Постанова № 12752902, 01.12.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р.

13 год.55 хв.Справа № 2-а-1975/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Садова Я.В.,

за участю:

представників позивача - Казімірової Л.С., Коломийченко П.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого Акціонерного Товариства "Торгова фірма "Джалет"

до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Торгова фірма «Джалет» (далі позивач, ВАТ) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2009р. № 0000492301/0, яким позивачу збільшено зобовязання з податку на прибуток на 55427,0 грн., у тому числі за основним платежем на 50388грн. та за штрафними санкціями на 5039,0 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, посилаючись на те, що при його складені відповідач зробив невірні висновки щодо порушення податкового законодавства. Позивач вважає, що підприємство вірно визначило валові витрати та правильно розрахувало амортизацію належних йому основних фондів і тому у відповідача не було підстав для збільшення його зобовязань з податку на прибуток.

Представник відповідача просив розглянути справу без його участі, надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, вважає, що він вірно застосував діюче законодавство при проведені перевірки і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009р. № 0000492301/0 прийняте на підставі висновків акту планової, виїзної перевірки відповідача від 30.09.2009р. № 680/23-1/01555220.

За актом перевірки від 30.09.2009р. зобовязання з податку на прибуток позивача збільшено за рахунок порушень податкового законодавства, в частині декларування валових витрат, наслідком яких було зменшення задекларованих валових витрат на 201551,0 грн. та збільшення оподатковуваного прибутку на цю ж суму.

На зменшення задекларованих валових витрат вплинули такі порушення податкового законодавства.

По-перше, при перевірці правильності декларування позивачем убутку покупних цінностей за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р. року було встановлено, що позивач у складі задекларованого показника убутку покупних цінностей у сумі 159084,0 грн. безпідставно відобразив убуток у сумі 100000 грн. чим порушив вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР).

За наданими поясненнями представників позивача убуток покупних цінностей пояснюється використанням їх у господарській діяльності платника податків.

У судовому засіданні встановлено, що 159084,0 грн. це сума зменшення балансової вартості запасів за І півріччя 2009р. Товарно-матеріальні цінності на вказану суму були реалізовані у І півріччі 2009 року і відповідно є «Убутком балансової вартості».

Відповідно до рахунків аналітичного обліку 282, 285, 201, 205, 207, 209 залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2009р. складали 1188070 грн., у тому числі 1045792 грн. товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, кондитерські вироби), 138687 грн. будівельні матеріали (для ремонту обєктів торгівлі), 3591 інші матеріали (канцелярські товари, касові стрічки, таке інше).

Протягом І півріччя 2009р. одні товарно-матеріальні цінності були придбані, інші реалізовані. Реалізовано було більше, ніж придбано на 159084 грн. У звязку із цим зменшилась балансова вартість запасів.

Залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 30.06.2009р. склали 947682 грн., в тому числі - 782807 грн. товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, кондитерські вироби), 164265 грн. будівельні матеріали (для ремонту обєктів торгівлі), 580 інші матеріали (канцелярські товари, касові стрічки, таке інше).

Також у І півріччі 2009р. були витрачені товарно-матеріальні цінності, що не обліковуються як «Убуток балансової вартості», на загальну суму 81304 грн., у тому числі 79488 грн. будівельні матеріали, використані для ремонту обєктів торгівлі. Дана сума в межах 10% від балансової вартості основних фондів була віднесена до витрат на поліпшення основних фондів, 1816 грн. вартість товарів, які були списані в результаті псування.

Сума зменшення балансової вартості запасів була обрахована підприємством наступним чином: 1188070 грн. (залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2009р.) - 947682 грн. (залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 30.06.2009р.) - 81304 грн. (витрачені товарно-матеріальні цінності, що не обліковуються як «Убуток балансової вартості») = 159084 грн.

У акті перевірки відображено, що позивач у складі задекларованого показника убутку покупних цінностей у сумі 159084,0 грн. безпідставно відобразив убуток у сумі 100000 грн. чим порушив вимоги п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, проте ні з акту перевірки, ні з заперечень на позов неможливо встановити підстави для такого висновку податкового органу. Дане твердження не підтверджується ні описовою частиною акту, ні будь-якими документами, які повинні бути додані до нього.

Суд погоджується із твердженням позивача про помилковість такого висновку ревізора, оскільки під час проведення перевірки контрольної інвентаризації товарів у позивача не проводилось, оскільки перевірка відбувалась із 17.09.2009р. по 30.09.2009р., а балансова вартість запасів встановлювалась станом на 30.06.2009р.

Другим порушенням, що вплинуло на донарахування податку на прибуток було те, що при проведені перевірки відповідач встановив, що позивач протягом перевіряємого періоду провадив ремонти обєктів, що належать до основних фондів, а витрати на ці ремонти які не перевищують 10% вартості відремонтованих основних фондів відносив до складу валових витрат.

Зазначена операція цілком відповідає вимогам Закону № 334/94-ВР, однак позивач поряд з 10% вартістю ремонту за даними відповідача до валових витрат у 2 кварталі 2009р. відніс вартість будівельних матеріалів у сумі 25982,0 грн., що привело до неправомірного завищення валових витрат на зазначену суму.

Виходячи із норм Закону України № 334 платник податку має право віднести до складу валових витрат вартість товарів (робіт, послуг), використаних на ремонт модернізацію основних фондів у обсягах, які не перевищують 10% вартості відповідних основних фондів та відповідної групи основних фондів.

Виходячи з даних звітності позивача балансова вартість основних фондів на початок 2009 року становила 795274 грн. За актом списання будівельних матеріалів від 22.06.2009р. № МНА-0002 вартість цих матеріалів складає 25981,84 грн. та по своїй приналежності відноситься до ремонту основних засобів позивача (магазину № 68).

Відповідно до пп. 8.7.1 п8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

За даними позивача фактичний обсяг поліпшення основних фондів за 1 півріччя 2009 року склав 79488 грн., що не перевищував розрахункову суму цього поліпшення та включав витрати на будівельні матеріали у сумі 25928 грн.

Таким чином, надані документи спростовують висновок відповідача про допущення підприємством порушень.

Третім порушенням, що вплинуло на донарахування податку на прибуток було те, що при проведені перевірки від 30.09.2009р. відповідач встановив, що позивач неправомірно нарахував амортизацію основних фондів за 2 квартал 2009р. у сумі 75569,0 грн. і тим самим порушив вимоги пп. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За актом перевірки завищення нарахованої амортизації позивачем відбулось у 2 кварталі 2009року, позивач за даними відповідача нарахував амортизацію у сумі 152413,0 грн., тоді як належало нарахувати лише 76844,0 грн.

Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

З акту перевірки, заперечень відповідача та наданої позивачем звітності неможливо встановити підставу для складення висновку податкового органу, щодо завищення позивачем нарахованої амортизації за 2 квартал 2009 року на 75569,0 грн.

Існуючий порядок складення Декларації з податку на прибуток полягає в тому, що платник податків протягом року складає звітність наростаючим підсумком, тобто декларація за 2 квартал 2009 року як окрема декларація не складається. За даними декларації за 1 півріччя 2009 року позивач нарахував амортизацію у сумі 152413,0 грн. у тому числі за 1 квартал 2009р. - 76844 грн. та за 2 квартал 75569,0 грн. тобто чим спростовується висновок відповідача про завищення нарахованої амортизації на 75569,0 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у Генічеському районі Херсонської області як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по донарахуванню позивачу податку на прибуток.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Відкритого Акціонерного Товариства "Торгова фірма "Джалет" до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 30.09.2009р. № 0000492301/0.

Стягнути із Державного бюджету на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Торгова фірма "Джалет" понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 грудня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.3