Постанова № 12752894, 17.11.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 р. Справа № 2-а-13657/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фермерського господарства "Коррида" до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області, за участю третьої особи на стороні позивача приватного орендного підприємства "Чонгар" про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фермерське господарство "Коррида" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області віл 27.02.09 № 0000092301 про визначення податкового зобов'язання із орендної плати з юридичних осіб у сумі 137193 грн. 11 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 69106 грн. 56 коп. Рішення було прийнято згідно із підпунктом "в" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 17.1.1,17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" та згідно із ст.ст. 14, 17 Закону України "Про плату за землю" на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки фермерського господарства "Коррида" з питань дотримання вимог правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету плати за землю (земельного податку), а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) від 19.02.2009 № 112/23-1/30176091. Посадові особи ДПІ встановили, що фермерське господарство є платником орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 17.06.04 площею 547,2 га на п'ять років, але орендну плату до бюджету не сплачувало, заниження становило 137193,11 грн. за 2006 - 2008 рр. Акт перевірки підписано представником господарства за дорученням Ніколенко М.В. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству. В позовній заяві зазначає, що перевірка проведена без повідомлення господарства про таку перевірку, Ніколенко М.В. не надавалось право підписувати акти перевірки, він не є посадовою особою господарства. В січні 2007 року позивач передав земельну ділянку підприємству "Чонгар" в оренду на 5 років, тому орендну плату повинно сплачувати ПОП "Чонгар" за умовами договору від 14.01.07. Позивач посилається на вилучення у нього земельної ділянки на підставі розпорядження Генічеської районної державної адміністрації від 22.02.07. Також позивач вказує на порушення 25.12.07 справи про банкрутство фермерського господарства "Коррида" та введення мораторію на задоволення вимог кредитора. Протягом дії мораторію не повинні нараховуватись штрафні санкції. Позивач посилається на ст. 18 Закону "Про плату за землю", яка передбачає сплату податку не більше як за два роки, а податкова інспекція донарахувала орендну плату за 3 роки.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує.

Відповідач - Державна податкова інспекція позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що позивач є платником орендної плати, але не сплачує її, податкові декларації по орендній платі не подає до податкової інспекції, тому має нести відповідальність за порушення податкового законодавства. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судом залучено до розгляду справи в якості 3-ї особи приватне орендне підприємство "Чонгар". 3-я особа надала письмові пояснення, в яких заперечує факт використання земельної ділянки позивача, вважає належним платником орендної плати фермерське господарство "Коррида". Представник 3-ї особи в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Державною податковою інспекцією в Генічеському районі Херсонської області прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.02.2009 року № 0000092301/0 про визначення фермерському господарству "Коррида" податкового зобов'язання з орендної плати в сумі 137193 грн. 11 коп. за основним платежем та 69106 грн. 56 коп. за штрафними санкціями, рішення прийнято за висновками акту позапланової виїзної перевірки від 19.02.2009 № 112/23-1/30176091 з питань дотримання вимог правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельну ділянку за період 01.01.06 31.12.08. Перевірка була позапланова, оскільки проведена згідно з п. 2 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який передбачає підставою для позапланової перевірки є неподання платником податків у встановлений строк податкової декларації або розрахунків, подання яких передбачено законом. Помилка в найменуванні акту щодо типу перевірки не впливає на законність акту перевірки. Щодо стверджень позивача про неповідомлення фермерського господарства про проведення перевірки, суд приймає до уваги, що при таких обставинах платник мав право не допускати до перевірки, але допустив посадову особу ДПІ до перевірки, тому при виявленні порушення податкового законодавства посилання на неповідомлення про початок перевірки не приймається до уваги при розгляді спору про законність рішення.

В акті перевірки зазначено, що на підставі розпорядження Генічеської районної державної адміністрації від 02.04.04 згідно договору оренди від 17.06.04 фермерському господарству "Коррида" надана ділянка на 5 років площею 547,2 га для ведення сільськогосподарського виробництва. Орендна плата складає 80 грн. за га на рік. В порушення ст.ст.. 14, 17 Закону України "Про плату за землю" фермерським господарством не задекларовано і не сплачено суму орендної плати за землю в розмірі 137193 грн. 11 коп., в тому числі за 2006 рік - 45308 грн. 16 коп., за 2007 рік - 45308 грн. 16 коп., за 2008 рік - 46576 грн. 79 коп., декларації по орендній платі до ДПІ не подавались.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 27 Закону України "Про плату за землю" до компетенції органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Частиною 2 статті 5 Закону України "Про плату за землю" визначено, що суб'єктом плати за землю (платник) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар (зазначеного Закону). Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, а обов'язок сплати земельного податку, згідно статті 15 вказаного Закону, виникає з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позивач, як користувач земельною ділянкою є платником орендної плати. Податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивач не подавав декларації по земельному податку до податкового органу, тому відповідач відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно визначив суму податкових зобов'язань.

Якщо платник податків не подає декларацію і за результатами визначає суму податкового зобов'язання платника податків, то за кожний звітний податковий період, в якому виникає податкове зобов'язання, згідно з пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 до платника застосовуються штрафні санкцій у розмірі 10 відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання податкової декларації, але не більше 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд встановлено, що відповідачем донараховано позивачу податкове зобов'язання із земельного податку у сумі 137193 грн. 11 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 69106 грн. 56 коп.(68596 грн. 56 коп.+ 170 грн. х 3).

Доводи позивача про те, що ділянка була передана в суборенду іншому підприємству - ПОП "Чонгар" на строк 5 років, тому платником орендної плати є саме ПОП "Чонгар", суд вважає необґрунтованими. Позивач надав суду копію договору від 14.01.07, укладений з ПОП "Чонгар" та акт передачі земельної ділянки. Суд вважає, що позивач неправомірно уклав договір суборенди з ПОП "Чонгар", оскільки згідно ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є районна державна адміністрація, тому позивач не мав повноважень на укладення договору суборенди землі. До договору суборенди не додано акту визначення меж земельної ділянки в натурі, тому неможливо визначити, яка саме ділянка є предметом договору. Крім того, договір суборенди не пройшов державної реєстрації, як це передбачено ст. 18 Закону "Про оренду землі". Відповідно до ст. 20 Закону "Про оренду землі" права оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права. ПОП "Чонгар" також заперечує користування земельною ділянкою позивача.

Також не знайшло свого підтвердження посилання позивача на вилучення у нього ділянки відповідно до розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 22.02.2007 року № 124 "Про надання дозволу на розірвання договору оренди землі". Суду не надано доказів повернення земельної ділянки в натурі. Та обставина, що на протязі 2007-2008 років ФГ "Коррида" не здійснювало на орендованих землях підприємництво і не отримувало жодних доходів, не підтверджено належними доказами, та не впливає не обов'язок сплачувати орендну плату.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.12.2007 № 12/49-Б-08 за позовом ДПІ у Генічеському районі відносно ФГ "Коррида" було порушено справу про банкрутство. Постановою суду від 28.01.2008 року господарство було визнано банкрутом. Ухвалою від 02.12.08 провадження по справі припинено у зв'язку з сплатою заборгованості. Таким чином на момент перевірки позивач вже не перебував у стані банкрутства, тому податкове зобов'язання йому нараховано обґрунтовано. З порушенням справи про банкрутство судом вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів протягом дії якого, відповідно до ст. 12 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", "...не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)". Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. Тому розрахунок штрафних санкцій у такому випадку здійснюється виходячи з кількості днів існування податкового боргу, без врахування кількості днів, протягом яких тривало провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов до висновку про неправомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати за період дії мораторію з листопаду 2007 року по листопад 2008 року в сумі 24541,92 грн. (1887 грн. 84 коп. х 13 місяців).

Посилання позивача на пропущення терміну давності для здійснення донарахування податкових зобов'язань суд не приймає до уваги за наступних підстав. Дійсно статтею 18 Закону "Про плату за землю" встановлено, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки, а перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Відповідно до статті 26 Закону "Про плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно до принципу переваги спеціальної норми права над загальною, положення Закону України № 2181-ІІІ є спеціальною нормою в галузі податкового законодавства, а Закон "Про плату за землю" є загальним по даним питанням, Загальні норми можуть бути застосовані тільки відносно питань, які не врегульовані спеціальною нормою права. В пункті 19.6 статті 19 Закону № 2181 закріплено положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать нормам цього Закону. Підпунктом 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання нараховується без дотримання строку давності 1095 днів, якщо не подається податкова декларація за період, в якому виникло зобов'язання. Позивач не подавав декларації за 2006-2008 рр. , тому відсутня точка відліку 1095 днів, яка прив'язана саме до дати подання декларації, а не просто до звітного періоду виникнення податкового боргу.

Доводи позивача про те, що перевірка проведена в присутності особи, яка не була уповноважена на перевірку, є необґрунтовані, оскільки представник діяв за дорученням, про що зазначено в акті перевірки. Крім того, позивач не заперечує факту несплати орендної плати, отже, викладені в акті обставини відповідають фактичним.

Приймаючи до уваги викладене, позов підлягає задоволенню частково, в частині застосування 24541,92 грн. штрафних санкцій, в решті позову відмовляється. Судові витрати відносяться на позивача. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду та повідомлено про дату складення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов фермерського господарства "Корида" задовольнити частково. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області № 0000092301 від 27.02.09 в частині застосування до ФГ "Коррида" штрафних санкцій в сумі 24541,92 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.5