Постанова № 12752805, 24.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 листопада 2010 р. № 2-а- 8938/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Ві Д.Д., діє за дорученням від 28.10.10

представника відповідача Голік С.В., діє за дорученням № 2571/9/10-035 від 06.07.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект-Лімітед"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати нечинними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000441504/0 від 18.11.2009р., № 0000441504/1 від 29.01.2010 р., № 0000441504/2 від 09.04.2010р. та № 0000441504/3 від 25.06.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам законодавства та дійсним обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність рішень нормам діючого законодавства.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податкової інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 6325/15-407/33207567 від 29.10.09. (а.с. 10-12, т. 1)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000441504/0 від 18.11.2009 р. про визначення позивачу податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 15900 грн. (за основним платежем 10600 грн., за штрафними санкціями 5300 грн.), у звязку із встановленням порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» а саме, занижень суму податкового зобовязання за травень 2008 року на суму 10600,0 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарг послідовно до ДПІ у Московському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення, у звязку з чим ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення від 10.02.10 № 0000441504/1/1, від 09.04.10 № 0000441504/2, від 24.06.10 № 0000441504/3 з ідентичним первинному розміром донарахованих податкових зобовязань.

З акту перевірки № 6325/15-407/33207567 від 29.10.09 вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про заниження позивачем зобовязань з ПДВ за травень 2008 року на суму 10600,0 грн., яке відбулося, на думку відповідача, внаслідок невідображення позивачем у податковій звітності податкових зобовязань з ПДВ відповідно до виписаної ТОВ «Новий Євростиль» податкової накладної № 1889 від 31.05.08 на суму ПДВ 10600,0 грн.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Позивачем було укладено з ТОВ «Новий Євростиль» договір суборенди № А11/Х-3 від 15.07.06, відповідно до умов якого позивач передавав у тимчасове платне користування приміщення у будівлі розважального центру «Караван» в м. Харкові. Згідно з п. 8.8. вказаного вище договору ТОВ «Новий Євростиль» було зобовязано сплатити позивачу гарантійний платіж у розмірі подвійної орендної плати за перший місяць строку договору: 50% гарантійного плату же до 25.07.06 року, 50% гарантійного платежу протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідного повідомлення позивача. Відповідно до п. 8.12 Договору гарантійний платіж повністю внесений, довнесений (поповнений) ТОВ «Новий Євростиль», зараховується в рахунок орендної плати за два останні місяці строку договору, при цьому сума орендної плати, не покрита гарантійним платежем підлягає оплати в загальному порядку. (а.с. 33-43, т. 1)

Судом встановлено, що позивач отримав від ТОВ «Новий Євростиль» вказаний вище гарантійний платіж 04.08.06 та 07.12.06. Позивачем було виписано податкові накладні ТОВ «Новий Євростиль» № 114 від 07.12.06, де відображена сума отриманого позивачем у складі вартості послуг ПДВ в розмірі 10600,0 грн., та № 68 від 04.08.06, де відображена сума отриманого позивачем у складі вартості послуг ПДВ в розмірі 10600,0 грн. (а.с. 28, 29, т. 1)

Позивачем вказані суми було відображено в складі податкових зобовязань з ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ за серпень та грудень 2006 року. (а.с. 124-127, т. 1).

Позивачем було укладено з ТОВ «Новий Євростиль» договір суборенди № А11/Х-2 від 14.07.06, відповідно до умов якого позивач передавав у тимчасове платне користування приміщення у будівлі розважального центру «Караван» в м. Харкові. (а.с. 48-58, т. 1)

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Новий Євростиль» було укладено 02.04.08 додаткову угоду до договору суборенди № А11/Х-2 від 14.07.06, відповідно до якої сторони домовилися, що у звязку з достроковим розірванням договору, сплачений орендарем за договором суборенди № А11/Х-3 від 15.07.06 гарантійний платіж в розмірі 127200,0 грн. зараховується як орендна плата по договору суборенди № А11/Х-2 від 14.07.06 за травень та червень 2008 року. (а.с. 47, т. 1)

У звязку з підписанням вказаної додаткової угоди позивачем було виписано ТОВ «Новий Євростиль» податкові накладні № 1888 від 31.05.08, де відображена сума ПДВ у складі вартості послуг в розмірі 10600,0 грн., та № 1889 від 31.05.08, де відображена сума ПДВ у складі вартості послуг в розмірі 10600,0 грн. (а.с. 26, 27, т. 1)

Вказані податкові накладні були відкликані позивачем, про що було повідомлено ТОВ «Новий Євростиль» (а.с. 115-116, т. 1) та відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних шляхом коригування помилкових записів, у відповідності до вимог п. 1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. № 244. (а.с. 102, т. 1)

Відповідно до пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено в судовому засіданні, зараховані позивачем кошти в якості оплати за два місяці оренди по договору № А11/Х-2 від 14.07.08 були фактично отримані на розрахунковий рахунок у серпні та грудні 2006 року, коли і був включений ПДВ, отриманий у складі вказаних сум, до складу податкових зобовязаннях позивача з ПДВ.

Таким чином, позивач за правилами пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначив податкові зобовязання з ПДВ за подією отримання грошових коштів на банківський рахунок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вартість послуг з оренди, наданих позивачем у травні, червні 2008 року, була оплачена контрагентом у серпні та грудні 2006 року. Отже подія оплати настала раніше від події фактичного надання послуг, а законом не передбачена можливість подвійного визначення податкових зобовязань з ПДВ в межах однієї господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час проведення заліку вимог між позивачем та ТОВ «Новий Євростиль» шляхом укладення додаткової угоди до договору суборенди № А11/Х-2 від 14.07.06, та зарахуванню орендної плати за одним договором, який припинявся, в рахунок платежів за іншим договором, не виникло жодної з подій, з якими законодавець повязує виникнення податкових зобовязань.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки здійснено донарахування податкових зобовязань з ПДВ, однак досліджений в судовому засіданні акт перевірки не містить посилання на порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В той же час містить посилання на порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає базу оподаткування ПДВ, щодо якої порушення відповідачем не встановлені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, у звязку з чим вони підлягають скасуванню.

Позивач звертається до суду також з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обовязковість застосування норм права (загальнообовязкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії - рішеннями, дію яких поширено на конкретну особі, і які є актами одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обовязку сплатити певних податкових зобовязань. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є скасування вказаного акту, а не визнання його нечинним.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 2, 3, 71, 94, 128, 160, 161, 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфект-Лімітед" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

2. Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000441504/0 від 18.11.2009р., № 0000441504/1 від 29.01.2010 р., № 0000441504/2 від 09.04.2010р. та № 0000441504/3 від 25.06.2010р.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфект-Лімітед" (ідентифікаційний код 33207567, місцезнаходження: вул. Героїв Праці, 7, м. Харків, 61168) витрати по сплаті державного мита у сумі 1.70 (одна грн. 70 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.