Рішення № 127494885, 21.05.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11090/24

Провадження №: 2/755/4901/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

26 червня 2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, в якому позивач просила:

- зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 12 березня 2011 року;

- зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про обтяження (арешт нерухомого майна) реєстраційний номер 10972848 від 22 березня

2011 року.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником 7/20 частини квартири АДРЕСА_1 .

Також в різних часках власниками вищевказаної квартири є ОСОБА_4 (1/5 частина квартири який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (1/5 частина квартири), ОСОБА_3 (1/4 частина квартири).

Право власності на квартиру було набуте ОСОБА_4 та її сім`єю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 січня 2003 року.

З метою отримання спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , позивачка з`ясувала, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 22 березня 2011 року на квартиру АДРЕСА_1 Голосіхвським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3, виданого 12 березня 2011 року, особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_4

16 червня 2023 року позивачка направляла на адресу Голосіївського ДВС заяву в якій повідомила про смерть свого сина ОСОБА_4 та про надання інформації щодо наявності відкритих або закінчених виконавчих проваджень відносно боржника, а також надання реквізитів для сплати боргу для закінчення виконавчих проваджень.

Вказує, що 22 червня 2023 року у телефонній розмові з державним виконавцем Голосіївського ДВС було з`ясовано, що у зв`язку з тим, що звернення не відповідає ЗУ «Про звернення громадян» Голосіївський ДВС не надасть відповіді позивачу.

28 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України з проханням допомогти у вирішенні питання, щодо відповіді від Голосіївського ДВС з приводу виконавчого провадження НОМЕР_3 відкритого щодо боржника ОСОБА_4 , а також зобов`язати державного виконавця надати реквізити для сплати боргу для закінчення виконавчого провадження для скасування арешту з майна.

19 липня 2023 року позивачка отримала відповідь про те, що виконавче провадження НОМЕР_3 закінчено а виконавчий документ направлено за належністю. Дані про наявність вказаного виконавчого провадження в системі АСВП відсутні.

Зазначала, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Голосіївського ДВС про зняття арешту з майна відмовлено. У даній справі судом встановлено, що арешт нерухомого майна накладений ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, постановою від 10 червня 2011 року мав бути вирішеним Дніпровським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві при вирішенні питання про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у Дніпровському ДВС.

Ухвалою суду від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

18 липня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить прийняти відзив до розгляду під час розгляду даної справи та зазначає, що станом на 16 липня 2024 року до відділу не надходило та на виконанні не перебувало виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 26 липня 2024 року позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на майно, виданого Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в рівних долях.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 успадкувала 3/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 1/20 частини вищезазначеної квартири після смерті ОСОБА_7 .

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, 22 березня 2011 року внесено запис про арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 12 березня 2011 року ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві.

Відомо, що 12 березня 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві Качурею Л. В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу від 22 липня 2009 року №2н-10603/2009 виданого Івано-Франківським міським судом.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідь на звернення Центральне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції (м. Київ) повідомило ОСОБА_8 листом від 17 липня 2023 року про те, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчий документ був прийнятий 19 липня 2011 року Дніпровським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві та перебував на примусовому виконанні до 26 червня 2012 року.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року у справі №755/15829/23 за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, у задоволенні позову відмовлено.

У справі №755/15829/23 суд в ході судового розгляду установив, що після відкриття виконавчого провадження ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, постановою від 10 червня 2011 року виконавче провадження, відповідно до пункту десятого частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови), закінчено та виконавчий документ направлено за належністю. Зазначений виконавчий документ був прийнятий 19 липня 2011 року Дніпровським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві та перебував на примусовому виконанні до 26 червня 2012 року.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту 5 частини 3 статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Згідно абз. 3 ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Як встановлено пункту 6 частини 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації прав, єнаявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

У разі наявності інформації, отриманої нотаріусом через Державний реєстр прав на нерухоме майно про наявність зареєстрованих обтяжень, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у відповідності до статті 49 ЗУ «Про нотаріат», при цьому, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно пункту 9.9. Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25.12.2008 року (діючого на момент виникнення спірних правовідносин), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10. даного Наказу, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Вказані положення щодо знищення завершених виконавчих проваджень повністю узгоджуються з положеннями, викладеними в Правилах ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МЮУ від 07.06.2017 року №1829/5

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Оцінивши у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 є обгрунтованими, та такими що підлягають задоволенню, оскільки виконавчий документ було прийнято Дніпровським ДВС в липні 2011 року де перебував до червня 2012 року, про статус виконавчого провадження не може пояснити ні відповідач ні Центральне міжрегіональне управління Юстиції (м. Київ), в той же час сума боргу складає 7 300,88 грн. що непропорційно накладенню арешту на квартиру, та позбавлення права ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно на яке накладено арешт.

Окремо позивачем пред`явлено вимоги про зобов`язання Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про обтяження (арешт нерухомого майна) реєстраційний номер 10972848 від 22 березня 2011 року.

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину

Згідно статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» арештом є обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно статті 6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

За таких обставин рішення суду про зняття арешту з майна, яке набрало законної сили в повній мірі відновлює порушене право позивача, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про обтяження (арешт нерухомого майна) реєстраційний номер 10972848 від 22 березня 2011 року.

В порядку статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Цивільним кодексом України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 12 березня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 травня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 15, ЄДРПОУ 35011660);

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Третя особа - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

С у д д я -