-продажу №25/05/10 від 25.05.2010р. та №04/05/10 від 11.06.2010р. у період травня-червня місяців 2010 року господарських операцій.

Згідно п.п. 5.1, 5.3 договору №25/05/10 від 22.05.2010р. відповідач зобов’язувався проводити розрахунки по даному договору в готівковій та безготівковій формах шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 01.10.2010р.

Пунктом 5.1 договору №04/05/10 від 11.06.2010р. було визначено обов’язок відповідача провести розрахунки з позивачем по оплаті переданих товарно-матеріальних цінностей в готівковій та безготівковій формах шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 02.08.2010р.

Проте ФГ "Гримікс" взяті на себе згідно договорів купівлі-продажу №25/05/10 від 25.05.2010р. та №04/05/10 від 11.06.2010р. зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодами) не виконало, вартість останнього не оплатило у зв’язку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувало товариству з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" 36390 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених в травні-червні місяцях 2010 року мінеральних добрив та засобів захисту рослин 36390 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори купівлі-продажу предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами змінені чи розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу мінеральних добрив, отримання їх фермерським господарством "Гримікс" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості 36390 грн.

Сума заборгованості 36390 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на час розгляду справи в суді у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктами 7.1 договорів №25/05/10 від 25.05.2010р. та №04/05/10 від 11.06.2010р. сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасного розрахунку покупцем за відвантажений продавцем товар, згідно видаткових накладних, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладені положення договорів та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих мінеральних добрив позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 36390 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ФГ "Гримікс" пені в загальному розмірі 766,13 грн., нарахованої за період прострочки платежів з 03.08.2010р. по 15.11.2010р. та з 02.10.2010р. по 15.11.2010р.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В даному випадку сторони у п.п. 7.1 договорів №25/05/10 від 25.05.2010р. та №04/05/10 від 11.06.2010р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договорів щодо строків оплати вартості товару. Зазначені договори недійсними чи зміненими, зокрема, в частині п.п. 7.1, не визнавались. Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірними зобов’язаннями.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми пені 766,13 грн. господарський суд вважає, що останні підставні, штрафні санкції нараховані у відповідності до положень чинного законодавства та умов укладених між сторонами договорів, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення в повному об’ємі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочки платежів з 03.08.2010р. по 15.11.2010р. та з 02.10.2010р. по 15.11.2010р. було нараховано відповідачу 298,39 грн. суми інфляційних та 148,37 грн. трьох процентів річних.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані в межах умов укладених між сторонами договорів, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в повному об’ємі за рахунок ФГ "Гримікс".

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546-550, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Гримікс" (смт. Любешів, вул. Лісна,1, р/р 260053012902 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 303398, код ЄДРПОУ 35298132) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" (Луцький район с. Голишів, вул. Садова, 82, р/р 260094575 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Луцька, МФО 303569, код ЄДРПОУ 32930399) 36390 грн. заборгованості, 766,13 грн. пені, 298,39 грн. суми інфляційних нарахувань та 148,37 грн. трьох процентів річних, а всього 37602,89 грн., 376,03 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В.А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

06.12.2010р.