Рішення № 127540334, 22.05.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/165/25

Провадження №2/951/124/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем 04.01.2022 було укладено в електронній формі кредитний договір №102702830, відповідно до пункту 2.1. якого кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надав відповідач з метою отримання кредиту. Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у пункті 2.1. кредитного договору. 16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №16072024, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №160722024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1450,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Крім того, між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем 19.10.2021 укладено кредитний договір №14546-10/2021, відповідно до пункту 1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить пункт 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 13.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9560,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5560,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

31.12.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3298114987/761234, відповідно до пункту 1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором, та згідно пункту 1.4 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить пункт 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 12.08.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12082022, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 12.08.2022 до договору факторингу №12082022 від 12.08.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8700,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4700,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх використання, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в загальній сумі 35710,00 грн, яку в добровільному порядку відповідач повертати відмовляється.

За таких підстав, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості:

за кредитним договором №102702830 в розмірі 17450,00 грн, з яких:

-5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

-11000,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 1450,00 грн заборгованість за комісією;

за кредитним договором №14546-10/2021 в розмірі 9560,00 грн, з яких:

- 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 5560,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №3298114987/761234 в розмірі 8700,00 грн, з яких:

- 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 4700,00 грн сума заборгованості за відсотками,

та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 24.04.2024 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

22.04.2025 представником відповідача адвокатом Сумцовою О.В. подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

В обгрунтування відзиву представником позивача зазначено, що відповідачем дійсно було взято декілька кредитів в кредитних організаціях з метою покриття витрат на лікування, однак після завершення лікування відповідачем було погашено всю наявну кредитну заборгованість з урахуванням нарахованих відсотків. Понад три роки відповідач не отримувала жодних повідомлень від кредитних організацій про сплату боргу та відсотків за кредитними договорами.

Також покликалася на те, що позивачем не надано доказів, що вказані кошти надходили саме на картковий рахунок ОСОБА_1 , зокрема, не надано доказів, що підтверджують факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами за вищевказаними договорами.

Стосовно стягнення заборгованості за договором №102702830 від 04.01.2022, представником відповідача зазначено, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яку саме суму і коли отримав відповідач, також не підтверджена сума заборгованості, враховуючи, що сума для повернення складає 17450,00 грн, проте вона не підтверджується ні кредитним договором, ні розрахунками до нього, так як згідно розрахунку заборгованості заборгованість по договору складає 8700,00 грн. Також вказала на безпідставність вимог позивача про стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам, які нараховані поза межами строку кредитування, так як нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування (19.01.2022) суперечить положенням статті 1048 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №14546-10/2021 від 19.10.2021, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яку саме суму і коли отримав відповідач, також не підтверджена сума заборгованості. Надані позивачем заяви і розрахунки про продовження терміну вказаного договору а саме: Додаткова угода № 3 від 17.11.2021 року, Додаткова угода № 3 від 30.11.2021 року, Додаткова угода № 3 від 15.12.2021 року, Додаткова угода № 3 від 04.01.2022 року не підписані жодною стороною.

Крім того, за останньою додатковою угодою №3 від 04.01.2022 погоджено строк дії договору до 10.01.2022, а суму заборгованості згідно наданого розрахунку вказано 5160,00 грн. Представник відповідача звертає увагу, що зазначена позивачем сума для повернення у розмірі 9560,00 грн не підтверджується ні кредитним договором, ні розрахунками до нього (той розрахунок, який надає позивач, сформований ним самим, а не ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» і він не погоджений з відповідачем, тому не може бути належним доказом у справі), та нарахування процентів за користування кредитом після 10.01.2022 суперечить положенням статті 1048 ЦК України, а тому такі вимоги позивача є безпідставними.

Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 3298114987/761234 від 31.12.2021 представник відповідача зазначила, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яку саме суму і коли отримав відповідач, також не підтверджена сума заборгованості, враховуючи, що позивач зазначає, що просить стягнути з відповідача тіло кредиту в розмірі 4000,00 гривень, проценти за користування кредитом 900,00 грн (вказані суми зазначені і в Додатку 1 до договору (розрахунку до вказаного кредитного договору). Тобто сума заборгованості згідно наданого розрахунку становить 4900,00 грн. З огляду на що, заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 8700,00 грн не підтверджується ні кредитним договором, ні розрахунками до нього (той розрахунок, який надає позивач, сформований ним самим, а не ТОВ «КУ «ЄКГ», не погоджений з відповідачем, тому не може бути належним доказом у справі), також нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування (29.01.2022) суперечить положенням статті 1048 ЦК України, а тому вимоги позивача а цій частині вважає безпідставними.

Стосовно долучених позивачем до позовної заяви договорів факторингу, як на підставу набуття права грошової вимоги до відповідача, представник відповідача зазначила, що позивачем не надано реєстрів прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договорів факторингу, а також доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.

Також у відзиві на позовну заяву, представник відповідача категорично не погодилася з заявленою позивачем заборгованістю за комісією згідно договору № 102702830 від 04.01.2022, виходячи з того, що положення спірного кредитного договору про сплату відповідачем на користь позивача комісій є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. На підставі наведеного, позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 1450,00 грн представник відповідача вважає необґрунтованими.

Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву покликалася на пропуск строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за спірними договорами, а тому просила застосувати строки позовної давності.

З огляду на наведене, просила відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати (а.с. 132-139).

Ухвалою суду від 24.04.2025 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 12.05.2025.

09.05.2025 представником позивача подано до суду письмові пояснення, у яких стосовно доводів відповідача щодо перерахування кредитних коштів, позивач повідомив, що відповідно до умов кредитного договору та договору позики, кошти надано відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачем при реєстрації на сайті первісного кредитора. Зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично не заперечує факт отримання кредитних коштів відповідно до кредитних договорів. Зокрема, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок відповідачу не належить. Так, заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, так як останній має повний доступ до таких даних. Водночас відповідач у відзиві на позов не заперечує факт отримання кредитних коштів, а лише посилається на відсутність доказів, які б це підтверджували.

З приводу доводів представника відповідача про те, що позивачем не доведено право переходу до нього грошової вимоги, представник позивача зазначив, що до позовної заяви ним долучені всі необхідні документи на підтвердження факту укладення та виконання договорів факторингу, у зв`язку з чим позивачем доведено набуття ним права грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, представник позивача покликався на те, що договори факторингу були укладені 16.07.2024, 13.01.2023, 12.08.2022, а тому строк позовної давності починає обраховуватися з моменту відступлення права грошової вимоги. З огляду на вказане, у зв`язку із зверненням до суду у лютому 2025 року, строк пред`явлення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» пропущений не був. Також вказав, що загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків позовної давності свідчить, що їх перебіг, який відбувається в період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. На підставі викладеного, вказав на відсутність підстав вважати, що строк пред`явлення позовних вимог був пропущений позивачем.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача зазначив, що понесені витрати мають бути підтверджені документально та доведені належними доказами. Відповідачем не надано суду копії договору про надання правничої допомоги з додатками, акту приймання-передачі послуг, копії квитанції про оплату послуг. Крім цього, матеріали відзиву на позовну заяву не містять доказів понесення витрат на правничу допомогу. Також зазначив, що вартість правничої допомоги у сумі 6000,00 грн з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву на позовну заяву є неспівмірним.

З огляду на викладене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (а.с. 151-158).

Ухвалою суду від 12.05.2025 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 22.05.2025.

21.05.2025 представником відповідача - адвокатом Сумцовою О.В. подано заперечення (на відповідь на відзив), у яких представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, покликаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання та користування відповідачем кредитними коштами. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 166-168).

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у письмових поясненнях просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник відповідача адвокат Сумцова О.В. у заяві від 12.05.2025 справу просила розглянути без її участі та без участі відповідача, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі, як і в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат. Просила стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу, вказавши, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть долучені до справи протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) здійснює розгляд справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит за №102702830 (індивідуальна частина) (далі Договір) (а.с. 8-12).

Згідно пункту 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 04.01.2022. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 19.01.2022 (пункти 1.2-1.4 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 1450,00 грн, яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1).

Проценти за користування кредитом становлять 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 Договору).

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в пункті 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в пункті 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною пунктом 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною у пункті 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених пунктом 2.3 Договору (підпункт 2.2.1 пункту 2.1 Договору).

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених пунктом 2.2.3 Договору (пункт 2.2.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «МІЛОАН» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «МІЛОАН» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «МІЛОАН» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «МІЛОАН» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника (пункт 6.2 Договору).

Відповідач ОСОБА_1 , приймаючи пропозицію ТОВ «МІЛОАН» про укладення кредитного договору, також погодилася з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтвердила, що вона: ознайомлена, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «МІЛОАН» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «МІЛОАН», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил; він не є військовослужбовцем (пункт 6.3 Договору).

Укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (пункт 6.4. Договору).

Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5. Договору).

Згідно з Додатком №1 до договору про споживчий кредит за №102702830 від 04.01.2022 (Графік платежів за договором), сторонами погоджено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту: кредит 5000,00 грн строком на 15 днів, проценти за користування кредитом 2250,00 грн, комісія за надання кредиту 1450,00 грн, загальна вартість кредиту 8700,00 грн, реальна річна процента ставка 71345146,00% (а.с. 12 зворот).

Додатком №2 до договору про споживчий кредит за №102702830 від 04.01.2022 є паспорт споживчого кредиту, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в кредитному договорі (а.с. 13).

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 5000,00 грн підтверджено платіжним дорученням № 37603838 від 04.01.2022 про перерахування ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 102702830 (а. с. 14).

16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 84-88).

Згідно з пунктом 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

За змістом пункту 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

16.07.2024 ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено та підписано акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 (а.с. 18).

Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 до Договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, який підписаний сторонами та скріплений печатками, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102702830 від 04.01.2022 в сумі 17450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1450,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 92-93).

У складеному ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованості йдеться про те, що за кредитним договором №102702830 від 04.01.2022 за період з 04.01.2022 по 23.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» складає 17450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1450,00 грн сума заборгованості за комісією (а.с. 20).

Також, 19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 (далі Договір №14546-10/2021, а.с. 28).

Згідно з пунктом 1.1 Договору №14546-10/2021, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору №14546-10/2021, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 17.11.2021.

Пунктом 1.3 Договору №14546-10/2021 передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 365% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,00% (процентів) на добу.

Відповідно до пункту 1.7 Договору №14546-10/2021, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua/.

Згідно з пунктом 2.1 Договору №14546-10/2021 сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

У разі недотримання умов встановлених пунктом 1.4 цього Договору та/або в разі пролонгації кредиту нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами відповідно до пункту 1.3 цього Договору, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору (пункт 2.3 Договору №14546-10/2021).

За змістом пункту 2.5 Договору №14546-10/2021 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 4.3 Договору №14546-10/2021 у разі якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в пункту 1.2 цього договору та/або в додатках до цього договору, проценти передбачені в пункті 2.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.

Згідно з пунктом 6.1 Договору №14546-10/2021 цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням цього договору, клієнт підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (пункт 6.8 Договору №14546-10/2021).

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 визначено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 29).

Вказаний договір про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаток №1 до нього підписаний ОСОБА_1 її електронним підписом 0601.

Відповідно до Заявки від 17.11.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 14 днів, тобто до 30.11.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5200,00 грн (а.с. 35).

Вказані Заявка та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 її електронним підписом W0601.

Відповідно до Заявки від 30.11.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 14 днів, тобто до 13.12.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5160,00 грн (а.с. 31).

Вказані Заявка та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 її електронним підписом W0305.

Відповідно до Заявки від 15.12.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 7 днів, тобто до 21.12.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5260,00 грн (а.с. 32).

Вказані Заявка та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 її електронним підписом W9698.

Відповідно до Заявки від 22.12.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 14 днів, тобто до 04.01.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5260,00 грн (а.с. 33).

Вказані Заявка та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 її електронним підписом W0594.

Відповідно до Заявки від 04.01.2022 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 та Додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 7 днів, тобто до 10.01.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5160,00 грн (а.с. 39).

Вказані Заявка та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 її електронним підписом W0709.

19.10.2021 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за дорученням ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» здійснило переказ коштів в розмірі 4000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі i-PAY 115067998, про що свідчить лист за №2919_250402135243 від 02.04.2025 (а.с. 159).

13.01.2023 між TOB «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 13012023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних в Реєстрі боржників (а.с. 103-107).

Згідно з пунктом 1.1 Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

За змістом пункту 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

13.01.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено та підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №13012023 від 13.01.2023 (а.с. 43).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №14546-10/2021 від 19.10.2021 в сумі 9560,00 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5560,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 111-112).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №14546-10/2021 від 19.10.2021 становить 9560,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5560,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 45-48).

31.12.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3298114987/761234 (далі Кредитний договір, а.с. 54).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить розділ 7 Кредитного договору: реквізити та підпис сторін.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в межах суми 4000,00 грн, зазначеної клієнтом в заявці, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 29.01.2022, що зазначено у пункті 1.2 Кредитного договору.

Згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Пунктом 1.6 Кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка для продукту «Миттєва позика» становить 2,5 % на добу, для продукту «Дрібні покупки» - 3,5 % на добу.

За змістом пункту 2.4 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору, цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Окрім вказаного договору, відповідач підписала своїм електронним підписом відповідача з ідентифікатором R98846 додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 2951814561/636216, яким узгоджено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 55).

12.08.2022 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №12082022, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 113-117).

Згідно пункту 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно пункту 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

12.08.2022 ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено та підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №12082022 від 12.08.2022 (а.с. 59).

Відповідно до Реєстру боржників від 12.08.2022 до Договору факторингу №12082022 від 12.08.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №3298114987/761234 від 31.12.2022 до ОСОБА_1 в сумі 8700,00 грн., з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4700,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 60).

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №3298114987/761234 від 31.12.2021, складеним ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованість ОСОБА_1 складає 8700,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4700,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 61).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частинами першою-четвертою та пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи:

Договір про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Z42947.

Договір про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 0601.

Кредитний договір №3298114987/761234 від 31.12.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора R98846.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення вищевказаних кредитних договорів, шляхом проставляння електронних цифрових підписів сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав, суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 04.01.2022 було укладено кредитний договір №102702830 в електронній формі, між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 19.10.2021 було укладено договір про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 в електронній формі, між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 31.12.2021 було укладено кредитний договір №3298114987/761234 в електронній формі.

З огляду на викладене, на підставі укладених сторонами договорів в електронній формі, які вважаються такими, що укладені у письмовій формі, у сторін цих договорів відповідно до приписів статті 11ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитних договорів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

У відповідності до вимог статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача:

- за Договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 відповідно до Договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024, витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, платіжної інструкції №366 від 19.07.2024,

- за Договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 відповідно до Договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №13012023 від 13.01.2023, витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, платіжної інструкції №19284 від 17.01.2023,

- за кредитним договором №3298114987/761234 від 31.12.2021 відповідно до Договору факторингу №12082022 від 12.08.2022, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №12082022 від 12.08.2022, витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12082022 від 12.08.2022, платіжного доручення №18618 від 15.08.2022.

Так, стаття 525ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

22.04.2025 представником відповідача адвокатом Сумцовою О.В. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач, визнаючи факт укладення нею спірних кредитних договорів протягом 2021-2022 років, не погоджувалася із сумою нарахованих відсотків та строком нарахування відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, відповідач фактично визнала факт укладення спірних кредитних договорів та отримання нею кредитних коштів.

Доводи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження отримання грошових коштів спростовуються дослідженими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, платіжним дорученням №37603838 від 04.01.2022 на підтвердження перерахуванння кредитних коштів згідно кредитного договору №102702830 та листом №2919-250402135243 від 02.04.2025 на підтвердження перерахуванння кредитних коштів згідно кредитного договору №14546-10/2021.

При цьому стороною відповідача не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорах або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.

Відповідач також не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на її рахунки, при тому, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, так як має безперешкодний та повний доступ до таких даних.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів згідно кредитних договорів №102702830 та №14546-10/2021 у порядку та на умовах, що визначені укладеними кредитними договорами.

Однак, всупереч умов кредитних договорів №102702830 та №14546-10/2021 відповідач не виконала свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків та комісії, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість:

за договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 на суму 17450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1450,00 грн сума заборгованості за комісією, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 20).

за договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 на суму 9560,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5560,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 45-48).

Відтак суд вважає, що основна сума заборгованості (тіло кредиту) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а саме за договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 в розмірі 5000,00 грн та за договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 у розмірі 4000,00 грн.

Разом з тим, щодо нарахування відсотків за кредитними договорами суд зазначає наступне.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до договору про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит в розмірі 5000,00 грн, строком на 15 днів, тобто до 19.01.2022.

Сторони погодили, що проценти за користування кредитом становить 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно графіку щомісячних платежів по кредитному договору встановлено, що за 15 днів користування кредитом відповідач повинна була сплатити 2250,00 грн процентів за користування кредитом.

Отже, розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії договору про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 становить 2250,00 грн.

Відповідно до договору про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит в розмірі 4000,00 грн, строком на 30 днів, тобто до 17.11.2021.

Сторони погодили, що за користування кредитом відповідач сплачує товариству 365,00% річних від суми кредиту в розрахунку 1,00 % на добу.

Згідно графіку щомісячних платежів по кредитному договору та орієнтовної сукупної вартості кредиту встановлено, що за 30 днів користування кредитом відповідач повинна була сплатити 1200,00 грн процентів за користування кредитом.

Відтак розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії договору про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 становить 1200,00 грн.

Докази продовження строку кредитних договорів №102702830 від 04.01.2022 та №14546-10/2021 від 19.10.2021 в матеріалах справи відсутні.

При цьому додаткові угоди за №3 до договору про надання фінансового кредиту за №14546-10/2021 від 19.10.2021 не підтверджують факту продовження строку Кредитного договору, оскільки такими сторони погоджували лише відстрочення виконання зобов`язання за договором, натомість умови про продовження строку дії Кредитного договору №14546-10/2021 від 19.10.2021 у них відсутні.

З огляду на те, що строк кредитних договорів №102702830 від 04.01.2022 та №14546-10/2021 від 19.10.2021 не продовжувався, відповідачу безпідставно нараховано відсотки поза межами строку дії вказаних договорів.

На підставі викладеного, розмір заборгованості по процентах за договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 в межах строку дії договору з 04.01.2022 по 19.01.2022, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 2250,00 грн та розмір заборгованості по процентах за договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 в межах строку дії договору з 19.10.2021 по 17.11.2021, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , становить 1200,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022, то суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 1450,00 грн, яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово (а.с. 8-12).

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Виходячи з вищезазначеного, положення кредитного договору № 102702830 від 04.01.2022 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту (пункт 1.5.1. кредитного договору) суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 3298114987/761234 від 31.12.2021, право вимоги за яким позивач набув шляхом укладення договору факторигну з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» 12.08.2022, то суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно статті 513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Водночас, суд звертає увагу, що заміна кредитора у зобов`язанні не є беззаперечним підтвердженням того, що до позивача перейшло право вимоги саме на той розмір заборгованості, який зазначено у витязі із Реєстру боржників. За умовами вищевказаного договорів позики відповідач мав би отримувати кошти шляхом їх перерахування в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Проте матеріали позову не містять доказів на підтвердження того, що відповідач отримував кредитні кошти у визначеному договорі порядку та розмірах.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних й допустимих доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №3298114987/761234 від 31.12.2021, який укладався відповідачем з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група».

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування з дотриманням вимог ЦПК України.

При цьому за умовами договору факторингу №12082022 від 12.08.2022, фактор мав зобов`язання передати клієнту документацію по боржниках, зазначених у Реєстрі боржників, що вказує на відсутність перешкод у ТОВ «ФК «ЄАПБ» в наданні до суду доказів на підтвердження розміру отриманих ОСОБА_1 кредитних коштів.

Отже, саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довело підставності позову в зазначеній частині позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №156/268/21.

Відтак, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

За таких умов, в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №3298114987/761234 від 31.12.2021, а також відповідно і користування ними судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3298114987/761234 від 31.12.2021.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 в сумі 7250,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00 грн - сума заборгованості за відсотками, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 у сумі 5200,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1200,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Водночас суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи представника відповідача про сплив строку позовної давності щодо вимог за кредитними договорами, оскільки відповідно до пункту 12 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Також суд звертає увагу, що в позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ», серед іншого, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3028 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів) в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 97477 від 18.02.2025, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 1). Водночас суд зауважує, що до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 34,86% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати лише зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1055,56 грн (3028/100%х34,86%), сплачені відповідно до платіжної інструкції №97477 від 18.02.2025.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 81-83, 133, 141, 263, 265, 273, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:

- за Договором про споживчий кредит №102702830 від 04.01.2022 в сумі 7250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками,

- за Договором про надання фінансового кредиту №14546-10/2021 від 19.10.2021 у сумі 5200 (п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких: 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) гривень 56 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 22.05.2025.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк