Постанова № 12752529, 17.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:59

17.02.2010 р. Справа № 2а - 5831/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства"Вадан ярдс Океан", вул. Заводська площа, 1, м.Миколаїв,54050 доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв,54017 проскасування податкового повідомлення рішення №000010736/0 від 18.09.2009 р., За участю представників: від позивача: Віштал Л.В., дов. №10100/7, від 10.02.10; від відповідача: Мезінов О.Г., дов. №15248/9/10-016, від 09.06.09;

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Ваден ярдс Океан»(далі: позивач) звернулось в Миколаївський окружний адміністративний суд з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (далі: відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення №000010736/0 від 18.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень та червень 2009 року на суму 932830,98 грн. яке не засноване законі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки податковим органом виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість з постачальниками неправомірно, висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, а податкове повідомлення рішення №000010736/0 від 18.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень та червень 2009 року на суму 932830,98 грн., що прийняте за наслідками перевірки є протиправним, оскільки ґрунтується на протиправних висновках акту. Суть порушення ґрунтується на тому, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, податковий орган встановив, у деяких ланцюгах постачання, ознаки фіктивних підприємств, тобто порушення у діях, допущених третіми особами в ланцюгах постачання, а позивач не може відповідати за такі дії, господарські операції є дійсними, первинні документи оформлені належним чином.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, надав письмові заперечення проти позову, які залучені до матеріалів справи. Вважає факти зафіксовані в акті перевірки такими, що підтверджують порушення позивач вимог п.1.8 статті 1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а податкове повідомлення-рішення №000010736/0 від 18.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень та червень 2009 року на суму 932830,98грн. - правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Позивачем неправомірно ототожнюються поняття «формування податкового кредиту»та «бюджетного відшкодування ПДВ», оскільки право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає ще й обовязкову наявність такої підстави, як сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, як вбачається з норм п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в позові та просив адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, підтримали доводи викладені в акті перевірки та запереченнях на позов, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши всебічно, повно та обєктивно матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

11.09.2009 року держподатревізорами-інспекторами відділу податкового супроводження підприємств промислового виробництва СДПІ ВПП у м.Миколаєві було складено акт №927/36/14307653 (а.с.11-38) про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Вадан Ярдс Океан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс». Висновками перевірки було встановлено порушення п.1.8 статті 1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого ВАТ «Вадан Ярдс Океан»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 932830,98 грн. Акт перевірки підписано генеральним директором підприємства та головним бухгалтером з запереченнями на 3 аркушах (а.с.39-41).

18.09.2009 року СДПІ ВПП у м.Миколаєві прийнято податкове повідомлення-рішення №000010736/0, яким на підставі акту перевірки №927/36/14307653 встановлено порушення п.1.8 статті 1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР та зменшено суми бюджетного відшкодування за березень, квітень та червень 2009 року на суму 932830,98 грн. (а.с.10).

Як вбачається зі змісту акту перевірки №927/36/14307653 (а.с.11-38), податковим органом виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 932830,98 грн., на підставі того, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, встановлено у де яких ланцюгах постачання ознаки фіктивних підприємств.

Підставою прийняття спірного рішення стали висновки відповідача про те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальниками ВАТ «Вадан Ярдс Океан»не перераховано відповідні суми ПДВ підприємствам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді.

Так, відповідно до акту перевірки ревізорами за березень 2009 р. проаналізовано ланцюг постачання, по яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ «Вадан Ярдс Океан» з постачальником ТОВ «Енергосервіс»--ТОВ «Оріс»--ТОВ «Конкорд ЛТД»-- ТОВ «Фортіс Миколаїв». За даними акту перевірки, ТОВ «Енергосервіс»відобразило у своєї декларації, перераховану суму, у складі податкових зобов'язань за березень 2009 р. Однак у четвертому ланцюгу по постачанню товарів та послуг є ТОВ «Фортіс Миколаїв». По даним податкового органу ТОВ «Фортіс Миколаїв»припинено, згідно постанови господарського суду Миколаївської області від 08 липня 2009 року №5/і38/09, та за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкові зобовязання ТОВ «Фортіс Миколаїв»не задекларувало, На запит ГВПМ СДІ ВПП у м.Миколаєві отримана відповідь від 02.09.09 №1820вн.-щодо неможливості підтвердження суми ПДВ в звязку з не підтвердженням зустрічною перевіркою по ланцюгу постачання.

Судом взято до уваги те, що господарська операція між контрагентами здійснена у березні 2009 року, на той момент, коли підприємство ТОВ «Фортіс Миколаїв»працювало, тобто з викладеного не вбачається причинно-наслідкового звязку між підставою зазначеною в акті перевірки для виключення суми бюджетного відшкодування та впливом на господарські операції у березні 2009 р пов'язані з діяльністю позивача.

Крім того, господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, факт порушення справи про банкрутство через чотири місяці від здійснення господарської операції не є доказом фіктивності підприємства.

Відповідно до акту перевірки, ревізорами за квітень 2009 року, виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 635 756, 83 гри., на підставі того, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, було встановлено у де яких ланцюгах постачання ознаки фіктивних підприємств . Проаналізовано 8 ланцюгів постачання.

Перевіркою було встановлено, надано до матеріалів адміністративної справи письмові докази та не заперечувалось в судовому засіданні представниками відповідача, що Позивач має договір з постачальником ТОВ «Енергосервіс», якому у квітні 2009 року перерахував податку на додану вартість у розмірі 165 608,71грн., до відшкодування було заявлено 117 648,43 грн. Також за квітень 2009 року знято з відшкодування сума 4365,13 гри. через те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ТОВ «Ярдінс»- ТОВ «Оріс»- ТОВ «Конкорд ЛТД»- ТОВ «Будремзбут» другий постачальник підприємство ТОВ «Оріс» не знаходиться за місцем знаходження.

Перевіркою підтверджено, що ТОВ «Енергосервіс»та ТОВ «Ярдінс»відобразили у деклараціях, перераховану суму, у складі податкових зобов'язань за квітень 2009 р.

У другому ланцюгу по постачанню товарів та послуг ТОВ «Оріс». Згідно листа від 28.08.2009 року №3569/7/23-211 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, зустрічну перевірку провести неможливо через відсутність ТОВ «Оріс»за місцем знаходження. Крім того, актом перевірки за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань з податку ПДВ у розрізі контрагентів було встановлено, що ТОВ «Оріс»в ланцюгу постачання використовує підприємства: ТОВ «Фінмеханіка», ТОВ «Конкорд-ЛТД», які в свою чергу віднесли суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Будремзбут», стан платника «визнано банкрутом», яким до податкового кредиту квітня 2009 року віднесено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Фортіс Миколаїв», який є припиненим, а суму ПДВ підтвердити неможливо в звязку з не підтвердженням зустрічною перевіркою по ланцюгу постачання.

На підставі зазначених висновків та доводів податковий орган прийняв рішення про виключення суми з відшкодування у розмірі 117 648,43 грн. та 4365,13 грн., зайве сплаченої суми податку. Судом взято до уваги, що дійсність господарських операції не оспорюється відповідачем та не доведено доказами, фактично здійснена вона у квітні, а відомості про відсутність контрагента за місцем знаходження станом на серпень 2009 року. Також, судом було досліджено, що господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, фіктивність підприємства не підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами.

Також актом перевірки відображено та зроблено висновок щодо необхідності зняття з відшкодування суми 164 785.00 грн. з огляду на те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ТОВ «Південний термінал»- ПВКФ «Юкон»- ТОВ «Інженерний науковий центр»- ПП «Гурмет-Н»- ГОВ «КМС- Агро сервіс»- ПП «Новомет»- ПП «Ост-Вест Зернофірма АК»- ПП «Берта 2009», ТОВ «КМС-Агросервіс»та знято з відшкодування суму 174 032,74 грн. через те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ПВКФ «Юкон» - ПП «Евро ДГ»- ТОВ «КМС-Агросервіс»- ПП «Гурмет-Н»- ПП «Ост- Вест Зернофірма АК - ПП «Берта 2009» віднесені суми ПДВ по контрагенту ПП «Новомет»та ТОВ «Гурмет-Н», якими до податкового кредиту квітня 2009 року віднесено суми ПДВ по контрагенту ПП «Ост-Вест Зернофірма АК», стан платника-ліквідаційна процедура за рішенням суду. ПП «Ост-Вест Зернофірма АК»до податкового кредиту квітня 2009 року віднесено суми ПДВ по контрагенту ПП «Берта 2009», яке не відобразило в податкових зобовязаннях по декларації за квітень 2009 року ПП «Ост-Вест Зернофірма АК». На запит до ГВПМ СДІ ВПП у м.Миколаєві від 08.09.09 року №278/36-042 отримана відповідь від 08.09.09 №1862 вн.-неможливо підтвердити суму ПДВ в звязку з не підтвердженням зустрічною перевіркою по ланцюгу постачання.

Висновками перевірки не оспорюється дійсність господарських операції між позивачем та першими постачальниками в ланцюгу постачання а саме ТОВ «Південний термінал»та ПВКФ «Юкон», первинні документи оформлені належним чином, що підтверджено матеріалами наявними у справі. Підставою зняття зазначених сум з відшкодування є неможливість підтвердження суми ПДВ, оскільки ПП «Ост-Вест Зернофірма АК»в стадії ліквідації, фіктивність підприємства не підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами, тому даний факт не може бути підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування позивача.

За результатами перевірки знято з відшкодування суму 92 820,67 грн. з огляду на те, що те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ТОВ «Сіті Груп»у останнього неможливо проведення перевірки по відшкодуванню ПДВ через те що ухвалою господарського суду від 14.07.2009 р. підприємство визнане банкрутом, тому сума ПДВ не підтверджена.

Судом встановлено, що позивач не може відповідати за дії третіх осіб, сама несплата податку контрагентом нашого постачальника податку не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не впливає на суму бюджетного відшкодування. Господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість підтверджена первинними документами, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, тобто господарська операція відбулась, справа про банкрутство та визнання підприємства-контрагента банкрутом через три місяці після здійснення господарської операції не може бути доказом фіктивності підприємства, даний факт не підтверджений відповідачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні належними та допустимими доказами відповідно до вимог статті 71 КАС України.

Також за результатами перевірки зроблено висновки про необхідність зняття з відшкодування: суми 29 097,14 грн. через те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ПП «Промислові абразиви»- ПП «ВКФ Бризарт- Профі»-ТОВ «Інтерграф»у ПП «Промислові абразиви»неможливо проведення перевірки по відшкодуванню ПДВ через те, що воно відсутнє за місцем знаходження, а ТОВ «Інтерграф»ухвалою господарського суду від 10.08.2009 р. підприємство визнане банкрутом; суми 236,00 грн. через те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярдс Океан»- ТОВ «Южторгсервіс»- ПП «Укр.-Нива»- ФОП «ОСОБА_1.»останнього не можливо перевірити у зв'язку з тім що субєкт господарської діяльності визнаний банкрутом та ліквідований рішенням суду від 28.07.2009 року, знятий з обліку 25.08.2009 року; суми 55 905,00 грн. через те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ТОВ «Миколаїв- Корабел»- ПП «М=Николаев - Метторг»- ТОВ «Югсельхозпром»- ТОВ «Фортіс- Миколаїв»у зв'язку з тім що останнє має стан припиненого та його неможливо перевірити та підтвердити суму ПДВ по ланцюгу постачання; 111 810, 00 грн., з огляду на те, що у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярде Океан»- ТОВ «Миколаїв-Корабел»-ПП «Николаев -Метторг», при формуванні податкового кредиту ПП «Николаев -Метторг»за червень 2009 року віднесено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Югсельхозпром», яке в свою чергу при формуванні податкового кредиту за червень 2009 року віднесло суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Будремзбут», що визнаний банкрутом і не відобразив в податкових зобовязаннях по декларації за червень 2009 року ТОВ «Югсельхозпром».

З урахуванням встановлених даних, в акті зроблено висновок проте, що ВАТ «Вадан Ярдс Океан»за умови встановлення в ланцюгах постачання взаємовідносин з субєктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобовязання, діяло без належної обачності та обережності. Діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди, з певними контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, а останні або мали ознаки фіктивного підприємництва, або ті які за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої.

Суд вважає такі висновки акту перевірки необгрунтованими, та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення №000010736/0-необгрунтованим, протиправним, та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В Акті перевірки та спірному рішенні відповідач посилається на порушення позивачем пункту п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (надалі Закон 168/97-ВР).

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, а бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положеннями підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР закріплено вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобовязаний надати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З аналізу вищезазначених положень Закону № 168/97-ВР вбачається, що законодавець чітко визначає звязок права на отримання податкового кредиту та отримання відшкодування з бюджету з взаємовідносинами між підприємством платником, яке має право на отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету, та його першим контрагентом постачальником. Право на отримання податку з бюджету не ставиться в залежність від взаєморозрахунків з контрагентами постачальниками за другим, третім та іншими ланцюгами фактично до виробника та відповідно не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими інспекціями.

Пункт 1.3 статті 1 Закону № 168-ВР платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168-ВР платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Закон № 168-ВР не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. В даному випадку Покупець (позивач по справі) не може нести відповідальність за несплату податків іншими продавцями, враховуючи, що між ними взагалі відсутні будь-які цивільно-правові відносини (угоди).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням наведених норм Закону № 168/97-ВР судом було встановлено, що розрахунки між ВАТ «Вадан Ярдс Океан» та першими прямими постачальниками - контрагентами ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс»здійснювались, що підтверджується документальними доказами (т.1 а.т.62-250; т.2 а.т. 1-220) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем ВАТ «Вадан Ярдс Океан» та першими прямими постачальниками - контрагентами ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс»).

Таким чином, судом в судовому засіданні встановлено, що по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між першими прямими постачальниками ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс» та позивачем у останнього виникало право на податковий кредит березень, квітень, червень 2009 року. По кожному з зазначених періодів, в яких у позивача виникало право на бюджетне відшкодування за березень, квітень, червень 2009 року, була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Вадан Ярдс Океан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ.

При проведенні вищезазначеної перевірки повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ВАТ «Вадан Ярдс Океан» та першими прямими постачальниками - контрагентами ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс»: податкові накладні, накладні, товарно транспортні накладні, рахунки, договори, платіжні доручення на перерахування грошових коштів. Жодного порушення чинного законодавства з цього приводу контролюючим органом виявлено не було.

Крім того, угоди між ВАТ «Вадан Ярдс Океан» та першими прямими постачальниками - контрагентами ТОВ «Південий термінал», ТОВ «Миколаїв-Корабел», ТОВ «Ярдінс», ТОВ «Сіті Груп», ПП «Промислові абразиви», ТОВ «Енергосервіс», ПВКФ «Юкон», ТОВ «Южторгсервіс», свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документі визнані недійсними в судовому порядку не були, на момент проведення розрахунків постачальників ліквідовано не було, свідоцтва платника ПДВ скасовані не були та не було прийнято судових рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення прямих постачальників - контрагентів. Факти виконання угод між ВАТ «Вадан Ярдс Океан» та прямими постачальниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві не оспорюються.

Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачає обовязку (стаття 9) та не надає права (стаття 10) вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Також ЗУ №168/97-ВР не передбачає обовязку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків, тим більше щодо субєктів господарської діяльності (по другому, третьому і т.д. ланцюгам постачання), з якими зокрема ВАТ «Вадан Ярдс Океан»взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за березень, квітень, червень 2009 року, стала наявність у другому і інших ланцюгах постачання субєктів підприємницької діяльності, які порушили свої податкові зобовязання, тому підприємство позивач діяло без належної обачності та обережності. Діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди, з певними контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, а останні або мали ознаки фіктивного підприємництва, або ті які за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, суму в податковій декларації з ПДВ в рядку ”податкове зобовязання” не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам Закону № 168/97-ВР всіх податкових накладних, виданих вищевказаними підприємствами та про безпідставність включення продавцями та позивачем відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що статтями 9, 10 Закону України ”Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. № 1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачено обовязку та не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Закон № 168/97-ВР також не надає права позивачу по справі контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків, тим більше щодо субєктів господарської діяльності (по другому, третьому і т. д. ланцюгам постачання), з якими зокрема останній не мав будь-яких господарських чи цивільно-правових правовідносин.

З цього приводу суд зазначає наступне. Порушення субєктами підприємницької діяльностіконтрагентами порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності позивача.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який зокрема установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон № 2181. Зокрема, статті 3, 4, 16, 10, 17 надають право контролюючому органів визначати суми податкового зобовязання, нарахувати пені та застосувати штрафні (фінансові) санкцій, застосовувати податкову заставу на активи платника податків, що має податковий борг, та продаж активів, які перебувають у податковій заставі, звертати стягнення на активи платника податків в рахунок його податкового боргу в судовому порядку.

Під час судового засідання, з урахуванням пояснень представника відповідача, судом встановлено, що відповідач по справі, інші податкові інспекції, по субєктам підприємницької діяльності, які ухилялись від сплати платежів до бюджету не прийняли усіх передбачених вимогами чинного законодавства заходів щодо забезпечення стягнення та надходження до бюджету сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, які з вини цих субєктів підприємницької діяльності до теперішнього часу не сплачені.

Крім того, спірне податкове повідомлення рішення, ґрунтується на висновках в акті невиїзної документальної перевірки посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, згідно якого зазначено про наявність у контрагентів ознак фіктивності або наміру щодо ухилення від сплати податків.

Разом з тим, слід зазначити, встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, передбачених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Ці обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами.

Втім, в акті невиїзної документальної перевірки, в податковому повідомленні рішенні чи в поясненнях та запереченнях відповідача не йдеться про постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України, ані про вироки суду з таких справ, які набрали законної сили, тобто дані твердження не підтверджено доказами з боку відповідача. Тобто фактично приймаючи податкове повідомлення - рішення посадові особи СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві керувалися припущеннями.

У разі порушення окремими постачальниками Конституції та законів України орган податкової служби має в межах компетенції вирішити питання про притягнення до відповідальності винної особи, тобто саме того субєкта підприємницької відповідальності, який допустив порушення, а не позивач.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх

Зазначене свідчить, про те, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті невиїзної документальної перевірки від 11.09.2009р. №927/36/14307653 порушення положень п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” не відповідає дійсним обставинам, а прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві податкове повідомлення рішення від 18.09.2009р. №00010736/0 підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №000010736/0 від 18.09.2009 року.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Мельник