Рішення № 12754571, 29.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 листопада 2010 р. Справа 2/177-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс-М" юридична адреса: 04073, м.Київ, пр-т Московський, буд.21; адреса для листування: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, буд. 10-Г, оф.23

до: Державного підриємства "Бджільнянський спиртовий завод" 23840, Вінницька область, Теплицький район, с.Бджільна, вул.Радянська, 53

про стягнення 44 609,76 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Богуш М.К. - за довіреністю;

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ТОВ "Транссервіс-М" до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" про стягнення 44 609,76 грн. заборгованості за оренду залізничних цистерн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. порушено провадження у справі № 2/177-10 та призначено засідання на 03.11.10 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.11.10 р. розгляд справи відкладено до 29.11.10 р.

29.11.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомленя про вручення поштового відправлення № 20261298 від 14.10.10 р.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссервіс-М" (Суборендодавець) та Державним підприємством "Бджільнянський спиртовий завод" (надалі - Суборендар) укладено договір суборенди №АР 09-02 (надалі-Договір).

Згідно п.1.1. Договору Суборендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування рухомий склад, залізничні цестерни, у кількості одиниць згідно актів прийому-передачі.

Пунктом 3.3.3. Договору передбачено обов"язок Суборендаря своєчасно й у повному обсязі вносити Суборендодавцю орендну плату.

Відповідно до п.4.3. Договору оплата оренди проводиться щомісяця, на основі виставлених рахунків Суборендодавця, не пізніше 5-ти банківських днів з початку наступного місяця оренди.

На виконання умов Договору позивачем були виставлені рахунки на основі підписаних та скріплених печатками обох сторін актів виконанихробіт, а саме:

1. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг)№ ОУ- 0000016 від 28 лютого 2009 року на суму 7980,00 грн..

2. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 від 31 березня 2009 року на суму 13020,00 грн.

3. Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № ОУ- 0000041 від 30 ківтня 2009 року на суму 10 080,00 грн.

4. Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000045 від 31 травня 2009 року на суму 22050,00 грн.

5. Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № ОУ- 0000060 від 30 червня 2009 року на суму 27300,00 грн.

6. Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № ОУ- 0000071 від 31 липня 2009 року на суму 22050,00 грн.

22.10.10 року між ТОВ "Транссервіс" та Державним підприємством "Бджільнянський спиртовий завод" складено та обопільно підписано акт звірки взаємних розрахунків, що є доказом визнаня відповідачем заборгованості по орендній платі в сумі 36480,00 грн.

Таким чином заборгованість по орендній платі складає 36480,00 грн.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення 1250,03 грн. - 3 % річних за період з 06.08.2009 р. - 27.09.2010 року, та 3100,80 збитків від інфляції за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року та пеню у розмірі 3778,93 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом позивач свої зобов’язання згідно Договору виконав повністю, доказом чого є акти здачі-приймання робіт (надання послуг), що знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 36480,00 грн.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.3. Договору, у випадках несвоєчасної сплати суми орендної плати, Суборендар зобов"язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент утворення боргу від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 1250,03 - 3% річних за період з 06.08.2009 - 27.09.2010 року стверджується розрахунком та іншими доказами в матеріалах справи, а тому підлягає задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що представником позивача було неправильно обраховано суму збитків від інфляції за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року, суд дійшов висновку про часткове задоволення даної вимоги в сумі 2933,45 грн.

Згідно з ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3778,93 грн. стверджуються договором, розрахунком та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача та відповідача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства всього в сумі 44 442,41 грн.:

36480,00 - сума основного боргу;

1250,03 - 3% річних;

3778,93 - пеня;

2933,45- інфляційні збитки.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (23840, вул. Радянська, 53, с. Бджільна, Тепицького району, Вінницької області код ЄДРПОУ 05459140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс-М" (юридична адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 21, код ЄДРПОУ 33100947) 36 480,00 - заборгованості по орендній платі, 1250,03 - 3% річних, 3778,93 пені, 2933,45 інфляційних збитків, 444,42 грн. державного мита та 235,11 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 грудня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 ,3 - позивачу юридична адреса: 04073, м.Київ, пр-т Московський, буд.21; адреса для листування: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, буд.10-Г, оф.23

4- відповідачу 23840, Вінницька область, Теплицький район, с.Бджільна, вул.Радянська, 53