Рішення № 12754560, 22.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2010Справа №2-23/1616-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансоптімал» (98312, АР Крим, м.Керч, вул. Фурманова, 12)

До відповідача Worldwide Shipping Lines Company S.A. (Republic of Liberia, Country of Monsterado, Monrovia, Broad street 80)

про стягнення 126743,43 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Петросенко І.М., представ. за довір. б/н від 17.09.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 126743,43 грн. Крім того, ТОВ «Трансоптімал» просить суд стягнути з Worldwide Shipping Lines Company S.A. судові витрати.

          Позовні вимоги мотивовані несплатою портового збору та послуг по морському агентуванню судна «FAYLINN» (прапор – Коморські острови), судновласником якого є відповідач.

          В судовому засіданні 22.11.2010р. представник позивача надав письмові пояснення до позовної заяви та уточнення позовних вимог згідно яких просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15899,62 долара США в гривньовому еквіваленті по курсу НБУ на день винесення рішення, а також судові витрати шляхом звернення стягнення на судно «FAYLINN», яке належить відповідачу.

Відповідач у судові засідання 20.09.2010р. та 22.11.2010р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

Компанія Worldwide Shipping Lines Company S.A. (Судновласник) номінірувала (замовила) Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансоптімал» агентування судна «FAYLINN».

          22 квітня 2005 року судно «FAYLINN» (прапор - Коморські острови) пришвартувалось до причалу ДП ВКП «Залив-Порт» ВАТ «Суднобудівельний завод «Залив» порт Керч.

Судно до теперішнього часу знаходиться біля причалу ДП ВКП «Залив-Порт», яке продовжує нараховувати причальний збір і виставляти рахунки Позивачу.

          Впродовж 2005 року відповідач здійснював розрахунки, перераховуючи відповідні платежі за надані послуги на рахунок позивача.

          З січня 2006 року відповідач став затримувати розрахунки, на численні звернення позивача не відповідав.

Згідно дисбурсментського рахунку, виставленого позивачем, заборгованість відповідача становить 15899,62 долара США, у тому числі: причальний збір, витрати за спожиту електроенергію, агентська винагорода, банківські витрати та поштові витрати.

          Позивач з врахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15899,62 долара США в гривньовому еквіваленті по курсу НБУ на день винесення рішення, а також судові витрати шляхом звернення стягнення на судно «FAYLINN», яке належить відповідачу.

          Відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

          Питанню визначення можливості розгляду справ за участі нерезидентів присв'ячений п. 1 Рекомендацій Вищого господарського суду України N04-06/159 від 09.11.2009р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій», в якому зазначено, що правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

          Загальні принципи регулювання правовідносин, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні встановлюються положеннями Закону України (Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

          Згідно ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

          Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

          На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду Господарським судом АР Крим.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Головним національним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини в сфері торговельного мореплавства є відповідний Кодекс торговельного мореплавства.

Правовідносини між сторонами унормовані ст.ст. 117-118 Кодексу торговельного мореплавства, якими встановлено, що морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за впорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Судновласник або інший довіритель зобов'язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Також, відповідно до вимог ст. 84, 85 Кодексу торговельного мореплавства України в морському торговельному порту стягуються портові збори, розмір і порядок яких встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 1544 від 12.10.2000 р.

Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України в морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 "Про портові збори" відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України затверджено Положення про портові збори.

Згідно п. 1 Положення портові збори справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Пунктом 2 Положення передбачено, що сплата портових зборів у портах здійснюється до виходу судна з порту.

За приписами ст.ст. 116–118 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов’язуються надавати в галузі торговельного мореплавства послуги, плата за які встановлюється Міністерством транспорту України, а судновласник або іншій довіритель зобов’язаний відшкодувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

Відповідно до п.1 Положення «Про збори та сплату за послуги, що надаються морським судам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 №214 збори та плата (лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання руху суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода) справляється у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

В дисбурсментському рахунку від 23.10.2009р., який направлений позивачем (Агентом) до відповідача (Судновласника) вказано основні витрати, пов'язані з перебуванням морського судна в порту Керч: причальний збір за чотири роки, спожита електроенергія та агентська винагорода.

Відповідно до наведеним вимог законодавства судновласнику окрім рахунку направлено розшифровка та підтвердження витрат.

          Загальна сума підтверджених витрат згідно несплаченого дисбурсментського рахунку становить 15899,62 долара США, які позивач просить стягнути по курсу НБУ на час винесення рішення.

Як вбачається з пояснень позивача, специфіка морського міжнародного агентування полягає в тому, що згідно морських звичаїв, які є джерелом права, укладення договорів здійснюється здебільшого шляхом телексного повідомлення судновласником морського агента, який дії в Керченській протоці або засобами електронної пошти. Зміст таких повідомлень стосується тільки характеристик судна, які с необхідними для сплати канальних, лоцманських, портових та інших обов'язкових зборів.

          Частинами 3, 4, 6 ст.4 Господарського процесуального кодексу передбачено, що якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Згідно п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Доказом існування та укладення відповідної угоди є перерахування грошових коштів компанією Worldwide Shipping Lines Company S.A. на користь позивача в 2005 році.

Відповідно до вимог ст. 348 Кодексу торговельного мореплавства Судновласник відповідає за своїми зобов'язаннями майном, що йому належить, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

          Черговість задоволення морських вимог, в залежності від пріоритету наведено в ст. 358 КТМ України. Цією статтею передбачено, що вимоги про сплату наданих у порту послуг прирівнюються відповідно до вимог пункту 7 або 8 залежно від того, з якого майна вони відшкодовуються.

Згідно ст. 359 КТМ вимоги, зазначені в пунктах 1-7 статті 358 цього Кодексу, підлягають переважному відшкодуванню з вартості судна.

Оскільки станом на 22.11.2010р. офіційний курс НБУ складав 7,9377грн. за один долар США, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 126206,41грн. (15899,62 долара х 7,9377грн.).

          Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 22.11.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Worldwide Shipping Lines Company S.A. (Republic of Liberia, Country of Monsterado, Monrovia, Broad street 80, Bank of New York, New York, USA, Acct. №640-0121-112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансоптімал» (98312, АР Крим, м.Керч, вул. Фурманова, 12, п/р 26009301392692 в Керченській філії ЗАТ «Промінвестбанк», МФО 324548, ЗКПО 01125554) заборгованість в сумі 126206,41грн., 1267,43грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на судно «FAYLINN».

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.