Рішення № 127474914, 19.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 травня 2025 року Справа № 640/17708/21 ЗП/280/528/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрей» (код ЄДРПОУ 37279478, адреса: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61/11) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрей» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23 грудня 2020 року №2637 про накладення штрафу в сумі 85000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фрей» щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії суб`єктами господарювання, за результатами проведення якої складено Акт позапланової виїздної перевірки, внаслідок розгляду якого, на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, відповідачем установлено, що ТОВ "Фрей» порушено вимоги Інструкції № 4-НКРЕКП, Інструкції № 4а-НКРЕКП та Інструкції № 4В-НКРЕКП, внаслідок чого 23 грудня 2020 року винесено Постанову № 2637 «Про накладення штрафу на ТОВ «Фрей» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що реулюють функціонування ринку електичної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» та накладено штраф у розмірі 85 000 грн. Позивач зауважив, що відповідач не дотримався принципу пропорційності порушення і покарання та жодним чином не обґрунтував застосування санкції у вигляді штрафу, а не більш м`якої санкції -попередження. Позивач зазначив, що був позбавлений можливості взяти участь в процесі прийняття рішення, а відповідач допустив порушення порядку прийняття рішень і право особи на участь у процесі прийняття рішення. Оскільки участь позивача як ліцензіата, щодо якого розглядалось питання про застосування санкцій, на засіданні комісії, є обов`язковою, позивач вважає, що відповідач допустив порушення порядку прийняття рішення, які є суттєвими, внаслідок чого, оскаржуване рішення необхідно визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/17708/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахувнаням положень статті 262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що Постанова № 2637 прийнята в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації. Акт № 573 про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27 листопада 2020 року та листом від 30 листопада 2020 року № 12815/14.3/2/7-20 направлено ТОВ «Фрей». При цьому, враховуючи викладене вище, пояснень чи обґрунтувань від ТОВ «Фрей» до Акту перевірки № 573, до НКРЕКП не надходило. Окрім того, вказує, що листом від 18 грудня 2020 року № 1062/26.1/6-20 повідомила керівників підприємств, зокрема, позивача, про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП) яке мало відбутись 23 грудня 2020 року об 10 год. 00 хв. Зазначений вище лист НКРЕКП направило на офіційну електронну пошту. Таким чином, позивач мав змогу надати до прийняття рішення Регулятором письмові пояснення та зауваження та, зокрема, мав змогу скористатись правом на участь у засіданні Комісії при розгляді питання порядку денного, яке стосувалось ТОВ «Фрей». Разом з цим, позивач не скористався такою можливістю, та не виявив бажання прийняти участь у засіданні Регулятора, та не надав свої заперечення чи зауваження до проекту рішення, про накладення штрафу на позивача. Вищезазначене повністю спростовує твердження позивача щодо порушення Регулятором його права щодо надання пояснень, позбавлення можливості усунути порушення до прийняття рішення та позбавлення права щодо участі в засіданні. Таким чином, позивач мав змогу надати до прийняття рішення Регулятором письмові пояснення та зауваження та, зокрема, мав змогу скористатись правом на участь у засіданні Комісії при розгляді питання порядку денного, яке стосувалось ТОВ «Фрей». Разом з цим, позивач не скористався такою можливістю, та не виявив бажання прийняти участь у засіданні Регулятора, та не надав свої заперечення чи зауваження до проекту рішення, про накладення штрафу на позивача. У задоволенні позову просить відмовити.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 13 березня 2025 року.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративну справу № 640/17708/21 прийнято до провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України.

01 квітня 2025 року представникм відовідача до суду через особистий кабінет в підсисеті «Електронний суд» подано відзив на позов, в обгрунтування якого вказано, що оскаружвана постанова є правомірною, а доводи щодо не повідомлення позивача про вирішення питання про застосування санкцій, на засіданні комісії, не відповідають дійсним обставинам справи. У задоволенні позову просить відмовити.

Судом встановлено, що на підставі постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2133 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюються функціонування ринку електричної енергії, суб`єктами господарювання», посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 20 листопада 2020 року № 673 (додається), у період з 25 листопада 2020 року по 26 листопада 2020 року здійснено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фрей» за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 26 листопада 2020 року № 573 (далі - Акт).

За результатами проведення перевірки позивача установлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФРЕЙ» (код ЄДРПОУ 37279478) не дотрималось вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема: Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282 (далі - Інструкція № 4-НКРЕКП), а саме: пункту 2.2 глави 2 у частині подання форми звітності № 4-НКРЕКП виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі - форма звітності № 4-НКРЕКП) до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним періодом, пункту 2.3 глави 2 щодо направлення форми звітності № 4-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м, Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл ЕхсеІ згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг; Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 20 грудня 2019 року № 2897 (далі - Інструкція № 4а-НКРЕКП), а саме: пункту 2.2 глави 2 у частині подання форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - форма звітності № 4а-НКРЕКП) до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, пункту 2.3 глави 2 щодо направлення форми звітності N9 4а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл ЕхсеІ згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн- сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг; Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4 В-НКРЕКП-моніторинг-виробництво (ВДЕ) (місячна) «Звіт про місячні обсяги виробництва електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 450 (далі - Інструкція № 4 В-НКРЕКП), а саме: пункту 2.1 глави 2 у частині обов`язку виробника подавати форму звітності № 4 В- НКРЕКП-моніторинг-виробництво (ВДЕ) (місячна) «Звіт про місячні обсяги виробництва електричної енергії» (далі - форма звітності № 4 В-НКРЕКП) до НКРЕКП щороку до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом (за звітний період, яким є календарний місяць), пункту 2.3 глави 2 щодо направлення форми звітності № 4 В-НКРЕКП до НКРЕКП поштою на паперових носіях.

Акт оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27 листопада 2020 року та листом від 30 листопада 2020 року № 12815/14.3/2/7-20 направлено на адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305716663677 Акт повернуто на адресу відповідача із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На засіданні НКРЕКП, що проводилось у формі відкритого слухання 23 грудня 2020 року, прийнято Постанову № 2637, якою на позивача накладено штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

Листом НКРЕКП від 30 грудня 2021 року копію постанови НКРЕКП від 23 грудня 2020 року №2637, направлено ТОВ «ФРЕЙ» за адресою: вул. Московська, буд. 41, кв. 9, м. Миколаїв, 69005.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305716691425 04 лютого 2021 року, копію постанови від 23 грудня 2020 року № 2637 повернуто на адресу відповідача з відмітною «за закінченням терміну зберігання».

Вважючи, що відповідач порушив право позивача як ліцензіата брати участь під час розгляду питання про застосування санкцій, на засіданні комісії, надати пояснення чи заперечення, що призвело до безпідставного прийняття спірної постанови № 2637, позивач звернувся до суду із позовм.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 версеня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 названого Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону № 1540-VIII, засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Положеннями статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється, зокрема, шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII ) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно частини третьої статті 77 Закону № 2019-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За нормами підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, суду слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20 (адміністративне провадження № К/9901/4877/21) виснувано, що «…якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП». Зазначений правовий висновок враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Щодо порушення відповідачем порядку прийняття рішення і права особи на участь у процесі прийняття рішення, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 14 Закону № 1540-VIII передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

Пунктами 5.2., 5.З., 7.2., 7.З., 7.4., 7.5., 7.7. Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133 визначено, що засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом.

Пунктом 7.6 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133 зазначено, що НКРЕКП може запросити представників ліцензіатів або посадову особу ліцензіата на розгляд питань щодо:

застосування санкцій до ліцензіатів;

встановлення (затвердження, перегляду) тарифів ліцензіата;

схвалення інвестиційних програм та змін до них.

Представництво ліцензіатів, запрошених із вказаних питань, має бути забезпечено на рівні не нижче керівників ліцензіатів або осіб, які виконують їх обов`язки.

Так, судом встановлено, що і Акт і оскражувана постанова направлялись відповідачем засобами поштового зв`язку Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрей» на адресу: вул. Московська, буд. 41, кв. 9, м. Миколаїв, 69005.

В той же час, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрей», зареєстроване за адресою: вул. Нікольська, буд. 61/11, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001.

Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений, ані про результати позапланової невиїної перевірки, ані про прийняття оскражуваної в даній справі постанови.

Доказів з приводу направлення на адресу позивача засобами поштового зв`язку повідомлення про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому розглядалось питання про результати проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП) яке відбулось 23 грудня 2020 року об 10 год. 00 хв. матеріали справи також не містять.

З приводу доводів представника відповідача стосовно повідомлення позивача листом від 18 грудня 2020 року № 1062/26.1/6-20 про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, шляхом його направлення на офіційну електронну пошту позивача «tov.frey@gmail.com» суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрей» така електронна адреса в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстрована, а відтак не може вважатись офіційною адресою для листування юридисної особи із суб`єктом владних повноважень.

З вищевикладеного вбачається, що про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому розглядалось питання про результати проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП) яке відбулось 23 грудня 2020 року об 10 год. 00 хв. позивач належним чином не повідомлявся, а відтак був позбавлений можливості взяти участь в процесі прийняття рішення та надати додаткові пояснення або заперечення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, судом встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідачем прийнято спірне рішення без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, що не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Отже, у розглядуваному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙ" до Національної комісії, що здійснює регулювання енергетики та комунальних тарифів про визнання протиправною та скасування постанови № 2637 від 23 грудня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕЙ» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 грудня 2020 року № 2637.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕЙ» 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 травня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов