Постанова № 12752944, 06.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-8473/10/2270/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М.

при секретаріГолуб О.О.

за участі:представника позивача: Мороз Т.М.,

представника відповідача: Паленського Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів <3-тя особа >до приватного підприємства "Парнас" <3-тя особа >про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2010 року Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Парнас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 1667,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що порушення відповідачем положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в установлені строки та в повному обсязі призвело до виникнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, яка складає 1569,23 грн. та 98,70 грн. пені. В звязку з цим, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, та посилаючись на обставини, викладенні в позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і надав суду письмове заперечення та додатково пояснив, що відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року (зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ № 19 від 10.01.2002 року), робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування. Таке робоче місце на підприємстві було створено, тобто, відповідачем вчиненні всі дії, спрямовані на забезпечення працевлаштування інваліда. Крім того, відповідачем щомісячно подавалась інформація в міський центр зайнятості про наявність вакантних місць для інваліда, проте інваліди на протязі 2009 року для працевлаштування на підприємство не направлялись. Також була подана заява безпосередньо позивачу про запрошення інвалідів на роботу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1841, приватне підприємство "Парнас", зареєстроване як юридична особа 12.06.2001 року, код ЄДРПОУ - 31536916.

Статтею 18 Закону України "Про соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) передбачено обовязок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону для підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з поданих відповідачем звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 13 чоловік, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем в 2009 році складає одну особу.

Відповідно до ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Державна служба зайнятості повинна вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні, сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій СМЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.

Пунктами 5, 14 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів

Згідно ч.1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання.

Санкції, які просить стягнути позивач, застосовані саме за неналежне виконання відповідачем обовязку, передбаченого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

В той же час, в судовому засіданні встановлено, що підприємство проінформувало позивача про наявність вакантних місць для працевлаштування у 2009 році інвалідів шляхом подачі Хмельницькому відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту форми № 3-ПН. Крім того, відповідачем була подана заява до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про запрошення працівників на роботу.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача щодо непрацевлаштування інваліда, у звязку з чим не вбачає підстав до застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та нарахування пені та вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 136, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В позові Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Парнас" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Заводська, 129, код ЄДРПОУ - 31536916) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 1667,93 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень 93 коп.) відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.М. Майстер