Вирок № 127525105, 21.05.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7360/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000427 від 02.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянину України, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000427 від 02.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2025 року кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України зупинено до його звільнення з військової служби, та матеріали кримінального провадження № 12023071030000427 від 02.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України виділено в окреме провадження.

Розгляд кримінального провадження № 12023071030000427 від 02.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - продовжено.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та від 19.02.2023 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб, та такий продовжений на даний час.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заздалегідь домовившись з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про спільне вчинення крадіжки, після чого 20 лютого 2023 року, близько 16 год. 55 хв., на транспортному засобі марки «Fiat Dublo» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 приїхали до місця вчинення злочину, a caмe до будинку АДРЕСА_2 . Після цього ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 вийшли з вищевказаного транспортного засобу та пішли до будинку. Далі, підійшовши до квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться на першому поверсі, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, з коридору загального користування викрали вживану пральну машину вертикального завантаження марки «Bauknecht», модель «WAT Star 1200/2», максимальне завантаження - 5 кг., потужністю 2300W, яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Після чого, завантажили пральну машину в вищевказаний транспортний засіб та покинули місце вчинення злочину у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 5 016 гривень 00 копійок.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та вчинена в умовах воєнного стану.

Окрім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, із корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, 17 квітня 2023 року, о 18 год. 44 хв., знаходячись біля аптеки «Копійочка», яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 65, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD, який знаходився біля урни при вході до приміщення аптеки «Копійочка», чим завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 15 480 гривень 00 копійок, після чого покинув місце вчинення злочину у невідомому напрямку та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнавчастково. Зазначав, що ОСОБА_10 попросив занести пральну машинку в таксі і більше йому нічого не відомо, стосовно викраденого велосипеда зазначив, що хотів пошуткувати на сусідом у якого точно такий самий велосипед.

В подальшому після дослідження всіх доказів, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнавповністю, зазначив, що дійсно з ОСОБА_11 ходили в під`їзді, бачили пральну машинку, вони запитували у сусідів чия вона. На що їм відповіли кого саме, хай запитають, вони не запитували, а забрали пральну машинку в таксі. В подальшому ОСОБА_12 за це йому купив пиво. Стосовно викрадення велосипеда вину визнав повністю, пояснював що у сусіда був схожий велосипед, не чув щоб потерпілий йому кричав коли він від`їхав від аптеки. Чому раніше не віддав велосипед не зміг пояснити, зазначив, що віддав працівникам поліції коли вони прийшли. Розуміє що викрав чуже майно. В судових дебатах вину визнав повністю, просив суворо не карати, на теперішній час все усвідомив свої дії та щиро кається у скоєному.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень тавстановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами, які суд вважає належними і допустимими.

Судом під час судового розгляду дослідженні докази у порядку ст.94 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що робив вдома ремонт, пральну машинку виніс тимчасово в під`їзд в коридор. Вона була в справному стані, бувша у користуванні. Він її не викидав, а тимчасово там поставив, оскільки не було місця в квартирі під час ремонту. В подальшому її 02.03.2023 викрали. Сусіди йому пояснили, що двоє осіб ходили по під`їзду та питали чия стіралка, їм казали. Відеозапис з камер спостереження з ОСББ слідчому надавав він, на цих відеозаписах впізнав свою пральну машинку, яку йому повернули в міськвідділі поліції через пару днів.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що працював у ГЛОВО доставці. Робив доставку чогось на замовлення в аптеку. Біля аптеки припаркувався, але не пристібнув велосипед на замок, його викрали 17 квітня 2023 року. Через 2 хвилини викликав поліцію. Бачив як чоловік сів на велосипед та поїхав, в червоній кепці, в штанах. Впізнав особу по фотознімкам, та в судовому засіданні вказав на обвинуваченого ОСОБА_4 .. Велосипед йому повернули працівники поліції. Цивільний позов не заявляв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що по обставинам справи йому нічого не відомо, він дійсно перевозив двох людей з пральною машиною. Він працював як таксі, підійшов чоловік попросив чи може завести пральну машину, на що він погодився за 200 грн.. Після того як два чоловіка погрузили пральну машину він їх відвіз куди сказали, висадив та поїхав. З ними не спілкувався, не питав чия пральна машина. Підтвердив підписи в протоколах впізнання по фотознімкам обвинувачених.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що є сусідом ОСОБА_14 . Вказував що ОСОБА_15 йому дзвонив у квітні 2023 року, питав чи не шукає він свій велосипед. Він йому сказав що продав його, на що ОСОБА_15 почав матюкатись. Зазначив, що наявний на фотознімках в матеріалах провадження велосипед не схожий на той що й нього був. Поряд з цим, ОСОБА_13 не зміг назвати коли саме придбав свій велосипед, не міг пояснити чи продав чи подарував його в подальшому. Підтвердити чи був такий велосипед взагалі у нього в судовому засіданні не зміг.

Крім того, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, а саме:

Згідно витягу з ЄРДР від 04.03.2023були внесені відомості про вказане кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за № 12023071030000427 від 02.03.2023 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.03.2023 року прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_8 по факту викрадення пральної машинки в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , 20 лютого 2023 року, близько 16 год. 55 хв..

Протокол огляду місця події від 03.03.2023 з додатком - ілюстративною

таблицею разомслідчим проведено огляд місця події, а саме за адресою м.Ужгород, вул. Оноківська, навпроти будинку 18, де зафіксовано місцезнаходження вживаної пральної машини вертикального завантаження марки «Bauknecht», модель «WAT Star 1200/2».

Постановою слідчого від 03.03.2023 року таку визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2023 року накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця події, що проводився 03.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_4 , а саме на: пральну машину марки «Bauknicht», моделі «WAT 120 Star», серійний номер 340425006084, з позбавленням власника майна ОСОБА_8 права відчуження пральної машини марки «Bauknicht», моделі «WAT 120 Star», серійний номер 340425006084. Арештоване майно, а саме: пральну машину марки «Bauknicht», моделі «WAT 120 Star», серійний номер 340425006084, передано в користування потерпілому ОСОБА_16 ..

Згідно звіту про оцінку від 13.03.2023 за №51-03-323 вартість пральної машини марки «Bauknicht», моделі «WAT 120 Star» станом на 20.02.2023 року становить 5016 грн.

Згідно протоколу огляду відеозапису від 06.03.2023 який надано потерпілим ОСОБА_8 встановлено що на таких зафіксовано приміщення до будинку АДРЕСА_2 , на якому видно осіб чоловічої статі які виносять з під`їзду будинку пральну машину, в подальшому загружають в транспортний засіб автомобіль білого кольору Fiat та поїхали в невідомому напрямку.

В судовому засіданні досліджено відеозаписи наявні на оптичному диску з надписом «CD-R 52х 700 mb 80 min» з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Декабристів, буд. 53, на яких зафіксовано факт крадіжки пральної машини.

Постановою слідчого від від 06.03.2023оптичний диск з надписом «CD-R 52х 700 mb 80 min» з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Декабристів, буд. 53 визнано речовим доказом.

Протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7 від 14.03.2023 року з яких вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , як осіб які викрали пральну машинку 20 лютого 2023 року

Протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_17 від 14.03.2023 року з яких вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , як осіб які цікавились пральною машинкою 20 лютого 2023 року в коридорі будинку за адресою: АДРЕСА_2

Згідно витягу з ЄРДР від 18.04.2023 були внесені відомості про вказане кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за № 12023071030000758 від 18.04.2023 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від

17.04.2023 року прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_9 по факту викрадення 17 квітня 2023 року, о 18 год. 44 хв., біля аптеки «Копійочка», яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 65, велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD.

Рапортами від 17.04.2023 та 18.04.2023 вбачається що було зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_9 по факту викрадення 17 квітня 2023 року, о 18 год. 44 хв., біля аптеки «Копійочка», яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 65, велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD.

Згідно протоколу огляду місця події від 17.04.2023 з додатком - ілюстративною

таблицею разом на 8 арк. проведено огляд місця події, а саме біля аптеки «Копійочка», яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 65.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 18.04.2023 такий добровільно видав велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD слідчому СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Згідно протоколу огляду місця події від 18.04.2023 з додатком ілюстративною таблицею разом на 9 арк. проведено огляд велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD на прибудинковій території будинку №61, вул. Грушевського, м. Ужгород.

Постановою слідчого від 18.04.2023 велосипед марки "Leon" TN-90 t DD визнано речовим доказом.

Згідно звіту про оцінку від 19.04.2023 за № 111-04-223 вартість велосипеда марки "Leon" TN-90 t DD станом на 17.04.2023 року становить 15480 грн.

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_9 від 19.04.2023 року з яких вбачається, що потерпілий впізнав ОСОБА_4 , як особу яка викрала велосипед марки "Leon" TN-90 t DD 17.04.2023 року.

Постановою слідчого від 19.04.2023 знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, а саме з камер зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» що знаходиться за адресою №67, вул. Грушевського, м. Ужгород.

Протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 19.04.2023 з додатком, в якому знаходиться оптичний диск з відеозаписом, знято показання з камер зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» що знаходиться за адресою №67, вул. Грушевського, м. Ужгород.

Згідно протоколу огляду відеозапису від 19.04.2023 з камер зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» що знаходиться за адресою №67, вул. Грушевського, м. Ужгород, вбачається що 17.04.2023 року о 18.42.30 до входу в аптеку «Копійочка», яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 65, під`їжджає потерпілий на велосипеді, та заходить в середину аптеки, одразу о 18.42.48 до входу в аптеку «Копійочка» підходить особа чоловічої статі та знімає ліхтарик з велосипеда, о 18.44.20 та ж сама особа сідає на велосипед та залишає місце події.

В судовому засіданні досліджено відеозаписи наявні на вказаному вище оптичному диску з відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» що знаходиться за адресою №67, вул. Грушевського, м. Ужгород, на яких зафіксовано факт крадіжки велосипеда.

Постановою слідчого від 19.04.2023 сд диск з відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» визнано речовим доказом.

Згідно розписки потерпілого ОСОБА_9 такий отримав на зберігання велосипед марки "Leon" TN-90 t DD.

Постановою прокурора від 01.05.2023 року матеріали кримінального провадження про яке внесені відомості за ч. 4 ст. 185 КК України за № 12023071030000758 від 18.04.2023 року та 01.05.2023 та за ч. 4 ст. 185 КК України за № 12023071030000427 від 02.03.2023 року об?єднанні в одне провадження, з присвоєнням єдиного номера КП № 12023071030000427.

Вказані відомості було зареєстровано в ЄРДР згідно долученого до матеріалів провадження витягу з ЄРДР від 04.05.2023.

Оцінюючи усі досліджені докази по справі у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним. Покази потерпілих та свідків узгоджуються між собою та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд, заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Крім цього, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 надані ним раніше, про те, що він не знав, що вчиняє крадіжку пральної машини, а в частині викрадення велосипеда мав намір пошуткувати над своїм сусідом.

Зазначені показання обвинуваченого об`єктивно спростовуються показаннями безпосередньо допитаних в ході судового розгляду свідків, показаннями самих потерпілих, та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, а також поясненнями самого ОСОБА_4 , які він надав в судовому засіданні після дослідження всіх доказів в сукупності.

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13 який є сусідом ОСОБА_18 , оскільки такий не зміг назвати коли саме придбав свій велосипед, не міг пояснити чи продав чи подарував його в подальшому. Підтвердити чи був такий велосипед взагалі у нього в судовому засіданні не зміг.

При цьому, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису зовнішнього відеоспостереження з ломбарду «Копійочка» що знаходиться за адресою №67, вул. Грушевського, м. Ужгород вбачається, що після паркування потерпілого біля аптеки велосипеду, одразу підходить ОСОБА_15 , з огляд на час який пройшов між цими діями (10 секунд), вказане повністю спростовує пояснення ОСОБА_18 , що він вважав велосипед ніби-то належить його сусіду. Враховуючи, що ОСОБА_15 повинен був усвідомлювати та бачив особу яка приїхала на такому велосипеді.

Крім цього, суд критично ставиться до попередніх тверджень ОСОБА_18 про те, що він не мав уяву про крадіжку пральної машини, враховуючи його пояснення, які він надав в судовому засіданні після дослідження всіх доказів в сукупності, що він разом з ОСОБА_6 ходили по під`їзду будинку та запитували кому належить пральна машинка. Не зважаючи на те, що ОСОБА_15 почув відповідь про належність такої пральної машини мешканцю цього будинку, в подальшому виніс разом з іншою особою, погрузив в транспортний засіб, та разом з іншою особою відвіз її в місце, де її було в подальшому вилучено.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, як кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану та як кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та вчинена в умовах воєнного стану.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обвинуваченого обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить визнання вини, щире каяття. Обставин справи, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, негативних характеристик суду не надано, офіційно не працює, на спеціальних обліках не перебуває, раніше судимий, потерпілі цивільні позови не заявляли, згідно обвинувального акту потерпілим майно було повернуто, обставин що обтяжують покарання органом досудового розслідування не встановлено. Судом враховується також стан здоров`я ОСОБА_4 , згідно наданих стороною захисту довідок про лікування.

Згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 18 серпня 2021 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, та призначено покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставіст.75КК України ОСОБА_4 відвідбування покараннязвільнено звипробуванням зіспитовим строкомдва рокита зпокладенням відповіднодо ст.76КК Україниобов`язків періодичноз`являтися дляреєстрації доуповноваженого органуз питаньпробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно відомостей з КНП «Закарпатський обласний медичний центр психіатричного здоров`я та медицини залежностей» від 07.03.2023 року ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 15.12.2022 по 20.12.2022. Діагноз розлад психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.

За положенням ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи наведене та конкретні обставини справи, за яких вчинене діяння, беручи до уваги дані про особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, який будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів знову вчинив злочин, що свідчить про його стійку злочинну поведінку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи наведене та конкретні обставини справи, за яких вчинене діяння, беручи до уваги дані про особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, який будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів знову вчинив злочин, що свідчить про його стійку злочинну поведінку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, суд констатує факт, що стороною захисту під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику інших свідків сторони захисту, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів. В частині інших свідків сторони обвинувачення суд вжив всіх можливих заходів для їх явки, однак прокурором така забезпечена не була.

Таким чином, сторони провадження були вільними у реалізації процесуальних прав. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

З врахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та вчинена в умовах воєнного стану.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості злочину, який, відповідно дост. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, є умисним злочином, дані про особу, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, та відповідно до ст.ст.50,65 КК України, призначає покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням того, що устаттях 185,186та189-191повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями (п. 1 примітки до ст. 185 КК); у разі визнання особи винуватою у вчиненні декількох діянь, які відповідають складу злочину, передбаченого однією і тією самою статтею (частиною статті) закону про кримінальну відповідальність, всі ці діяння кваліфікуються в сукупності за відповідною статтею (частиною статті) лише один раз і окремої кваліфікації не потребують (див. постанову ВС від 27 вересня 2018 року у справі № 686/6613/16-к); у ч. 2 ст. 185 КК йдеться про крадіжку вчинену повторно або за попередньою змовою групою осіб; у ч.4 ст. 185 КК йдеться про крадіжку вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Разом з цим при призначенні покарання суд приймає до уваги, що вказані злочини є тотожними, усі вчинені проти власності та не мають самостійної окремої санкції за епізодами злочинної діяльності, тобто підпадають під дію однієї і тієї ж частини однієї статті закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.185 ч.4 КК України, тому не потребують окремого призначення покарання та не утворюють тієї сукупності злочинів, які дають підстави для застосування ч.1 ст.70 КК України.

Діяння, які є предметом судового розгляду вчинені ОСОБА_4 20 лютого 2023 та 17.04.2023 року, тобто після постановлення вироку суду від 18 серпня 2021, та відповідно під час іспитового строку.

Відповідно до речення першого частини четвертої статті 70 КК за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Згідно з частиною першою статті 71 КК у разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вирішуючи питання щодо того, які саме з наведених приписів необхідно застосувати, призначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання, суд вважає за доцільне звернути увагу на висновок, викладений ВС у постанові від 01.06.2020 (справа № 766/39/17), згідно з яким суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати статтю 71 КК, якщо кримінальне правопорушення вчинене саме після постановлення попереднього вироку, а не після набрання ним законної сили.

Як зазначено вище, суду надана належним чином завірена копія вироку від 18 серпня 2021, відповідно до якого ОСОБА_4 засуджений до умовного покарання. Слід зауважити, що частиною першою статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК) визначено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Отже, початок відбування покарання за вироком від 18.08.2021 слід рахувати з моменту проголошення зазначеного вироку. Незважаючи на це, ОСОБА_4 в період іспитового строку, тобто до закінчення визначеного за вироком суду іспитового строку, вчинив кримінально карані діяння, які є предметом судового дослідження у зазначеному кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що у постанові від 23.10.2018 (справа № 202/1154/17) ВС зазначив, що норма частини першої статті 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. Тобто приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

Тому суд вважає, що при призначенні ОСОБА_4 остаточного покарання слід керуватися саме приписами частини першої статті 71 КК. При цьому, суд зазначав, що ВС у постанові від 17.04.2018 (справа № 298/95/16-к) звернув увагу на законодавчо встановлену презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. А обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, як зазначив ВС у цій постанові, покладається на сторону обвинувачення.

Отже, з урахуванням положень статті 71 КК, зважаючи на те, що під час судового розгляду прокурор не доводив необхідність призначення обвинуваченому остаточного покарання саме шляхом повного складання покарань, суд дійшов до переконання, що в цьому випадку ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання саме шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком суду від 18.08.2021 з урахуванням приписів частини першої статті 72 КК. Тобто остаточним покаранням, яке необхідне призначити ОСОБА_4 з урахуванням наведених приписів кримінального закону буде покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому положень частини першої статті 75 КК, тобто для звільнення його від відбування кримінального покарання з випробуванням суд приймає до уваги, висновки, викладені ВС в постанові від 26.04.2018 (справа № 757/15167/15-к), а саме відповідно до вимогстатті 75 ККякщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вже суд зазначив вище, загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуваннястатті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд при цьому враховує, що у постанові від 19.07.2018 (справа № 755/6254/17) ВС зауважено, що неготовність до самокерованої правослухняної поведінки виключає призначення покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства. Також у постанові від 19.07.2018 (справа № 755/6254/17) ВС зауважено, що наявність попередніх судимостей, за якими особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням є перепоною для застосування щодо такої особи положень статті 75 КК.

Отже, суд враховує обставини зазначені вище, а саме те, що ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення в період іспитового строку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому суд дійшов до переконання, що правові підстави для його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням відсутні, а виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, про необхідність призначення ОСОБА_4 за ч. 4ст. 185 КК Українипокарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частковогоскладання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вирокомУжгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2021 остаточно до відбуття визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`ять ) років і чотири місяці позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Згідно протоколу про затримання особи від 21.03.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України було затримано о 15.год. 15 хв. 21.03.2023 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме: до 14 травня 2023 року та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 /п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на ОСОБА_4 ряд обов`язків.

Заставу було внесено в розмірі 53680 грн. згідно квитанції ОСОБА_19 , а ОСОБА_4 звільнено з під варти 24.03.2023 року.

Відповідно до ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, тому ОСОБА_4 слід зарахувати період тримання під вартою у період досудового розслідування та під час судового розгляду, а саме з 21.03.2023 по 24.03.2023 року.

Клопотань про обрання запобіжного заходу або про продовження дії попередньої ухвали до суду не подавалось. Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень статті 100 КПК. Цивільний позов не заявлявся. Згідно з приписами частини другої статті 124 КПК процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого.

Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Згідно з ч. 11ст. 182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. З врахуванням наведеного після набрання вироком законної сили за умови, що обвинувачений не порушить умови обраного йому запобіжного заходу у виді застави, внесену у даному кримінальному провадженні заставу слід повернути заставодавцю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.368,370,371, 394,475 КПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частковогоскладання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вирокомУжгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2021 остаточно до відбуття визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`ять ) років і чотири місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, тому ОСОБА_4 слід зарахувати період тримання під вартою у період досудового розслідування та під час судового розгляду, а саме з 21.03.2023 по 24.03.2023 року.

Арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2023 року на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця події, що проводився 03.03.2023 року за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Оноківська навпроти будинку 18, а саме на: пральну машину марки «Bauknicht», моделі «WAT 120 Star», серійний номер 340425006084 - скасувати.

Речові докази: пральну машину «Bauknicht» модель WAT 1200 Star, серійний номер 340425006084, яку передано потерпілому ОСОБА_8 на відповідальне зберігання, вважати повернутим потерпілому; односторонній оптичний диск з надписом «CD-R 52х 700 mb 80 min» з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Декабристів, буд. 53, залишити при матеріалах кримінального провадження; велосипед марки "Leon TN-90 DD, який передано потерпілому ОСОБА_9 на відповідальне зберігання,вважати повернутимпотерпілому; одностороннійоптичний дискз надписом«AlerusDVD-R4.7gb/120min»з відеозаписамиз камерзовнішнього відеоспостереженняз ломбарду«Копійочка»,за адресою:м.Ужгород,вул.Грушевського,67,залишити приматеріалах кримінальногопровадження.

Дія обраногощодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави припиняється після набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком суду законної сили, за відстуності підстав для звернення застави в дохід держави, кошти внесені як заставу у кримінальному провадженні у розмірі 53680 гривень 00 копійок - повернути заставодавцеві ОСОБА_19 .

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1