Ухвала суду № 127471742, 20.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20815/22

Провадження № 2-р/761/11/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Савчук Ю.Н., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду у цивільній справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч.6-10 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до відповідно до відповіді № 1323643 від 26.04.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . 31.03.2017 року відповідача знято з реєстрації.

Приписами ст. 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 16 ст.28 ЦПК України право вибору між судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Позивачем АТ «Універсал Банк» у позовній заяві вказане місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.9 ст.28 Цивільного процесуального кодексу України позови

до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Оскільки останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на території Солом`янського району міста Києва, яке і вказане позивачем у позовній заяві, справа належить до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва.

У зв`язку з цим ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.04.2025 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

14.05.2025 року позивач звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали суду від 30.04.2025 року про передачу за підсудністю.

Вирішуючи заяву про роз`яснення по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1,2,4 статті 271 Цивільного процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Зі змісту вказаного положення статті 271 ЦПК України випливає, що роз`ясненню підлягає лише рішення суду, винесене по суті заявлених позовних вимог.

Ухвала суду про передачу за підсудністю не є таким судовим рішенням.

Крім того, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Верховний Суд у постанові від20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22, враховуючи існуючу судову практику з цього питання, зробив висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз?яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.

У цьому аспекті Верховний Суд звернув увагу на висновки, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ у справі «BALAN v. The Republic of Moldova №2» (заява №49016/10), яке, головним чином, стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення. Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов`язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цьому рішення вказано, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

У цій справі Верховний Суд визначив критерії встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення, а саме: заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об`єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).

В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням не з підстав незрозумілості ухвали суду, а у зв`язку з необхідністю роз`яснення норм процесуального права, в тому числі порядку оскарження ухвали суду.

Дана заява за своєю суттю є заявою про роз`яснення порядку виконання ухвали суду.

Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість ухвали, які припускаються варіанти тлумачення ухвали, а зазначено про необхідність роз`яснення порядку виконання ухвали суду, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз`яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Однак з метою забезпечення реалізації конституційного права відповідача на судовий захист та передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, в тому числі, доступ до суду, суд зазначає, що в резолютивній частині ухвали суду від 30.04.2025 року передбачено строк та порядок її оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.31 Цивільного процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Таким чином, Шевченківським районним судом буде передано справу за підсудністю після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 30.04.2025 року, який сплив 16.05.2025 року.

Відповідно до ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, за наявності підстав, визначених ЦПК України, відповідач вправі подати апеляційну скаргу на ухвалу суду від 30.04.2025 року з пропуском строку, визначеного ст.354 ЦПК України та просити суд поновити цей строк як такий, що пропущений з поважних причин.

Щодо того, до якого суду слід подавати відзив на позовну заяву, суд зазначає, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 30.04.2025 року та задоволення її судом шляхом скасування вказаної ухвали, Київським апеляційним судом у постанові буде зазначено, якому суду підсудна справа, та, відповідно, до якого суду слід передати позовну заяву для продовження її розгляду.

Згідно з ч.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

П.8 ч.2 цієї статті ЦПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Таким чином, відзив на позовну заяву слід буде подавати суду, який відкриє провадження у справі. Копія ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до вимог процесуального закону буде надіслана відповідачу як стороні у справі у встановлений ЦПК України строк.

При цьому cуд зазначає, що роз`яснення норм процесуального права, яке надане у вказаній ухвалі, не є роз`ясненням судового рішення.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.271 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 30.04.2025 року про передачу справи за підсудністю в цивільній справі №761/20815/22 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на Ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: