Вирок № 127527975, 21.05.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5611/25

Категорія 193

1-кп/295/731/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025060640000107 від 10.03.2025 про обвинувачення за ч. 2 ст. 259 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Глухівці, Козятинського району, Вінницької області, з середньою освітою, неодруженого, дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючого покарання в умовах ізоляції у ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», відділення № 2, за адресою: проспект Незалеждності, 172, м.Житомир, раніше судимого, востаннє:

25.06.2024 Романівським районним судом Житомирської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, -

в с т а н о в и в:

10.03.2025 близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебував у спальній секції гуртожитку № 2 ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», що за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, де у нього виник злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху ліцею № 21 м. Житомира, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 6-А.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху в закладі освіти, ОСОБА_5 у цей же час, місці та за вказаних обставин, достовірно знаючи, що відомості щодо вибуху не відповідають дійсності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, керуючись хуліганським мотивом, з метою поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, умисно зі свого мобільного телефону «Samsung» моделі «А20» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , здійснив дзвінок на спец. лінію «102» до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37 та повідомив про замінування ліцею № 21 м. Житомира, що за адресою: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 6-А.

З метою перевірки наявності вибухових пристроїв до ліцею № 21 м. Житомира, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 6-А, виїжджала слідчо-оперативна група Житомирського РУП № 2 ГУНП у Житомирській області, працівники тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Житомирській області, працівники відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Під час проведеного обстеження ліцею № 21 м. Житомира, що за адресою: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 6-А, жодних вибухонебезпечних речовин, предметів чи пристроїв не виявлено.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та надав суду показання, які за своїм змістом відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Зазначив, що вчинив злочин із метою змінити установу відбування покарань

Показання обвинуваченого послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, які ним не оспорювались, добровільності та істинності його позиції.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, запропонувала обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням документів, які характеризують особу ОСОБА_5 та матеріалів, що стосуються процесуальних витрат і речових доказів.

Обвинувачений підтримав думку прокурора щодо запропонованого порядку дослідження доказів.

Зважаючи на те, що фактичні обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав їх встановленими у судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням окремих письмових документів і матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_5 , стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, суд переконався у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено про позбавлення права на оскарження в апеляційному порядку визнаних ними фактичних обставини справи.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши надані прокурором письмові документи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю поза розумним сумнівом та кваліфікує його умисні дії за ч. 2 ст. 259 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху в закладі освіти, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином проти громадської безпеки, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 молодого віку, раніше неодноразово судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та відбування покарання характеризується посередньо.

Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

Зважаючи на сукупність усіх обставин і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка обтяжує покарання останнього, зважаючи на позицію державного обвинувача щодо суспільного резонансу даного злочину та безальтернативний характер санкції ч. 2 ст. 259 КК України щодо виду покарання, суд призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Остаточне покарання суд призначає на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25.06.2024.

На переконання суду саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2025, на мобільний телефон «Samsung» моделі «А20» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_4 із сім карткою «Киівстар» № НОМЕР_5 - підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів для проведення судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/106-25/5911-ВЗ від 08.04.2025 у порядку ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки на даний час він має статус засудженого у іншому кримінальному провадженні і відбуває покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65 - 67, 259 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, ч. 3 ст. 349, 368 - 374, 394 - 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25.06.2024 у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку покарання ОСОБА_5 рахувати з дня ухвалення вироку суду - 21.05.2025.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 не застосовувати.

Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2025, на мобільний телефон у корпусі чорного кольору «Samsung» моделі «А20» ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_4 із сім карткою «Київстар» № НОМЕР_6 , що належить обвинуваченому ОСОБА_5 - скасувати, а даний речовий доказ - конфіскувати у дохід держави.

Речові докази: DVD-R диск, на якому містять відеозапис допиту ОСОБА_5 від 03.04.2025 та CD-R диск із аудіо-файлом звукозапису його розмови на лінію 102 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта на проведення судової експертизи № СЕ-19/106-25/5911-ВЗ від 08.04.2025, у сумі 9 550 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 80 копійок.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок суду в іншій частині може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя