Ухвала суду № 127502045, 15.05.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.05.2025

Справа № 334/3373/25

Провадження № 1-кс/334/1288/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із начальником Веселівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024082070000033 від 28 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має професійно-технічна освіту, інваліда другої групи по зору, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України

ВСТАНОВИВ:

15травня 2025року слідчийСВ МелітопольськогоРУП ГУНПв Запорізькійобласті лейтенантполіції ОСОБА_6 звернувся досуду ізклопотанням погоджене із начальником Веселівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024082070000033 від 28 листопада 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на сприяння особам чоловічої статі, яким у зв`язку з введенням на території України військового стану було заборонено виїзд за кордон, у незаконному переправленні через державний кордон України. Вказані дії ОСОБА_4 планував здійснювати з корисливих мотивів за грошову винагороду шляхом надання порад, вказівок, особам які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а також наданням засобів для такого перетину, які полягали у організації отримання такими особами медичних документів про нібито наявність хвороб і висновків медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, що у подальшому надавало право безперешкодного перетину державного кордону України.

Для реалізації цього умислу ОСОБА_4 здійснював на території України пошук потенційних клієнтів, які бажали незаконно виїхати до країн Європейського союзу або осіб, яким необхідні документи для перетину державного кордону України.

Так, 24 березня 2025 року, в денний час доби, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, під час спілкування із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в месенджері «Viber» до якого прив`язано абонентський номер НОМЕР_1 , запропонував останньому свої послуги зі сприяння у незаконному перетині державного кордону України, що полягали в організації отримання фіктивного військово-облікового документу на ім`я ОСОБА_7 з наявною у ньому інформацією, яка надасть змогу останньому безперешкодно виїхати за межі державного кордону України та організації отримання фіктивних документів про наявність інвалідності ІІ групи у дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого безперешкодного виїзду на підставі вказаних документів через державний кордон України до країн Європейського Союзу. За вказані дії ОСОБА_4 вказав ОСОБА_7 на необхідність передачі йому грошової винагороди у вигляді неправомірної вигоди в сумі 30750 грн. та 24900 грн., як передплата, які ОСОБА_7 28 квітня 2025 року о 14:48 годині та 06 травня 2025 року о 12:11 годині, відповідно, перерахував на банківський рахунок НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я ОСОБА_4 .

В подальшому, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, з метою збуту ОСОБА_7 підроблених офіційних документів, 13 травня 2025 року приблизно о 13 годині 18 хвилин, знаходячись поблизу відділення №7 ТОВ «Нова пошта», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. №2, передав ОСОБА_7 фіктивні медичні та інші документи, а саме військово-обліковий документ на ім`я ОСОБА_7 з інформацією про його виключення з військового обліку, довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 з інформацією про здійснення ОСОБА_7 опікунства над недієздатною особою - ОСОБА_8 , медичний висновок про наявність порушень функцій організму у ОСОБА_8 , медичний висновок ЛКК про наявність захворювання у ОСОБА_8 та про здійснення догляду за нею ОСОБА_7 , рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про призначення ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_8 , медичну довідку про наявність інвалідності ІІ групи у ОСОБА_7 та посвідчення інваліда на ім`я ОСОБА_8 , які були отримані у відділенні №7 ТОВ «Нова пошта» від ОСОБА_9 , чим вчинив збут підроблених офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, а саме підроблення та збут офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 30750 грн. та 24900 грн. 28 квітня 2025 року о 14:48 годині та 06 травня 2025 року о 12:11 годині відповідно, 13 травня 2025 року приблизно о 13 годині 18 хвилин, діючи з метою організації переправлення осіб через державний кодон України, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. №2, неподалік відділення №7 ТОВ «Нова пошта» під час зустрічі з ОСОБА_7 передав останньому фіктивні медичні та інші документи а саме військово-обліковий документ на ім`я ОСОБА_7 з інформацією про його виключення з військового обліку, довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 з інформацією про здійснення ОСОБА_7 опікунства над недієздатною особою - ОСОБА_8 , медичний висновок про наявність порушень функцій організму у ОСОБА_8 , медичний висновок ЛКК про наявність захворювання у ОСОБА_8 та про здійснення догляду за нею ОСОБА_7 , рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про призначення ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_8 , медичну довідку про наявність інвалідності ІІ групи у ОСОБА_7 та посвідчення інваліда на ім`я ОСОБА_8 , чим вчинив дії щодо організації переправлення осіб через державний кордон України шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів для усунення перешкод.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів для усунення перешкод, вчиненому з корисливих мотивів.

13 травня 2025 року о 13 години 27 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

14 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:

Згідно з ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194КПК України. Враховуючи характер вчиненого підозрюваним діяння є підстави вважати, що неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, оскільки ним не будуть виконанні покладенні на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Досудовим розслідуванням встановлена відсутність таких осіб, які б могли б взяти на себе передбачене ч.1 ст.180 КПК України письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Згідно з ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та санкцію, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, є ризик того, що при обранні вказаного запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 може залишити житло в якому на даний час проживає, та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Крім того, ч.3 ст.182 КПК України встановлено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи та доходів, тому не може виконати зобов`язання покладенні ним при обранні запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.6 та ч.7 ст.176 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Зважаючи на положення ст.177 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 :

зважаючи на абз.1 ч.1 ст.177 КПК України, може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином;

зважаючи на абз.2 ч.1 ст.177 КПК України, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

зважаючи на абз.3 ч.1 ст.177 КПК України, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

зважаючи на абз.4 ч.1 ст.177 КПК України, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

зважаючи на абз.5 ч.1 ст.177 КПК України, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , слід зважати на всі встановлені досудовим розслідуванням обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме:

п.1 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення за вказаних обставин підтверджуються тим, що вони прямо чи непрямо підтверджують існування обставин кримінального правопорушення, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, можливість використання інших доказів;

п.2 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у яких він підозрюється, а саме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

п.3 ч.1 ст.178 КПК України, не встановлено інформацію про вік та стан здоров`я підозрюваного, яка містить особливості при обранні запобіжного заходу;

п.4 ч.1 ст.178 КПК України, не встановлено міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність в нього дружини або дітей, які перебували б на його утриманні;

п.5 ч.1 ст.178 КПК України, не встановлено наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

п.6 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що репутація підозрюваного на теперішній час визначається вчиненим ним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 332 КК України;

п.7 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що майновий стан підозрюваного не дозволяє йому внесення за себе застави, оскільки останній офіційно ніде не працевлаштований та не має постійного джерела доходу;

п.8 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що раніше не судимий;

п.9 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що раніше до підозрюваного не обиралися запобіжні заходи;

п.10 ч.1 ст.178 КПК України, встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України;

п.11 ч.1 ст.178 КПК України, діями ОСОБА_4 фізичним та юридичним особам майнову шкоду не завдано, однак підозрюваним внаслідок вчинення кримінального правопорушення отримано дохід на загальну суму 55650 грн.;

п.12 ч.1 ст.178 КПК України, враховуючи, те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та встановлено ризик продовження чи повторення ним протиправної поведінки.

Враховуючи вказане, вважаємо, що необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки досудовим розслідуванням встановлено:

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;

наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України;

встановлені обставини, передбачені ст.178 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Просив обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення клопотання. Просив відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , та просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та її належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочинів, що інкримінується підозрюваному, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із начальником Веселівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024082070000033 від 28 листопада 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 242240 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , провадження по справі №1-кс/334/1288/25, ЄУН 334/3373/25. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою рахувати з 13 травня 2025 року з 13 години 27 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 11 липня 2025 року о 13 годині 27 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1