Рішення № 12754723, 24.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2010 р. Справа № 01/137-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС - 2000», м.Київ до приватного підприємства «КМ-Дистриб’ютор», м.Луцьк

про стягнення 15694,54 грн.

                              Суддя І.О.Якушева

за участю представників:

від позивача: Козак А.Ю. –адвокат (дов. від 05.11.2010р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 15694,54 грн., з них: 14290,88 грн. заборгованості за переданий на підставі видаткових накладних № ТА-0000510 від 05.03.2009р., № ТА-0000836 від 01.04.2009р., № ТА-0001142, № ТА-0001144, № ТА-0001145 від 27.04.2009р. товар, 1205,15 грн. пені за період з 14.04.2010р. по 01.10.2010р., 198,51 грн. процентів річних за період з 14.04.2010р. по 01.10.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, крім цього просить стягнути з відповідача 1000 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців місцем державної реєстрації приватного підприємства «КМ-Дистриб’ютор» є: м.Луцьк, вул.Д.Галицького, 8/13.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи підтверджується повідомленням №4301029524100.

Проте ухвала суду від 12.11.2010р. про призначення розгляду справи на 24.11.2010р., надіслана відповідачу за вказаною вище адресою, повернулась з поштовою відміткою «За зазначеною адресою не значиться».

Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланий судом за місцем державної реєстрації і повернутий органом зв’язку з позначкою «За зазначеною адресою не значиться» з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Згідно з п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами за відсутності відповідача, повідомленого за місцем його державної реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС - 2000»на підставі видаткових накладних № ТА-0000510 від 05.03.2009р., № ТА-0000836 від 01.04.2009р., № ТА-0001142, № ТА-0001144, № ТА-0001145 від 27.04.2009р. передало приватному підприємству «КМ-Дистриб’ютор»товару на загальну суму 17390,88 грн.

Відповідач оплату товару провів частково - на суму 3100 грн.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 14290,88 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

В даному випадку між сторонами у справі виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу шляхом підписання накладної на відпуск товару, як це передбачено п. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов’язок по оплаті в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату шляхом надіслання претензії № 13/04 від 06.04.2010р.

Факт надіслання претензії № 13/04 від 06.04.2010р. підтверджується фіскальним чеком від 07.04.2010р.

Відповідач в добровільному порядку вимоги позивача про оплату суми заборгованості не задовольнив, заборгованості не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що відповідач у строки визначені ст.530 Цивільного кодексу України вартості, отриманого товару не оплатив, позовна вимога про стягнення з нього 14290,88 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, з нього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 198,51 грн. процентів річних за період з 14.04.2010р. по 01.10.2010р.

Відповідно до п.1 ст. 546, п.1 ст.549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.          

          Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

З матеріалів та обставин справи вбачається, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

          Доказів на підтвердження укладення між ТзОВ «ТАУРУС - 2000»і ПП «КМ-Дистриб’ютор» угоди купівлі-продажу шляхом складення і підписання єдиного письмового документа у формі договору сторонами не подано.

          За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача 1205,15 грн. пені відсутні.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 статті 44 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в поряду, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Факт оплати позивачем витрат за послуги адвоката підтверджується платіжним дорученням № 851 від 08.11.2010р.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід також покласти інші судові витрати по справі: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, п.1 ст. 547, ст.ст.549, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Законом України «Про адвокатуру», ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «КМ-Дистриб’ютор»(м.Луцьк, вул. Д.Галицького, 8/13, код ЄДРПОУ 36347520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС - 2000»(м.Київ, вул.Шепелєва, 2, код ЄДРПОУ 30470184) 14290 грн. 88 коп. заборгованості, 198 грн. 51 коп. процентів річних, 1 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 144 грн. 39 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 217 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 1205 грн. 15 коп. пені відмовити.

Суддя                                                                                                              І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 26.11.2010р.