Рішення № 127482211, 16.05.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/3129/24Провадження № 2/724/50/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

представника позивача в

режимі відеоконференції: Голубова С.Г.

представника відповідача ТДВ «СК «Гардіан»

в режимі відеконференції: Поліщук О.Г.

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_1 : Максименко Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні2024року ОСОБА_2 ,в інтересахякого дієадвокат ГолубовСергій Геннадійович,звернувся досуду зпозовною заявоюдо Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі- ТДВ «СК «Гардіан»), ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.11.2023 року о 10:20 год на перехресті доріг Р63 с. Данківці с. Вартиківці КПП «Сокиряни» та Т2610 м. Хотин КПП «Мамалига» сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої, зокрема, належний позивачу транспортний засіб, а саме: автомобіль MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження внаслідок зіткнення з автомобілем MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.04.2024 року у справі №720/355/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до полісу № 215208355, страхова сума за шкоду, заподіяну майну 160000 грн, розмір франшизи 0 грн.

Представник позивача зазначає, що позивачем було замовлено і проведено незалежну експертизу щодо вартості матеріального збитку транспортного засобу СОД ФОП ОСОБА_3 , для проведення якої експерту було надано автомобіль марки MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 .Згідно висновкуексперта №24-04-24від 22.04.2024року вартістьвідновлювального ремонту транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 безврахування коефіцієнтуфізичного зносустаном надату виконанняекспертизи становить 357151,25грн., вартістьремонтуз врахуваннямзносу становить- 150533,20 грн., коефіцієнт фізичного зносу 0,7.

09.08.2024 року ТДВ «СК «Гардіан» за результатами ремонтної калькуляції №67411 від 26.06.2024 року, складеної страховою компанією, виплатила страхове відшкодування у розмірі 70690, 26 грн. на рахунок позивача, при цьому не узгодивши його розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування з позивачем (потерпілим). Крім того, проігноровано заяву позивача від 15.05.2024 про відшкодування вартості ремонту з врахуванням зносу в сумі 150533,20 грн та витрат на проведення експертного досліження в розмірі 8500 грн. Також, представник позивача вказує на те, що ОСОБА_1 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні.

Крім того, представник позивача посилається на заподіяння позивачу моральних страждань, пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою, перенесення стресу у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, порушення звичайного способу життя внаслідок позбавлення можливості користування транспортним засобом, не відшкодування шкоди винною особою, що змусило позивача вживати додаткових заходів для захисту порушених прав, визначивши розмір моральної шкоди в сумі 25000 грн.

На підставі вищенаведеного, представник позивача просить стягнути на користь позивача з відповідача ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» суму недоплаченного страхового відшкодування у розмірі 79842,94 грн, а з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 206618,05 грн та моральну шкоду у розмірі 25000 грн, а також стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно до заявлених позовних вимог.

Процесуальні дії у справі. Подані заяви (клопотання) сторін

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.77 том 1).

23.09.2024 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову (а.с.86-88 том 1).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 26.09.2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову (а.с.102-103 том 1).

04.10.2024 року представником відповідача ТДВ «СК «Гардіан» подано відзив на позовну заяву, згідно якого просило відмовити у задоволенні позовних вимог до страхової компанії в повному обсязі. Відзив обгрунтовано тим, що долучений позивачем висновок експерта №24-04-24 не можна вважати належним доказом розміру збитку. Зазначає, зокрема, що п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика), затвердженою наказом Міністерства юстиції і Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, передбачає, що замовник дослідження у разі потреби має викликати належним чином всіх заінтересованих осіб на огляд пошкодженого транспортного засобу. Проте, страхову компанію повідомлено про огляд транспортного засобу позивача лише 08.04.2024, тобто безпосередньо у день здійснення огляду. При цьому, огляд відбувся у м.Новодністровськ Чернівецької області, тобто у значній територіальній віддаленості від відповідача, який знаходиться в м.Києві, тому не мав можливості з`явитися у вказаний час на огляд транспортного засобу.

Також представниквказував,що оглядпошкодженого транспортногозасобу перебуваєу прямомупричинному зв`язкуіз висновкомоцінювача щодовартості відновлювальногоремонту пошкодженоготранспортного засобу,оскільки самена підставіакту (протоколу)огляду експертв подальшомускладає ремонтнукалькуляцію тавизначає розмірзбитків.Враховуючи суттєвувідмінність розмірузбитку,визначеному напідставі висновкуексперта №24-04-24(150533,20грн)від розмірусплаченого відповідачемстрахового відшкодування(70690,26грн),на замовленнястрахової компаніїбуло виконановисновок експертногодослідження №93від 04.10.2024з оцінкитранспортного засобу.Згідно вказаногодослідження вартістьвідновлювального ремонтутранспортного засобуMERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням кофіцієнта фізичного зносу та врахування ПДВ, становить 70707,29 грн, тобто є майже ідентичною розміру спплаченого відповідачем страхового відшкодування.

До відзиву страховою компанією надано Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 26.06.2024, проведенного СОД ТОВ «БВН ЕВ Груп» та висновок експертного дослідження №93 від 04.10.2024 з оцінки транспортного засобу, проведенного судовим експертом Терентьєвим Л.І. (а.с.106-185 том 1).

24.10.2024 року представником позивача ОСОБА_4 подано до суду відповідь на відзив ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», в якій зазначає, що судовий експерт Павлишин Я.Д., який проводив автотоварознавчу експертизу №24-04-24 від 22.04.2024, є атестованим судовим експертом, а наданий ним висновок є повним, змістовним, таким, що не викликає сумнівів у його правильності. Крім того, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта. Висновок був підготовлений для подання до суду. Вважає безпідставним посилання представника відповідача страхової компанії на те, що висновок автотоварознавчої експертизи №24-04-24 від 22.04.2024 року є неналежним доказом, з тих підстав, що огляд пошкодженого автомобіля позивача здійснювався за відсутності представника страхової компанії, адже відповідно до п.5.2 Методики, виклик заінтересованих осіб для технічного огляду здійснюється у разі потреби та не є імперативною вимогою. Крім того, у висновку експертизи містяться докази повідомлення відповідачів про проведення експертизи. Представником відповідача не наведено об`єктивного підтвердження того, що відсутність відповідача ТДВ «СК «Гардіан» під час огляду пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля позивача призвела до неправомірності наведених у висновку розрахунків.

Щодо акту огляду транспортного засобу від 27.03.2024, звіту складеного оцінювачем ОСОБА_5 від 26.06.2024 та висновку експерта ОСОБА_6 від 04.10.2024, то представник позивача вважає їх недопустимими доказами у розумінні ст.78 ЦПК України, зокрема зазначає, що оцінювач ОСОБА_5 не є працівником ТДВ «СК «Гардіан» та експертом, який має право проводити огляд транспортного засобу відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ні оцінювач ОСОБА_5 , ні експерт ОСОБА_6 , при проведенні експертного дослідження, не були попереджені (обізнані) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта. При проведенні експертизи експертом ОСОБА_6 не було дотримано вимог п.5.1 Розділу «V.Технічний огляд КТЗ» Методики товарознавчої експертизита оцінки КТЗ, затвердженої накозом Мінюста України, Фонду держмайна України 24.11.2003 №1142/5/2092 (а.с.187-191 том 1).

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подавала.

31.10.2024 року представником відповідача ТДВ «СК «Гардіан» Поліщук О.Г. та 06.11.2024 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи (а.с.205-206, 230-235 том 1).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.11.2024 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено (а.с.242-245 том 1).

На вирішення експерта постановлені питання: який розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу пошкодженням транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.11.2023 року, за вирахуванням податку на додану вартість та яка вартість відновлювального ремонту автомобіля MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди 02.11.2023 року на день проведення експертизи.

18 грудня 2024 року від судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України до суду надійшло клопотання в якому експерт, серед інших питань, просив суд зобов`язати сторони організувати виїзд експерта до місця огляду транспортного засобу та безперешкодний доступ до досліджуваного об`єкту.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року поновлено провадження по справі для вирішення клопотання експерта (а.с.17 том 2).

Ухвалою суду від 26.12.2024 року клопотання експерта задоволено частково. Ухвалено провести судову автотоварознавчу експертизу, з використанням матеріалів цивільної справи №724/3129/24 без особистого огляду експертом об`єкта дослідження, а саметранспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 . Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.25-27 том 2).

26.02.2025 року до суду надійшов висновок судового експерта Россоха І.В. №СЕ-19/126-25/2359-АВ від 18.02.2025 року (а.с.46-60 том 2).

Ухвалою суду від 28.02.2025 року поновлено провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.63 том 2).

07.03.2025 року представником позивача подано клопотання про виклик для допиту в суді судових експертів Россоху І.В. та ОСОБА_3 (а.с.67-68 том 2).

11.03.2025 року представником відповідача ТОВ «СК «Гардіан» Поліщук О.Г. подано на адресу суду письмові пояснення, згідно яких вказує, що після ознайомлення з висновком експерта №СЕ-19/126-25/2359-АВ від 18.02.2025 року, який було виготовлено на виконання ухвали суду від 06.11.2024, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача з урахуванням коефіцієнту зносу становить 70801, 18 грн. Страховою компанією у досудовому порядку було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 70690, 26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.08.2024. Отже, зі страхової компанії на користь позивача підлягає стягненню 110,92 грн страхового відшкодування (70801,18-70690,26=110,92). Позовні вимоги щодо доплати страхового відшкодування у розмірі 79842, 94 грн. та 2368,95 грн вартість експертизи є необгрунтованими та задоволенню не підлягають (а.с. 75-78 том 2).

Ухвалою суду від 18.03.2025 року закрито підготовче судове заідання та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання представника позивача щодо виклику та допиту в суді судових експертів Россоха І.В. та ОСОБА_3 (а.с.86 том 2).

Аргументи учасників справи

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Голубов С.Г. в судовому засіданні позовні вимоги довірителя підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Просив стягнути з відповідачів на користь позивача також витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.

Представник відповідачаТД «СК«Гардіан» - ПоліщукО.Г.в судовомузасіданні позовнівимоги визналачастково,зазначивши,що страховакомпанія згодназдійснити доплатупозивачу страховоговідшкодування врозмірі 110,92грн,тобто різницюміж виплаченимстраховим відшкодуваннямта вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначеною за висновком експерта від 18.02.2025, в задовленні інших позовних вимог до страхової компанії просила відмовити та зменшити розмір судових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Максименко Р.Д. в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що відповідач згодна сплатити різницю між страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача визначеного за висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.02.2025 року, що становить в розмірі 96905,49 грн /167706,67-70801,18/, та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В іншій частині позовних вимог просили відмовити.

Фактичні обставини встановлені судом

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 02 листопада 2023 року о 10:20 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_2 , на 3 кілометрі+600 метрів автомобільної дороги Р-63 урочище «Три святі», рухаючись по другорядній дорозі порушила вимоги п.16.1 ПДР не надавши перевагу у русі автомобілю «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.04.2024 року (а.с.53-56 том 1).

Відповідно до частини шостоїстатті 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в страховій компанії ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» за полісом № ЕР-215208355 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до умов страхування в ТДВ «СК «Гардіан», ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 160 000,00 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320000, 00 грн та розмір франшизи - 0,00 грн (а.с.111 том 1).

Транспортний засіб «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, належав дружинні позивача - ОСОБА_7 та позивачу на праві спільної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.12-14 том 1).

У зв`язку із настанням страхового випадку позивач ОСОБА_2 як потерпілий, 19 березня 2024 року звернувся до ТДВ СК «Гардіан» із повідомленням про ДТП, що визнається страховою компанією (а.с.44 том 1).

27 березня 2024 року на замовлення ТДВ «СК «Гардіан» оцінювачем ОСОБА_5 , було проведено огляд транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом огляду колісного транспортного засобу від 27.03.2024 (а.с.122-123 том 1).

З протоколу огляду транспортного засобу від 27.03.2024 вбачається, що огляд пошкоджень транспортного засобу та їх опис в протоколі, проводився в м.Новодністровськ Чернівецької області у присутності ОСОБА_2 . Протокол підписано учасниками огляду, будь-яких зауважень та доповнень до складеного протоколу ОСОБА_2 не було внесено.

Дана обставина представником позивача в судовому засіданні не заперечується.

Згідно повідомлень, відповідачі ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_1 повідомлялись позивачем про необхідність з`явитися на проведення огляду пошкоджень автомобіля «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , за участю судового експерта Павлишин Я.Д. за адресою: м.Новодністровськ, Дністровського району, Чернівецької області на 08.04.2024 о 10:00 год (а.с.38 зворот-40 том 1).

Згідно з висновком судового експерта ФОП Павлишин Я.Д. від 22 квітня 2024 року №24-04-24 автотоварознавчої експертизи про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-BenzVito»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,складеного назамовлення представникапозивача ОСОБА_4 ,встановлено,що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-BenzVito»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,пошкодженого внаслідокДТП 02.11.2023,без врахуваннякоефіцієнту фізичногозносу,станом надату виконанняекспертизи,складає 357151,25грн.Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП 02.11.2023, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи, складає 150533,20 грн (а.с.15-38 том 1).

Вартість проведення автотоварознавчої експертизи становить 8500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №24-04-24 від 22.04.2024 (а.с.41 том 1).

15 травня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ "СК"Гардіан" із заявою про здійснення страхового відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка сталася 02.11.2023, а саме відшкодування вартості ремонту транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу в сумі 150533,20 грн, яка була визначена висновком судового експерта ФОП ОСОБА_3 від 22.04.2024 на замовлення позивача, та витрат на проведення експертного дослідження в сумі 8500 грн (а.с.50 том 1).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 26.06.2024 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «БВН ЕВ Груп» на замовлення ТДВ «СК «Гардіан», ринкова вартість транспортного засобу «Mercedes-BenzVito»,державний номернийзнак НОМЕР_1 , складає 461447,96 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 179577,16 грн; матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ, станом на 27.03.2024, становить 77949,38 грн з урахуванням ПДВ та 70690,26 грн без врахування ПДВ (а.с.112-140 том 1).

09 серпня 2024 року відповідачем ТДВ "СК"Гардіан" здійснено виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 70690,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №214984 від 09 серпня 2024 року (а.с.51, 141 том 1).

Згідно висновку експертного дослідження №93 від 04.10.2024 року, проведенного судовим експертом Терентьєвим Л.І., на замовлення ТДВ СК «Гардіан», дійсна ринкова вартість транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату оцінки 02.11.2023 року , без врахування пошкоджень при ДТП, складає 398 270,22 грн. Сума матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, станом на дату оцінки 02.11.2023, могла становити 70707,29 грн. Дослідження проводились на підставі наданих замовником вихідних даних, без зовнішнього візуального огляду транспортного засобу (а.с.146-174 том 1).

Відповідно до висновку судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України Россоха І.В. від 18 лютого 2025 року № СЕ-19/126-25/2359-АВ, складеного за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи:вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу пошкодженням транспортного засобу марки «Mercedes-BenzVito»,2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.11.2023 року, за вирахуванням податку на додану вартість, станом на момент проведення експертизи (18.02.2025) могла складати 70801,18 грн. Вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП 02.11.2023, станом на момент проведення експертизи (18.02.2025) могла складати 167706,67 грн (а.с.45-60 том 2).

До матеріалів справи приєднано договір комісії від 01.10.2024 №6896/24/000643 між ТОВ «Діметрел» (комісіонер) та ОСОБА_7 (комітент) згідно якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента вчинити правочини щодо продажу транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , за 25000 грн (а.с.4-5 том 2).

Позиція суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1166ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частин 1, 5 статті 1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до частини 1, 2 статті 999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі- Закон № 1961-IV).

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, МТСБУ, потерпілі (ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно із частиною 1 статті 1194Цивільного кодексуУкраїни особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15 (провадження № 14-176цс18) зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин до страхувальника можна пред`явити вимогу про відшкодування майнової шкоди лише після сплати страховиком суми страхового відшкодування, передбаченої договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або у разі відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Водночас відповідальність з виплати завданої майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у винної особи настає у разі правомірної відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком, наявності різниці між завданою майновою шкодою та сумою страхового відшкодування, встановленої полісом страхування.

Положення Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених указаним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

Відповідно до частини другої статті 9Закону України«Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до пункту 22.1, 22.3статті 22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. Таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до пункту 33.1.4. статті 33Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 33.3. статті 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Положенням пункту 34. 2 статті 34Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34. 3 статті 34Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Отже, виходячи з наведених положень Закону, потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у тому випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34. 3 статті 34Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

При цьому пунктом 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова компанія не відшкодовує шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 у справі №757/22706/15 вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/ відновлювального ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Зібраними доказами по справі встановлено, що позивачу, як власнику транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що сталася 02 листопада 2023 року з вини ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_2 , завдано майнову шкоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ «СК «Гардіан» та договором визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в сумі 160000 грн.

19 березня 2024 року позивач ОСОБА_2 як потерпілий, звернувся до ТДВ СК «Гардіан» із повідомленням про ДТП.

27 березня 2024 року представником ТДВ «СК «Гардіан» Єзерським О.А. було проведено огляд транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 . Огляд пошкоджень транспортного засобу проводився у присутності ОСОБА_2

15 травня 2024 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з заявою про відшкодування вартості ремонту транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу в сумі 150533,20 грн, яка була визначена висновком судового експерта ФОП Павлишин Я.Д. від 22.04.2024 на замовлення позивача, та витрат на проведення експертного дослідження в сумі 8500 грн.

ТДВ «СК «Гардіан» визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і виплатило ОСОБА_8 страхове відшкодування в розмірі 70690,26 грн., яке було розраховане на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №67411 від 26.06.2024 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «БВН ЕВ Груп» на замовлення ТДВ «СК «Гардіан».

Позивач звертаючись з позовними вимогами до ТДВ «СК «Гардіан» зазначає, що жодної угоди про узгодження розміру та способу здійснення страхового відшкодування між ним та страховою компанією не укладалось, а тому, на думку позивача, страхове відшкодування страховою компанією виплачено не в повному обсязі та підлягає стягненню недоплачене страхове відшкодування в розмірі 79842,94 грн.

ТДВ «СК «Гардіан» встановивши суттєву відмінність розміру збитку, визначеному на підставі висновку експерта ФОП ОСОБА_3 №24-04-24 від 22.04.2024 (150533,20 грн) від розміру сплаченого страховою компанією страхового відшкодування на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку №67411 від 26.06.2024 (70690,26 грн) було замовлено експертне дослідження з оцінки транспортного засобу судовому експерту Терентьєву Л.І.

Згідно висновку експертного дослідження №93 від 04.10.2024 року, проведенного судовим експертом Терентьєвим Л.І., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з врахуванням ПДВ становить 70707,29 грн.

В оцінці зазначених обставин суд під час розгляду справи враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 61-13823св18, відповідно до якого відсутні підстави для визнання необґрунтованим визначеного страховиком розміру заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і у такому разі потерпілий може спростувати визначений страховиком розмір шкоди шляхом проведення судової експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.07.2018 року у справі №924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідачами подано до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2024 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України Россоха І.В. від 18 лютого 2025 року № СЕ-19/126-25/2359-АВ, складеного за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи:вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу пошкодженням транспортного засобу марки «Mercedes-BenzVito»,2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.11.2023 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, за вирахуванням податку на додану вартість, станом на момент проведення експертизи (18.02.2025) могла складати 70801,18 грн. Вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП 02.11.2023, станом на момент проведення експертизи (18.02.2025) могла складати 167706,67 грн. Експертиза проводилась по фотозображенням автомобіля марки «Mercedes-BenzVito», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , які містилися в матеріалах цивільної справи та за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Транспортний засіб на огляд експерту не надавався.

Суд вважає, висновок судового експерта Россоха І.В. від 18.02.2025 належним і допустимим доказом, цей висновок об`єктивно вказує на розмір завданих ОСОБА_2 матеріальних збитків, у зв`язку з чим він має бути взятий судом до уваги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказала, що добросовісність (пункт 6 статті 3ЦК України - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань.

Якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом №1961-IV обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.

Тому тлумачення права щодо відшкодування шкоди за наслідками страхового випадку за Законом № 1961-IV, має здійснюватися з огляду на добросовісне виконання зобов`язань та поведінки всіх учасників (добросовісна чи недобросовісна поведінка/дії).

Суд звертаєувагу,що розглядаючив судовомузасіданні клопотаннясудового експертаЧернівецького НДЕКЦМВС Українивід 18.12.2024про наданнядля дослідженнятранспортного засобу«Mercedes-BenzVito»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,представником позивачабуло повідомленосуд провідчуження позивачемданого транспортногозасобу тавідсутності відомостейпро місцезнаходженняавтомобіля,про щобуло наданосуду договіркомісії від01.10.2024.У зв`язкуз чим,за погодженнямпредставників відповідачів,судом булоухвалено проводитисудову експертизубез особистогоогляду експертомтранспортного засобу,за матеріаламицивільної справиз врахуваннямекспертних досліджень,які булонадано сторонами.В розпорядженнясудового експертабуло наданодиск зфотознімками звітупро визначеннявартості матеріальногозбитку,проведеного ТОВ«БВН ЕВГруп».Разом зтим,оригінал висновкусудового експертаФОП ОСОБА_3 від 22.04.2024з кольоровимифотозображеннями пошкодженьтранспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , представником позивача для проведення судової товарно-транспортної експертизи подано не було. Клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу даного висновку представником позивача було заявлено лише після проведення експертом судової експертизи та допиту в судовому засіданні судового експерта Россоха І.В.

При цьому, надані для проведення судової експертизи кольорові фотозображення пошкоджень транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 (на диску), які було зроблено оцінювачем ОСОБА_5 під час огляду транспортного засобу 27.03.2024 жодних сумнівів у суду не викликають, оскільки огляд пошкоджень транспортного засобу проводився у присутності ОСОБА_2 , протокол огляду було підписано учасниками огляду, будь-яких зауважень та доповнень до складеного протоколу ОСОБА_2 не було внесено.

Крім того, представник позивача на обґрунтування замовлення позивачем та проведення незалежної експертизи щодо вартості матеріального збитку транспортного засобу СОД ФОП ОСОБА_3 , зазначає, що огляд транспортного засобу представником страхової компанії було проведено не уповноваженою Законом № 1961-IV, особою, що стало підставою позивачу самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди.

Так, згідно п.34.4 ст.34 Закону № 1961-IV, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

На спростування доводів представника позивача, представником ТДВ «СК «Гардіан» в судовому засіданні було повідомлено, що між страховою компанією та суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 наявні договірні відносини з оцінки майна. 27.03.2024 оцінювачем ОСОБА_5 , який працює у штаті СОД Берегова, на виконання вимог п.34.4 ст.34 Закону № 1961-IV, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 у присутності останнього, що також підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 27.03.2024.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика), затвердженою наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.

Відповідно до п.5.2 Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача судовим експертом Павлишин Я.Д. 08 квітня 2024 о 10:00 год в м.Новодністровськ, Дністровського району, Чернівецької області на території СТО «Лідер-Центр» проводилася авто-товарознавча експертиза транспортного засобу «Mercedes-BenzVito», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого 02.11.2023 внаслідок ДТП. Для участі у проведенні експертизи були запрошені відповідачі: ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленнями від 02.04.2024 (а.с.38-39 том 1).

Проте, повідомлення про огляд транспортного засобу страхова компанія отримала лише 08.04.2024, тобто безпосередньо у день здійснення огляду, що підтверджується поштовим листом та витягом з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» (а.с.142-143 том 1), що позбавило участь представника страхової компанії при огляді транспортного засобу.

Судовий експерт Павлишин Я.Д. під час допиту в суді підтвердив, що ним в установленому законом порядку повідомлялися заінтересовані особи про проведення експертизи, проте чи отримали ці особи завчасно повідомлення ним не з`ясовувалось.

Суд зазначає, що ТДВ «СК «Гардіан» безумовно є заінтересованою особою, оскільки саме на нього, як страховика цивільної відповідальності, покладено обов`язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП з урахуванням обмежень, передбачених Законом № 1961-IV.

Огляд пошкодженого транспортного засобу перебуває у прямому причинному зв`язку із висновком оцінювача щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, оскільки саме на підставі акту (протоколу) огляду експерт в подальшому складає ремонтну калькуляцію та визначає розмір збитків.

Оскільки ч.1 ст.1166 ЦК України передбачає, що шкода завдана майну особи має бути відшкодована у повному обсязі, тобто розмір такого відшкодування повинен бути еквівалентним обсягу завданих збитків, то існувала об`єктивна потреба виклику заінтересованих осіб на огляд пошкодженого транспортного засобу.

Отже, позивач ставлячи під сумнів повноважність представника страхової компанії Єзерського О.А., який проводив огляд транспортного засобу та складав протокол огляду від 27.03.2024, мав би пересвідчитись у належному повідомленні представника страхової компанії «Гардіан» про проведення експертизи судовим експертом Павлишин Я.Д. та у разі наявності відомостей про належне повідомлення проводити експертне дослідження у відсутності представника страхової компанії.

Відтак, висновок судового експерта Павлишин Я.Д. №24-04-24 від 22.04.2024 є неналежним і недопустимим доказом (статті 77,78 ЦПК України) оскільки проведений з порушенням п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

У зв`язку з цим на відповідачів не можуть бути покладені витрати позивача на складання даного висновку у розмірі 8500 грн та поштові витрати у розмірі 104,00 грн.

Тому судом для визначення розміру завданих позивачу матеріальних збитків, спричинених внаслідок пошкодження його транспортного засобу від дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.11.2023 року, береться до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи від 18.02.2025 року зробленого судовим експертом Россоха І.В.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно правових висновків Верховного Суду від 06.07.2018 року у справі 924/675/17, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Тому пред`явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ременту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Отже, спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховою компанією, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22 Закону); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.29 Закону).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2359-АВ від 18.02.2025 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercedes-BenzVito», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП 02.11.2023, станом на момент проведення експертизи (18.02.2025) складає 167706,67 грн. Вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 70801,18 грн.

Враховуючи зазначене, з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» підлягає стягненню на користь позивача вартість відновлювального ремонту транспортного зносу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 70801,18 грн.

Разом з тим, ТДВ «СК «Гардіан» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 70690,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №214984 від 09.08.2024.

Отже, з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування в розмірі 110,92 грн ( 70801,18-70690,26).

Різниця між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховим відшкодуванням, відповідно до ст.1194 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , що складає в розмірі 96905,49 грн / 167706,67-70801,18 =96905,49/.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди

Статтею 23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормамистатті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приймаючи до уваги той факт, що дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження майна позивача, що спричинило душевні страждання, порушення його звичайного способу життя, враховуючи стан здоров`я позивача, який є особою з інвалідністю першої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 22.10.2024 (а.с.7-8 том 2), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про те, що адекватною компенсацію моральної шкоди є сума в розмірі 5 000 грн, яка повинна бути стягнута на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно дост.133 ЦК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволенню позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, договорів, рахунків тощо).

Згідно квитанції від 11.09.2024 року позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання даного позову в розмірі 3114,61 грн (а.с.10 том 1).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково на суму 110,92 грн для ТДВ «СК «Гардіан», що становить 0,03 % від ціни позову (311460,99 грн), та на суму 101905,49 грн/ 96905,49+5000/ для ОСОБА_1 , що становить 32,71 % від ціни позову (311460,99), тому на користь позивача з відповідачів слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 0,93 грн з ТДВ «СК «Гардіан» та в сумі 1018,78 грн з ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

За положеннями ст.137 ЦПК України вказаного Кодексу:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1);

- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 в суді представляв адвокат Голубов С.Г. на підставі Ордеру серії АН №1427852 від 28.05.2024 року, який виданий на підставі Договорупро надання правничої допомоги від 01.04.2024 року (а.с.11,46-47 том 1).

Напідтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді, адвокатом Голубовим С.Г. надано Договір про надання правничої допомоги №1/04/24 від 01 квітня 2024 року; Додаткова угода від 10.11.2024 до договору; Детальний опис виконаних робіт адвокатом для надання правничої допомоги від 07.04.2025; рахунок для сплати правничої допомоги адвоката від 07.04.2024 року (а.с.46-47 том1, а.с.98-99, 120 том 2).

Згідно п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 року адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін, зокрема щодо питання відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 02.11.2023.

Відповідно до п.5.2 Договору передбачено, що складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється, а оплата правової допомоги здійснюється на підставі встановлених адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки.

За умовами пункту 5.1 Договору сторонни погодили, що позивач сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі, що становить 25000 грн, що підлягатиме стягненню за рішенням суду на користь клієнта з відповідача (а.с.46-47 том 1).

Відповідно детального опису виконаних робіт адвокатом для надання правничої допомоги від 07.04.2025 до договору від 01.04.2024, вбачається, що адвокат надав наступні послуги з надання правничої допомоги по справі №724/3129/24, а саме: попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування - 1 год; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики 1 год; складання та подання позовної заяви до суду про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди 5 год; складання та подання до суду заяви про забезпечення позову 2 год; складання та подання клопотання про участь в судових засідання в режимі відеоконференції 1 год; складання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у забезпечення позову 1 год; складання та подання клопотання про поновлення провадження 1 год; складання та подання клопотання про виклик експертів для допиту 2 год; складання та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу 2 год; складання та подання клопотання про долучення доказів 1 год ( а.с.98 том 2).

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом складає 25000 гривень.

Згідно рахунку від 07.04.2024 витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн позивач має сплатити протягом 30 днів з часу набуття чинності рішення суду по даній справі (а.с.99 том 2).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постановівід 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат (постанова ВС від 07 вересня 2023 року у справі №202/8301/21).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням того, чи виник у заявника обов`язок зі сплати таких витрат та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Застосовуючи наведений правовий висновок, суд вважає, щоздійснення адвокатом опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів, про участь у судових засідання в режимі відеоконференції, про поновлення провадження по справі, не є тими послугами, які є необхідними, тому не можуть бути враховані при розподілі судових витрат в суді.

Крім того, включення до опису виконаних робіт адвокатом часу написання самої заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу є безпідставним.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Враховуючи викладенета зурахуванням принципуспівмірності ірозумності судовихвитрат,критерій реальностіадвокатських витрат,а такожкритерій розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи,фінансового станувідповідачів,суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 9000 грн., що буде справедливим за даних обставин справи.

Разом з тим, указаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже стягненню з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_2 підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2грн 70коп (9000грн х0,03%),з ОСОБА_1 на користьпозивача урозмірі по2943грн 90коп (9000 х 32,71%).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» на загальну суму 3 грн 63 коп /2,70+0,93/ та з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 3962 грн 68 коп /2943,90+1018,78/.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 23, 999, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 доТовариства здодатковою відповідальністю«Страхова компанія«Гардіан», ОСОБА_1 простягнення страховоговідшкодування,відшкодування матеріальноїта моральноїшкоди,завданої дорожньо - транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, код ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_6 ) суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 110 (сто десять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду в розмірі 96905 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 49 копійок та моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (адреса місця знаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.96, код ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати в розмірі 3962 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 68 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач 1: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, код ЄДРПОУ35417298.

Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 16.05.2025 року.

Суддя Т.М.Ковальчук