Рішення № 127525302, 20.05.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11690/24

Провадження №: 2/336/844/2025

20.05.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Звєздової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача адвокат Макаренко О.М., який діє на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №07/10/24 від 07.10.2024, Ордеру на надання правничої допомоги від 21.11.2024 серії АН №1540731 через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив: визначити позивачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовано тим, що за життя, 02.02.2011 року, ОСОБА_3 , склав заповіт, який посвідчений секретарем Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, зареєстрований в реєстрі за № 06, за змістом якого заповідач, заповів належну йому земельну ділянку, позивачці, як дочці і єдиній спадкоємиці.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після смерті заповідача ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0673, кадастровий номер 2323983700:02:001:0009, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (нині територія Оріхівської громади Пологівського району), яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП №047310, виданого 28.10.2004 року Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області.

Окрім позивачки, інших спадкоємців після померлого ОСОБА_3 немає.

24.02.2022року, у зв`язку із широкомасштабною військовою агресією рф проти України, на території України введено військовий стан, який і досі триває. У зв`язку із воєнним станом на всій території України, масованим застосуванням артилерії по всій території України, ракетними обстрілами цивільної та критичної інфраструктури населених пунктів, веденням активних бойових дій, окупацією частини території Запорізької області, позивачка вимушена була виїхати за межі території України у Польщю, задля збереження свого життя та здоров`я, де перебуває і на теперішній час.

Знаходячись за межами країни вона не мала можливості звернутись особисто до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину, лише надавши відповідну довіреність на уповноважену особу звернулась для здійснення відповідної дії.

Постановою приватного нотаріуса Дмитрієвої Н.П. за № 704/02-31 від 12.11.2024 відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вмотивувавши таку відмову порушенням строку, який передбачений ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, порушивши який, позивачка вважається такою, що не прийняла спадщину.

Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому вимушена була звернутись до суду за захистом свої порушених прав з вище вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2024 у справі відкрито провадження, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Позов забезпечено шляхом витребування копії спадкової справи.

27.01.2025 на виконання вимог ухвали від 27.11.2024, приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Дмитрієвою Н.П. надано матеріали спадкової справи №219/2024 зареєстрованої після смерті ОСОБА_3 .

На виконання вимог Розпорядження керівника апарата Шевченківського районного суду міста Запоріжжя №588 від 09.10.2024, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024, матеріали цивільної справи №336/12648/23 (провадження №2/366/888/2024) передано в провадження судді Звєздовій Н.С.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про визнання позову та розгляд справи без участі відповідача.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11).

Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємицею ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 12).

Після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 13).

02.02.2011 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем сільської ради Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, зареєстрований в реєстрі за № 06, за змістом якого заповідач заповів земельну ділянку в розмірі 8,0673 га, яка належить йому на праві приватної власності і знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією заповіту (а.с. 14-15), Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 047310 від 28.10.2004 (а.с. 16-17), витягом з Державного земельного кадастру про земельні ділянку (а.с. 18-28), витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Позивачка, перебуваючи за межами території України в Польщі звернулась до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Дмитрієвої Н.З. з заявою про прийняття спадщини, яка була зареєстрована 30.10.2024 за № 347 та заведена спадкова справа № 219/2024.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 704/02-31 від 12.11.2024 приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Дмитрієва Н.П. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вмотивувавши таку відмову порушенням строку, який передбачений ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, порушивши який, позивачка вважається такою спадкоємицею, що спадщину не прийняла (а.с. 32-33).

Позивачка на теперішній час перебуває на межами території України її інтереси представляє адвокат Макаренко О.М., який діє на підставі ордеру серії АН № 1540731 від 21.11.2024 (а.с. 38).

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 07.05.2022.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає про оголошення військового стану на всій території України з 24.02.2022 року, перебування позивачки тривалий час за межами України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. (був виключений постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469)

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із вказаної правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись 30.10.2024 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини, з поважних причин і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Введення воєнного стану на території України, перебування позивачки за межами України, слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала останній здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність цих обставин свідчить про те, що у позивачки були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи, визнання відповідачем заявлених вимог та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 ; місце проживання (згідно довідки ВПО): АДРЕСА_2 .

Відповідач: Оріхівська міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 45002317, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164.

Суддя: Н.С. Звєздова