Рішення № 127506190, 20.05.2025, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/153/2025

Справа № 557/2005/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Тишкуна П.В.

секретар судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс-щіГоща впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Міністерства оборониУкраїни, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про встановленняфакту перебуванняна утриманнізагиблого військовослужбовця

В С Т А Н О В И В:

1. Суть спору.

Представник - адвокат Герус Б.І. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманнізагиблого військовослужбовця

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 17.07.1993 року до 25.08.2005 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . За період перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розірвання шлюбу у 2005 році, в силу певних сімейних та житлових обставин, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжили проживати разом у будинку за тією ж адресою АДРЕСА_1 . Незважаючи на розірвання шлюбу, вони продовжили проживати як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом доглядали за домогосподарством, піклувались один про одного.

Факт проживання позивача та ОСОБА_4 однією сім`єю підтверджується, серед іншого, рішенням Гощанського районного суду від 10.05.2024 року, яким було встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 25 серпня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Дане рішення набрало законної сили.

При цьому, з 2016 по 2022 рік позивач фактично перебувала на утриманні свого вже «цивільного» чоловіка ОСОБА_4 , оскільки ніде не працювала, що було зумовлено тим, що ОСОБА_4 з березня 2015 року проходив військову службу по мобілізації, а позивач змушена була самостійно займатись вихованням неповнолітньої дитини, вести домашнє господарство.

ОСОБА_4 повністю тасамостійно утримувавсім`ю узазначений періоді такадопомога буладля позивачата їхдітей постійнимі основнимджерелом дляіснування.За наданічоловіком кошти, ОСОБА_1 купувала продуктихарчування,ліки,сплачувала комунальніпослуги.Викладені обставиниможуть підтвердитиїх рідніта сусіди. Однак, незважаючи на очевидність певних фактів, позивач позбавлена можливості скористатись будь-якими пільгами, як член сім`ї загиблого військовослужбовця, а тому змушена була звернутися до суду.

Від Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позов. У задоволенні позову в частині вимог до Міністерства оборони України просив відмовити. На підставу заперечень зазначили, що Міністерство оборони України у даному випадку є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки не було та станом на поточний момент не є учасником спірних правовідносин. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника Міністерства оборони України.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного Рівненської області від 10 січня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Гощанського районного Рівненської області від 12 лютого 2025 року було

задоволено клопотання представника відповідача МОУ та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Гощанського районного суду від 09 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Позивач та її представник -адвокат Герус Б.І в судовому засіданні 25.04.2025 року заяву підтримали в повному обсязі з підстав викладених у ній, просили її задовольнити. В судове засідання 09.05.2025 року не з`явилися. Представник подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у їхній відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання 09.05.2025 року не з`явилися, але подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Не заперечують щодо задоволення позову.

В судовому засіданні 25.04.2025 року відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнала повністю. Підтвердила викладені позивачем обставини, щодо перебування на утриманні загиблого ОСОБА_4 .

Представник відповідача - Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився. Просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору- ІНФОРМАЦІЯ_5 ,будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення розгляду справи у його відсутності на підставі наявних у справі даних та доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №418, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 29.09.2022 року Гощанським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ (м.Львів).

Як вбачається з довідки №01/3/5334 від 13.09.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 в період з 24.03.2015 року по 31.03.2016 року; військову службу за контрактом в період з 22.10.2017 року по 21.04.2018 року; військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/20225 в період з 24.02.2022 року та загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00008848820 від 17.03.2011 року, 17.07.1993 року відділом ДРАЦС Гощанського районного управління юстиції в Рівненській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , актовий запис №25.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , 2000 р.н., що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , видане 06.10.2022, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано 25.08.2005 року, актовий запис №69.

Відповідно довідки №09-03-04/30 від 09.02.2023, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Гощанської селищної ради заявнику ОСОБА_1 , на день смерті ОСОБА_4 ,1971 р.н., який був зареєстрований в АДРЕСА_1 і помер ІНФОРМАЦІЯ_6 за даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 ,1973 р.н.; ОСОБА_2 ,1995 р.н.; ОСОБА_3 ,2000 р.н.; ОСОБА_10 , 2021 р.н.

З Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого ЦНАП Гощанської селищної ради за №11-03-03/1344 від 04.09.2024 року, у житловому будинку по АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 ,1973 р.н.; ОСОБА_2 ,1995 р.н.; ОСОБА_3 ,2000 р.н.; ОСОБА_10 , 2021 р.н., а з витягу №01-03-03/1441 від 13.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 , 1971 р.н. був зареєстрований за цією ж адресою у період з 04.03.1998 року по 29.09.2022 року.

З наданої позивачем суду копії її трудової книжки НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи 30.11.2016 року, наказ №91, запис за №42. Також у трудовій книжці позивача містяться записищодо її перебування на обліку як безробітної у Гощанському РЦЗН з 09.12.2016 року та про припинення їм виплати допомоги по безробіттю 12.05.2017 (записи №№ 43, 44). Будь-які записи у трудовій книжці позивача у пізніший період відсутні.

Згідно довідки №702 від 06.11.2024 року, виданої Гощанським управлінням Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості, позивач ОСОБА_1 станом на дату видачі довідки не перебуває на обліку як зареєстрована безробітна.

ІНФОРМАЦІЯ_8 , листом №01/3/6086 від 15.10.2024 року, було повідомлено позивача про неможливість прийняття рішення щодо виплати їй одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_4 , оскільки позивачем не подано доказів щодо перебування на утриманні загиблого військовослужбовця.

З копій платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_4 здійснювалися перекази грошових коштів позивачу ОСОБА_1 : 30.04.2022 року коштів в сумі 17000 грн., 02.05.2022 року коштів в сумі 20000 грн.; 15.02.2022 року коштів в сумі 25000 грн.

З наданої позивачем інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_11 вбачається, що протягом 10 місяців 2015 та дев`яти місяців 2016 роках позивач будь -якого доходу не отримувала.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податів про джерела/суми нарахованого доходу, дохід ОСОБА_1 у період з 2017 по 2022 рік був незначний і складався з державної соціальної матеріальної допомоги, яка виплачувалась у 2017 та 2018 роках (розмір не перевищував 3140,04 грн. за квартал) та доходу від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (розмір виплат не перевищував 6714,35 грн. за квартал).

В судовому засіданні були допитані свідки.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_12 , вона понад 23 роки знайома з сім`єю ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , який був хрещеним батьком її доньки. Вказала, що незважаючи на розірвання шлюбу позивач та ОСОБА_15 продовжували проживати разом, як сім`я. ОСОБА_16 повністю утримував всю сім`ю, оскільки ОСОБА_17 після того, як чоловік був мобілізований у 2016 році, звільнилась і була вдома, займалась дітьми та господарством. Це було рішення самого ОСОБА_4 . Свідок неодноразово була присутня при тому, як ОСОБА_16 давав ОСОБА_17 гроші, ще жартома називав її «утриманка».

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що знає сім`ю позивача так як проживає з нею по сусідству понад 20 років. Неодноразово вона бувала вдома у Коробчуків. ОСОБА_16 працював, а ОСОБА_17 тривалий час ніде не працювала, займалась будинком та дітьми. ОСОБА_16 самостійно утримував сім`ю, сплачував комунальні послуги, давав гроші на продукти та ліки.Фактично дружина була на його повному утриманні.

Відповідно до п .2 ч.1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до ст.16-1Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»№2011-XIIвід 20.12.1991року у випадках, зазначених у підпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Суд на підставі переліченого зазначає, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.3

Однак згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі СК), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 10.05.2024 року, справа № 557/36/24, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 25 серпня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду набрало законної сили 10.06.2024 року.

За вимогами ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц, повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до якого встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявницею інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Звертаючись до суду із позовом про встановлення юридичного факту перебування на утриманні ОСОБА_4 , з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 посилалась на те, що встановлення такого факту дозволить їй реалізувати право на отримання пільг, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

З огляду на викладене, суд встановив, що допомога, яка надавалася ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем і загинув, була для позивачки, яка тривалий час ніде не працювала і фактично не мала будь якого іншого доходу, постійним джерелом доходів, що мало суттєве значення для забезпечення її існування, а відтак наявні підстави для встановлення факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 на день його загибелі.

На підставі наведеного, позов слід задовольнити і встановити факт, що позивач перебувала на утриманні військовослужбовця ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст.3,12,13,76, 81,82, 259,263,264,265,315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Міністерства оборониУкраїни, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про встановленняфакту перебуванняна утриманнізагиблого військовослужбовця - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на утриманні у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Тишкун П.В.