Постанова № 12752504, 23.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14:35

23.03.2010 р. Справа № 2а - 6204/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Мельника О.М.

при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 до1.Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул.Потьомкінська, 24, м.Миколаїв,54030 за участю2. Головного управління державного казначейства у Миколаївській області, пр-т Леніна, 141-В, (т.46-54-39) , Прокурора Миколаївської області, вул . Спаська, 28, м.Миколаїв, 54030 провизнання протиправним та скасування рішення від 30.10.2009 р. №0032200700/0, а також зобовязати вчинити певні дії, За участю представників: від позивача: Ковширін М.М., дов. № 528, від 19.12.07; від відповідача: Науменко А.С., дов. № 4/9/10-011, від 11.01.10; від відповідача2: не з'явився, повідомлений належним чином, ;

прокурор: не з'явився, , ;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД (далі ТОВ „Артіль”) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (далі відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 30.10.2009р. №0032200700/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2009 року на 5637,00грн та стягнення (відшкодування) із державного бюджету на користь ТОВ „Артіль” бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 801583,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення відповідача 1, а також дій (бездіяльності) відповідача 1 та відповідача 2 вимогам чинного податкового законодавства України.

Представники відповідачів позов не визнали з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши повно та всебічно докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30 жовтня 2009 року, на підставі акту “Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ “Артіль” ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.07.2009 року.” від 26.10.2009р. за №1396/07-000/13857386, відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0032200700/0 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 5637,00грн.

В оскаржуваному рішенні ДПІ зазначено, що актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР).

Підпунктами Закону №168/97-ВР встановлено порядок визначення сум ПДВ що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Так п. 7.7.1. встановлено "Сума податку, що підлягає … бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

… При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди …, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Пунктом 7.7.2. зазначеного Закону встановлено, "Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.»з податкового періоду.» Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та наданих доказів, внаслідок проведеної перевірки зафіксованої актом, було встановлено наступне:

Відповідно до декларації з ПДВ за липень 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду мала відємне значення та дорівнювала 807220,00грн. (рядок 18.2 Декларації) та в цій сумі була задекларована до складу податкового кредиту наступного (за серпень) звітного періоду (рядок 22.2 Декларації) тобто вимоги п.п.7.7.1.ст.7 Закону_168 позивачем були виконані.

Відповідно до декларації з ПДВ за серпень 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду також мала відємне значення та дорівнювала 578528,00грн. (рядок 18.2 Декларації) тобто умова, щодо наявності відємного значення другий раз поспіль, фактично мала місце, що надавало позивачу законних підстав для застосування норм п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону_168. У відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166 (у редакції наказу від 17 березня 2008р. №159), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997р. за №250/2054, позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету суму ПДВ в розмірі 807220,00грн., шляхом відображення цього показника в рядку 23.1 декларації за серпень до якого його значення переноситься з рядку 22.2 декларації за липень, та подальшого відображення в поточній декларації (рядки 24 та 25.1 Декларації).

Крім того, матеріалами перевірки не встановлено будь-яких порушень стосовно показника рядка 3 додатку 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування” до декларації за листопад, який визначено позивачем в сумі 807220,00грн.; та відповідно до Порядку заповнення декларації значення якого переноситься до рядку 25 поточної декларації (в якому вказується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню).

Перевіркою зафіксована сума податку, фактично сплачена позивачем постачальникам у попередньому податковому періоді (у липні 2009р.) в сумі 938292,00 грн.,цей факт підтверджується сторонами та доведено в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону_№168/97-ВР, для визначення розміру бюджетного відшкодування, треба виконати ще одну умову порівняти задеклароване відємне значення із сумою податку, фактично сплаченою отримувачем товарів (послуг) своїм постачальникам у попередніх податкових періодах. Визначаючи розмір бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, відповідач 1 порівнював задеклароване відємне значення із сумою податку, фактично сплаченою позивачем своїм постачальникам тільки в одному попередньому податковому періоді а саме в липні 2009 року, що протирічить вимогам Закону, оскільки нормами даного Закону, передбачено визначення цього показника за декілька попередніх податкових періодів. При розгляді даної справи це порушення не мало значних наслідків, оскільки сума податку сплаченого позивачем в липні 2009 року, перевищує суму задекларованого бюджетного відшкодування.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, для того, щоб у відповідності до вимог Закону порівняти суму відємного значення та суму сплаченого податку (807220,00?938292,00), та дійти висновку, що вона в повному обсязі підлягає відшкодуванню з бюджету.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені ДПІ в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону_№168/97-ВР, є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно висновку перевірки щодо неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 29139,00грн., який ДПІ обґрунтовує відсутністю відповідей (результатів зустрічних перевірок) по постачальникам товарів на дату підписання акту перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість". До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є правом податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування ПДВ у залежність від проведення податковими органами таких перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування ПДВ з Державного бюджету України. Відсутність у податкового органу відомостей про зустрічну перевірку постачальника товару, не може безпосередньо та остаточно вказувати на невиконання останнім своїх податкових зобов'язань і тим самим позбавляти покупця (платника податку) права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування. Єдиним наслідком завищення платником суми бюджетного відшкодування - у відповідності до вимог п.п.7.7.7”б” ст.7 Закону_168 - є податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Враховуючи недоведеність фактів будь яких порушень з боку ТОВ „Артіль” вимог чинного законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, подібне зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправним та порушує законні права та інтереси позивача.

Статтею 7 Закону_№168/97-ВР встановлено наступний порядок та строки проведення розрахунків з відшкодування податку на додану вартість:

«7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. ...

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

7.7.6. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу».

Відповідно до матеріалів справи, перевірка ТОВ „Артіль” закінчилася 21.10.2009р., але як свідчать письмові докази надані ДПІ та ГУ УДК, станом на дату розгляду справи в суді бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 801583,00грн. ще не погашена, що свідчить про порушення вимог Закону_№168/97-ВР.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 17.06.2008р., «через те, що в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податку порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення (відшкодування заборгованості)», позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність ДПІ та ГУ УДК не є способом захисту прав платника ПДВ.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволеню.

керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2009 року №0032200700/0

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД (код ЄДРПОУ 13857386, на рахунок №2600010110801 в МФ АБ "Південий", МФО 326751, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 801583, 00 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Мельник