Постанова № 12752414, 19.10.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-2021/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Калинич Я.М., за участю секретаря судового засідання Краснової О.Р., та сторін, які беруть участь у справі:

представник позивача: Олійника Р.В.,

представника відповідача: Майора І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося ЗАТ «Берегівський радіозавод»з адміністративним позовом до Берегівської ОДПІ, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської обєднаної державної податкової інспекції від 20.05.2010 року за №0000502340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 28641,0 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, про що було складено акт перевірки від 20.05.2010 року №42-23/011/14313783. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року №0000502340/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 28641,0 грн. На думку податкового органу, право на податковий кредит виникає виключно при придбанні товарів (послуг), тоді як у спірному періоді таке придбання не здійснювалося. Разом з тим, за твердженням позивача, здійснювані ним операції відповідно до п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»з метою оподаткування прирівняні до імпорту, а згідно п.п. 7.4.1. та 7.5.2. п.7.5 ст.7 вказаного Закону, суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті товарів на митну територію України правомірно включені до складу податкового кредиту. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно не відповідає нормам Закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів, наведених у письмових запереченнях проти позову, та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. З письмових заперечень слідує, що при проведенні позапланової перевірки Берегівська ОДПІ керувалася Законом України від 03.04.1997 року №1б8/97-ВР «Про податок на додану вартість». Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (надалі - Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2)придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач згідно договору оренди б/н від 22.03.2006 року та додаткової угоди до договору оренди від 05.06.2007 року, укладеного з угорською фірмою Corporation Hungary Kft», згідно вантажно-митних декларацій на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу, імпортовано вироби з паперової маси, картон для відокремлення готового виробу. При ввезенні обладнання на митну територію України підприємством було сплачено ПДВ в сумі 28640,58 грн. В порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 28640,58 грн. по імпортованим виробам на умовах оперативного лізингу на безоплатній основі. Оскільки ввезені вироби не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

На підставі направлення № 233 від 17 травня 2010 року Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року. За результатами перевірки було складено акт № 42-23/011/14313783 від 20 травня 2010 року. Відповідно до вказаного акту виявлено порушення ЗАТ «Берегівський радіозавод»статті 7 пункту 7.4. підпункту 7.4.1 та пункту 7.5 підпункту 7.5.1 Закону України №168/97.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року № 0000502340/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 28641 грн. у зв'язку з тим, що вказані суми ПДВ були сплачені при імпорті товарів за договором оренди.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України №168/97-ВР об'єктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються: зокрема операції з ввезення на митну територію України об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України; товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів

Відповідно із статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 Закону України №168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, сума ПДВ, заявлена до відшкодування у податковій декларації за лютий 2010 року, визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Отже, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі виробів з гофрованого картону і паперової маси за договором оренди від 22.03.2006 року та додаткової угоди до даного договору від 05.06.2007 року підпадає під ознаки переміщення товарів через митний, кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення товарів підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР. Зважаючи на положення статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР позивачем правильно віднесена до податкового кредиту в січні 2010 року сума фактично сплаченого ним податку, і яка в наступному звітному податковому періоді віднесена до бюджетного відшкодування. Відповідачем звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР.

За таких обставин дії відповідача по зменшенню суми бюджетного відшкодування не ґрунтуються на Законі.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 20 травня 2010 року №0000502340/0, яким Закритому акціонерному товариству «Берегівський радіозавод» зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за лютий місяць 2010 року в розмірі 28641 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»(м.Берегово, вул..І.Сечені,76) понесені судові витрати у сумі 3 (три) грн.. 40 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Калинич Я.М.